Які ризики приховує в собі звільнення Данилюка
Вчора Верховна Рада України схвалила звільнення Олександра Данилюка з поста міністра фінансів.
Коли ключового парламентера з МВФ відправляють у відставку, це завжди потрясіння для фінансових ринків, на яких котируються наші цінні папери. Створюється напруженість у відносинах з МВФ.
Відставка Данилюка, якого поважали інвестори і на кого орієнтувалися – негативний сигнал. Настороженість з боку вкладників може бути тимчасовим явищем. Все залежить від того, як поведе себе Оксана Маркарова або наступний міністр фінансів. Інвестори будуть зараз уважно придивлятися до поведінки Мінфіну і в залежності від цього будуть будувати свої очікування.
І це тільки найочевидніша проблема, що лежить на поверхні. Якщо говорити в цілому, то питання йде про продовження і поглиблення реформ в податково-бюджетній сфері. У цій сфері криється більше ризиків як для виконавчого директора, так і для економіки країни загалом.
Зараз не відомо, як поведе себе Оксана Маркарова, але в будь-якому випадку вона буде в більш слабкому становищі, ніж Данилюк. Одна справа повноцінний міністр, який має політичну і адміністративну підтримку, відповідно може активно просувати реформістські ідеї.
Зовсім інша справа виконуючий обов'язки, якого ніхто не призначав, не обирав, у нього менше переговорна сила і тому продавити потрібні реформи для нього буде набагато важче. Перш за все, це реформа ДФС через яку і стався конфлікт.
Оксана має хорошу репутацію в фінансових колах. Її всі поважають, але вона не мала такого досвіду апаратної боротьби, такої передісторії, як Данилюк. Тому є небезпека, що вона виявиться слабше і не зможе просувати потрібні ідеї.
Будемо сподіватися, що відставка міністра не катастрофічно вплине на роботу міністерства. Якщо політика Данилюка буде продовжена, то тоді в принципі не відбудеться нічого страшного. Але взагалі, коли таке ключове міністерство, як Мінфін, очолює виконуючий обов'язки, це завжди підриває позиції країни.
Звичайно ситуація не дуже хороша. Податкова група Реанімаційного пакету реформ, боролася за повноцінне реформування ДФС. З Данилюком ми непогано знаходили спільну мову. Треба йому віддати належне він зробив те, що ніхто до нього не наважувався зробити. Міністр розробляв податкову реформу без провідної ролі податківців. Це закон №1797 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні, який дозволив налагодити прозоре розміщення ПДВ. У розробці цього закону нарівні з представниками податкової брали участь представники бізнесу та експертне співтовариство. Розроблявся законопроект про податок на виведений капітал. Тобто роль податківців була приведена більш-менш до тієї, яка повинна бути.
Нещодавно був опублікований проект реформування податкової. Можливо, він недостатньо радикальний, але проект виноситься на обговорення і у нього є шанс стати таким. У будь-якому випадку, опублікований Мінфіном проект радикальніший, ніж те, що можуть підготувати податківці.
Всі ці проекти Данилюк намагався просувати. Чи зможе Оксана Маркарова з такою ж силою протягати законопроекти, у мене великі сумніви.
Ключовий момент, чи дозволить Маркарова нав'язати собі заступників з податкових питань, про які згадував Данилюк у своєму листі. Тому що пан Уманський, і Світлана Воробей, безумовно, кваліфіковані фахівці, але вони обидва – люди з податкової системи.
І якщо судити за їхніми методами роботи, вони цю систему реформувати не хочуть. З ними кардинальна реформа ДФС залишиться нереалізованою.
