Які можливості в ЄС використала Україна
Перший – поставки аграрної продукції безпосередньо в ЄС. Другий, не менш важливий, коли ЄС розглядається як вікно виходу на інші ринки: Близького Сходу, Південно-Східної Азії, де теж високі вимоги до якості, але визнаються сертифікати ЄС.
В експорті зернових і продуктів їх переробки важко виділити конкретні компанії. Є великі об’єми зерна, і їх експортують трейдери. Тому успіхи українських компаній більш очевидні, коли ми говоримо про переробку. З чим нам вдалося вийти на ринок ЄС? Наприклад, з яблучним концентратом. Квота на цей вид продукції кожного року повністю вичерпується, здійснюються поставки навіть поза квотами. Однією з найбільших компаній-експортерів є T.B. Fruit, торгова марка «Галіція». Ще одна квота, яка вичерпується, - на цукор. Експортерами українського цукру в ЄС є: «Астарта», «Агропродінвест», «Радехівцукор». Користуються попитом в ЄС і перероблені томати, їх вивозить найбільший в Україні виробник Agrofusion, «Інагро» з Миколаївщини.
М’ясо птиці постачає на ринки ЄС найбільший виробник курятини «Миронівський хлібопродукт». Ця компанія самостійно повністю використовує українську квоту. По молочній продукції вже низка підприємств «Молочного альянсу», «Яготинське», «Пирятин» та інші – отримали дозвіл на експорт в ЄС. Це саме той випадок, коли Асоціація ЗВТ з ЄС може спрацювати як вікно виходу на інші ринки.
Є квоти, які українські підприємства не використовують. Це, перш за все, стосується молочної продукції. Сьогодні фактично всі виробники сирів, які орієнтувались на російський ринок, і «Мілкіленд», «Шостка», «Гадячсир», «Терафуд» можуть розпочати експорт в ЄС. Але поки що їм не вдається це зробити. Причин тут дві. Перша – пройшло ще не дуже багато часу з моменту отримання дозволу на експорт. Друга – ринок молочної продукції ЄС дуже наповнений і складний. Ще одна квота, яку українські підприємства не використовують –яловичина. Цей вид м’яса у великих обсягах експортувався у Російську Федерацію, ринок якої закрився два роки тому. Деякі підприємства, наприклад, Козятинський м’ясокомбінат за своїми внутрішніми стандартами готові до вимог ЄС, але Україна ще не верифікувала право експортувати м’ясо яловичини. Так само незайнятими залишаються цікаві ніші з переробки круп. Раніше цьому сегменту ринку приділялось менше уваги, але з падінням цін на зернові маржа на переробці зернових зросла. Тут знову ж таки треба згадати, що велика частка круп з України йшла в СНД. Практично майже всі КХП чи млини обласного рівня могли би розпочати експортувати цю продукцію в країни Європейського союзу.
Як розвиватимуться поставки аграрної продукції у межах ЗВТ з ЄС? Перш за все, українськими підприємствами будуть використовуватись існуючі квоти й квоти з розширення, які нещодавно під час свого візиту анонсувала єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем. Додаткові квоти потенційно можуть принести українській економіці 200 мільйонів доларів. Економія за рахунок скасування мит сягає 100 мільйонів доларів. Звичайно, якогось швидкого росту експорту української аграрної продукції в ЄС – очікувати не варто. Цей ринок дуже великий ринок по споживанню, але не динамічний. На ньому уже склались певні уподобання, процедури, зв’язки між контрагентами. У нього нема швидкого росту чи падіння. Тому нові гравці можуть розраховувати лише на поступове входження на ринок ЄС – плюс 3-5% в рік. Скоріше за все, компанії, які уже зайняли нішу, будуть поступово її розширювати в рамках існуючих квот або освоєння ринку. Квоти, які ми ще не зайняли, в перспективі 2-3 років теж будуть заповнюватися. Швидке зростання експорту української аграрної продукції варто очікувати не безпосередньо на ринок ЄС, а на інші ринки, через Європейський союз.
