Як Україні заробити на податковій амністії
Чи можна поставити локомотив економічного зростання на рейки податкової амністії
Серед благородних цілей податкової амністії: легалізувати тіньові капітали та заощадити ресурси держави на їх виявленні і оподаткування, на мою думку, не вистачає ще однієї — залучити стабільний капітал в економіку.
За даними пояснювальної записки до законопроекту про податкову амністію, обсяг тіньової економіки становить приблизно $35 млрд.
У відносних цифрах це приблизно:
• 32% від ВВП України
• 40% від зовнішнього боргу України
• В 3.5 рази більше запланованого обсягу ОВДП у 2020 р.
• У 4 рази більше наявного обсягу ОВДП на вторинному ринку
• У 6 разів більше середньомісячного обсягу купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку
• У 8 разів більше суми інвестицій нерезидентів в ОВДП за 9 місяців 2019 року, після якої ставки дохідності за ОВДП впали на 20%, а курс долара на 10%.
Мої припущення щодо структури, ризиків тіньової економіки:
• Здебільшого має реєстрацію на Кіпрі, в Нідерландах або Британських територіях (всі країни з топ-5 джерел іноземних інвестицій в Україну).
• 30% активів (як у інвестора з помірним ризик-профілем) розміщено в ліквідній формі (кеш, кошти на рахунку, облігації надійних компаній або держав), решта — в бізнесі, акціях, нерухомості, творах мистецтва або інших активах.
• Власником або розпорядником активів як правило є траст, компанія — юридична особа, сам «тіньовий капіталіст» помітний як бенефіціар через ланцюжок інших компаній.
• Виведення капіталу з компанії в Україні на користь фізичної особи — бенефіціара буде пов’язане з додатковими витратами, оскільки навіть в офшорних юрисдикціях є податки на виведення капіталу або виплату дивідендів. А в разі сплати цих податків втрачається сенс участі в податковій амністії, бо тоді вже можна використовувати угоди про уникнення подвійного оподаткування.
• Є значний ризик того, що скоро в Україні буде введено податок на виведення капіталу і скоро запрацює міжнародна система обміну фінансовими даними BEPS, тому подальші витрати на приховування капіталу від податків і ризики притягнення до фінансової та кримінальної відповідальності на батьківщині тільки зростатимуть.
Якими умовами можна зацікавити тіньовий капітал:
1. Простота
• Заявний процес легалізації. Наприклад, купив спеціальні «податкові» ОВДП (умови випуску нижче) — значить легалізував капітал.
• Нульова ставка оподаткування на амністований капітал, якщо він інвестований у «податкові» ОВДП.
• Можливість амністування капіталу фізичної особи — бенефіціара шляхом купівлі «податкових» ОВДП, пов’язаними з ним юридичними особами. Знаю, що це юридично складно різні суб'єкти права і таке інше. Але, якщо ми хочемо успіху в цій справі, треба це завдання вирішувати і придумувати відповідні юридичні конструкції.
2. Win-win підхід
• «Податкові» ОВДП випускаються спеціально для цілей податкової амністії, мають термін обігу 3−5 років, у перший рік ставка дохідності за ними на 3% менше ринкової, далі дорівнює ринковій ставці для ОВДП на аналогічний термін (4% у доларах США, 14% у гривнях). Чому менше на 3%? Тому що 2,5% це округлена з урахуванням розстрочки сплати на рік ставка податку, запропонована в законопроекті про податкову амністію.
• Надати право купувати «податкові» ОВДП у доларах США за долари без їх конвертації на міжбанківському ринку. Це вбереже курс гривні від непотрібних коливань.
Що це дасть державі? Сподіваюся, ланцюжок таких корисних подій:
• Приплив значних ресурсів за зниженою ціною і виконання плану залучення на 2020 р.
• Якщо це можливо з точки зору умов зовнішніх позик і нашого законодавства, то доларові ресурси від «податкових» ОВДП хотілося б використовувати для дострокового погашення зовнішніх запозичень, отриманих від іноземних кредиторів за вищою ставкою.
• Утримання «тіньового» капіталу в «податкових» ОВДП протягом першого року як мінімум. Адже навряд чи хтось на вторинному ринку в цей період зацікавиться їх купівлею без значного дисконту.
• Відсутність нових випусків ОВДП і небажання бенефіціарів офшорів продавати «податкові» ОВДП з дисконтом неминуче приведуть до дефіциту ОВДП на вторинному ринку і продовження зниження їх дохідності. А що ж робити учасникам ринку з довгими активами і зобов’язаннями — банкам, компаніям зі страхування життя, недержавним пенсійним та інвестиційним фондам? Повертатися лицем до національного фондового ринку або знижувати свої ставки дохідності для Клієнтів!
• Після ажіотажного попиту нерезидентів на ОВДП у 2019 р. Мінфін озвучив свої плани щодо припинення випуску 5-річних ОВДП і валютних ОВДП. Тому наявність «податкових» ОВДП в іноземній валюті та гривні і на довгий термін + з урахуванням постійного зниження дохідності ОВДП на вторинному ринку, згодом зробить «податкові» ОВДП дуже привабливим інструментом.
• Буде неухильно знижуватися прибуток банків (процентна маржа) від залучення депозитів населення і юридичних осіб та їх розміщення в ОВДП. На чому ж тоді заробляти? Доведеться кредитувати бізнес і оживляти споживчий попит — роздавати споживчі кредити.
Що це дасть платникам податків
• Гордість за авторитет держави — «сказав — зробив», а не як це було в ситуації з розмитненням автомобілів на іноземних номерах
• Причетність бенефіціарів до прискорення економічних реформ на батьківщині
Зрозуміло, що все це мрії і, найімовірніше, нездійсненні. Але вода камінь точить. Хто знає, можливо, Україна буде однією з перших країн, де кожен не тільки може стати в ній президентом, але платити в ній податки таким чином, щоб це хотіли робити всі, тому що це: а) вигідно державі, б) вигідно тобі.
Розумні інвестиції — регулярна колонка експертів iPlan.ua. Цей матеріал підготовлений виключно як точка зору авторів і не повинен розглядатися як консультація.
Перш ніж брати участь у будь-яких фінансових операціях, проконсультуйтеся з фінансовим радником і/або податковим експертом.
Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес
