Як покоління Z позбавить Київ від заторів

27 вересня 2019, 08:30

Час економіки спільного споживання вже привів до України коворкінги. Ми на порозі появи колівінгів і каршерінгів

Тільки початок осені, а вже з сумом згадую літо. Ні, не подумайте, не ті кілька днів відпустки на пляжі з білосніжним піском — порожні дороги, якими влітку можна було легко добиратися в офіс на улюблену роботу. Так-так, я не жартую. Буквально з перших днів вересня Київ тотально застиг у заторах — стоять всі основні магістралі, мости і навіть невеликі вулички. Рух навіть не ускладнений, він відсутній. Ситуація в громадському транспорті не краща — битком набито метро, трамваї, тролейбуси і головне надбання нашої транспортної системи — маршрутки. Варто було дітям піти в школу і садки, а студентам в університети, як місто потрапило в транспортний колапс. Я, звичайно, розумію, що для нас це давно норма, але повірте, так бути не повинно.

Відео дня

Сьогодні в Україні налічується близько 1,5 млн студентів, з них у Києві вчиться трохи більше 360 тис., Що становить близько 10% від чисельності населення столиці. Скільки з них іногородніх, можна тільки припускати, — офіційних даних немає. Час від часу наша девелоперська компанія придивляється до сегменту студентських гуртожитків. Гуртожиток — це складний операційний бізнес, фактично, аналог готельного, окупність якого в нинішніх умовах досягає 15 років. І тут спрацьовує український менталітет, який говорить, що «заморожувати» гроші на такий великий термін — не раціонально, особливо, якщо врахувати, що є вигідніші варіанти інвестування. До речі, для ряду світових системних інвесторів — це популярний бізнес.

Якщо про комерційні гуртожитки у нас в країні навіть не чули, то колівінги, що асоціюються з коворкінгами, які ледь не щомісяця відкриваються в Києві, звучать вже більш зрозуміло

Якщо про комерційні гуртожитки у нас в країні навіть не чули, то колівінги, що асоціюються з коворкінгами, які ледь не щомісяця відкриваються в Києві, звучать вже більш зрозуміло. При цьому по суті, колівінги — все ті ж гуртожитки, тільки називаються по-модному і будуються з урахуванням сучасних реалій, а не совкових підходів. Цікаво, що один з перших колівінгів у Нью-Йорку відкрили українці. Річ у тому, що в Америці зняти квартиру на термін до року практично нереально, при цьому потрібно мати бездоганну кредитну історію, платити податки і правильно оформити всі документи.

Так чому цей формат ніяк не вистрілить в Україні? Є принципова різниця «у нас» і «у них»: ось я живу в орендованій квартирі, мені це подобається, тому що в будь-який час за необхідності я можу її змінити. Я розумію, що моя інвестиція в реальну квартиру — це 11 років окупності, тому краще я вкладу ці гроші в свій бізнес, який приносить прибутковість, відповідну 3−4 рокам окупності. Тобто я рахую суто економічно, але середньостатистичному українцеві життєво важливо володіти нерухомим майном — це своєрідна опора для нього. Інша справа, що володіти бажаними квадратними метрами у нас в країні можуть дозволити собі далеко не всі. Мрія про омріяне житло для більшості українців розбивається об ставки в 28% по іпотечним кредитах.

Проекти, які кілька років тому стартували, як орендні, з огляду на наш менталітет не злетіли, але покоління Z підростає, і вони вже точно доберуться до орендного бізнесу. Я впевнений, що орендна нерухомість, колівінги, студентське житло, що сьогодні є сегментами, як активно розвиваються в багатьох країнах і скоро стануть такими і в Україні. Це неминучий і дуже позитивний тренд.

Немає сенсу збирати гроші на дорогу квартиру, якщо вже зараз можна жити в тих умовах, в яких тобі хочеться. Крім того, сучасне покоління зовсім не прив’язане до будинку, як до родового гнізда. Сьогодні світ абсолютно відкритий і повний можливостей, так чому в їх очікуванні сидіти на одному місці? Будемо чесні: все більше часу ми проводимо на роботі, в громадських просторах або подорожах, а додому приходимо просто поспати. Так чи потрібна нам для сну ціла квартира? Ймовірно, що ні. Окремої спальні в колівінгу цілком достатньо, щоб усамітнитися, подумати, відпочити, а потім знову пірнути в свою офлайнову соціальну мережу, якою по суті є колівінг.

Запитаєте, а до чого тут вересневі затори? Час економіки спільного споживання вже привів до України коворкінги, ми на порозі появи колівінгів, слідом за якими з’являться каршерінги. А можливо все буде рости і розвиватися так інтенсивно, що теорія нульового кілометра стане цілком звичною реальністю і затори розсмокчуться самі собою — без будівництва нових мостів і розв’язок, на які у нас все одно в бюджеті ніколи немає грошей.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X