Чи є в української авіації майбутнє
Українська авіація повинна вміти працювати в конкурентному середовищі – тому що захиститися від конкуренції неможливо. Наша компанія навчилася цьому і успішно конкурує з провідними авіакомпаніями світу вже 25 років.
У авіації в нашій країні є як сильні, так і слабкі сторони, які допомагають конкурувати або навпаки гальмують розвиток авіакомпаній.
Сильна сторона – це географічні чинники. Україна – країна, з великою протяжністю, з відстанями між головними містами, з немаленьким населенням. Наша держава знаходиться на перетині відомих історичних транспортних шляхів.
В Україні є авіаційні традиції підготовки кадрів і виробництва, наукова база, свої ремонтні підприємства. Також два привабливих, з точки зору потенціалу та розвиненості інфраструктури, аеропорти – це Бориспіль і Львів.
Крім того, в країні функціонує ряд регіональних аеропортів – Харків, Одеса, Івано-Франківськ, Вінниця, Херсон, деякі інші. Була створена мережева національна авіакомпанія – найбільший у Східній Європі мережевий перевізник. З'явилися чартерні оператори, які успішно задовольняють попит пасажирів на чартерні перевезення.
Слабкі сторони. По-перше, це низький попит українців на польоти обумовлений маленькою купівельною спроможністю. На наш погляд тільки 7% наших співгромадян літає. Частка середнього класу в Україні незначна. Зазвичай саме середній клас – головний клієнт авіакомпаній.
Інша слабка сторона – це відсутність в українських авіакомпаній доступу до дешевого фінансування. Сильно стримує розвиток те, що українські авіакомпанії не отримують довгострокових позик під низькі відсотки, як, наприклад, в Європі.
Авіакомпанії – це малоприбутковий бізнес, що вимагає величезних коштів. Відсутність цього ресурсу гальмує розвиток компаній. Крім економічної ситуації в Україні на розвиток авіабізнесу також впливає військово-політична ситуація. Сьогодні не можливо літати на таких раніше популярних напрямках, як Автономна республіка Крим і Донецьк. А це значна частина внутрішнього ринку України.
Серйозна проблема України – це відсутність незалежного професійного експертного середовища. Незалежні професійні експерти генерують ідеї, формують громадську думку, яка потім трансформується в чинники, сприяє тривалому розвитку авіації. Тому це важливо. На жаль, в Україні за період незалежності такого середовища не склалося.
В Україні відсутні сформовані пріоритети розвитку авіаційного транспорту та немає громадянської злагоди з цього питання. Зокрема тому в Україні за 27 років незалежності так і не сформульовані національні авіаційні інтереси. Існує багато постанов і указів на тему розвитку авіації, що часто суперечать один одному. Немає єдиних правил національних авіаційних інтересів України, сформульованих і закріплених в обов'язковому для всіх законі.
А це важливо для розвитку галузі. Інакше кожен чиновник в міру особистих політичних або просто корисливих міркувань починає сам вигадувати такі пріоритети, що залишає широке поле для корупційних схем.
Ще одна проблема для українських авіакомпаній – це оновлення флоту. Авіакомпанії вміють прекрасно підтримувати льотну придатність високо вікових літаків і з точки зору безпеки польотів там все в порядку. Але економіку не обдуриш і економічно експлуатація таких ПС вельми накладна і вимагає більших витрат, ніж для нових літаків. Але для оновлення флоту потрібні великі кошти, а доступ до дешевих грошей – головний біль українських авіакомпаній.
Деякий час тому ми запропонували уряду створити в Україні державну лізингову компанію, яка могла б закупити нові літаки у виробника і здати їх авіакомпаніям за прийнятний рівний зі світовим відсоток. Таким чином створюючи для українських компаній такі ж умови, як у закордонних авіакомпаній.
Авіаційна галузь це експортогенеруюча галузь. Якщо ми простежимо, то побачимо, що всі підприємства, задіяні в забезпеченні авіаційних перевезень, так чи інакше експортують послуги. Українська авіація приносить гроші в Україну і український бюджет. У цивілізованому світі уряди підтримують підприємства-експортери: природно і ми хотіли б відповідного ставлення до себе.
На жаль, зараз цього немає. Сьогодні в багато країн світу ми не можемо відкрити польоти. Ми не можемо полетіти вже близько 5 років до Туркменістану – для нас це принципово важлива країна. Ми не може відкрити польоти в Узбекистан. Ми не може повноцінно розвиватися в Йорданії і Ірані. Нам не дають це робити. У нас складнощі з розвитком у Нідерландах. Що відбувається, якщо в Україні, якась іноземна авіакомпанія отримує труднощі – приходять їх посли, прилітають їх міністри і просувають інтереси своїх компаній. Ми ж близько не відчуваємо такої підтримки. Поки що це все нас дуже стримує в розвитку.
Ми б дуже хотіли, щоб змінювалося законодавство України, якщо ми хочемо розвивати її, як транзитну країну, як написано у всіх деклараціях – Указі Президента, програмі Кабміну.
Крім того, потрібно привести норми українського законодавства до європейських стандартів.
Ще кілька років я пропонував уряду 10 кроків для здешевлення польотів для українців.
- Привести ціни на паливо в українських аеропортах до рівня європейських цін.
- Скасувати зобов'язання продажу 75% валюти для авіакомпаній.
- Привести митні правила у відповідність до європейських стандартів.
- Встановити 0% ставки вхідного і вихідного ПДВ для внутрішніх рейсів.
- Встановити 0% ставку мита на ввезення запчастин і устатковання для авіаційної техніки, яка не виробляється в Україні.
- Впровадити в українських аеропортах систему мотивації авіакомпаній, аналогічну системі мотивації європейських аеропортах.
- Знизити ставку кредитування до 5% для українських авіакомпаній.
- Ввести пільгову ставку за проліт території України для внутрішніх рейсів.
- Привести правила перевезень пасажирів і багажу у відповідність до європейських норм.
- На взаємній основі зняти обмеження на проліт території України і Росії для російських і українських авіакомпаній відповідно.
На жаль, крім другого пункту і частково 6 (і то тільки в Борисполі та Львові) інші пункти досі не взяті до уваги.
