Як зміняться корпоративні договори

19 квітня 2017, 12:43
В рамках корпоративної реформи 23 березня Верховна Рада ухвалила законопроект №4470 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів (далі – «законопроект 4470»)

Згідно з пояснювальною запискою, метою даного законопроекту є підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю. Наразі законопроект знаходиться на підписанні у Президента.

Відео дня

Законодавче врегулювання інституту корпоративних договорів є одним з найважливіших та одним з найбільш дискусійних питань корпоративної реформи. Це пояснюється високим інтересом інвесторів до можливості укладення корпоративних угод та, по суті, відсутністю такої можливості згідно з українським законодавством.

Що маємо зараз

Світова практика застосування корпоративних договорів свідчить про них як про універсальну модель вирішення найбільш складних проблем корпоративного управління на рівні учасників компанії. Зараз, єдиною нормою, що регулює право акціонерів укладати акціонерний договір, є положення статті 29 Закону України «Про акціонерні товариства», якою визначено, що статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов’язки, у тому числі обов’язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання. Цю норму не можна розглядати як можливість акціонерів реалізувати свої корпоративні права, оскільки вона передбачає встановлення для них лише додаткових обов’язків. Щодо товариств з обмеженою відповідальністю, які є найбільш поширеною формою організації бізнесу в Україні, можливість врегулювання корпоративних відносин між учасниками на договірному рівні взагалі не передбачена.

У зв’язку з відсутністю законодавчого регулювання, правозастосовна практика вирішення питань, що виникають з корпоративних договорів, також майже відсутня. Так, Пленумом Верховного Суду України у постанові від 24 жовтня 2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» було зроблено висновок, що відносини між акціонерами товариства щодо його діяльності, а також корпоративного управління регулюються виключно законами та іншими нормативно-правовими актами України. При цьому виключається можливість укладення акціонерами – іноземними юридичними або фізичними особами – угоди (правочину) про підпорядкування відносин між акціонерами і акціонерним товариством з приводу діяльності товариства, корпоративного управління в ньому, іноземному праву, оскільки з огляду на статтю 10 Закону України «Про міжнародне приватне право» такий правочин є нікчемними.

Отже, у зв’язку з підходами судової практики до акціонерних угод, бізнесу у випадках необхідності врегулювання питань корпоративного управління в українських акціонерних товариствах, доводилось будувати корпоративну структуру таким чином, щоб питання укладення корпоративної угоди перенести за межі правового поля українського законодавства та врегульовувати відповідно до законодавства країни, де інститут корпоративних договорів передбачений та ефективно застосовується. А це, звичайно ж, викликало додаткові витрати.

Світовий досвід розвитку інституту корпоративних договорів

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Становлення судової практики щодо розгляду питань, які виникають із корпоративних договорів, у країнах англо-американської та континентальної системи права відбулося не одразу. Сполученим Штатам Америки знадобилося близько ста років від перших згадок про корпоративні договори до прецедентів, якими було усунено проблему відсутності підстави для укладення угоди про голосування. Питання визнання корпоративних договорів судовими органами Великої Британії також тривалий час залишалось відкритим, але у 2006 році з прийняттям нового Закону про компанії (Companies Act 2006) корпоративний договір, який укладений усіма акціонерами закритої компанії, разом із певними категоріями рішень акціонерів і статутом компанії, включається до установчих документів, може містити умови, відмінні від положень статуту.

Країни континентальної системи права по-різному підходять до врегулювання питання корпоративних договорів. Так, у Швейцарії відсутні спеціальні норми, присвячені корпоративним договорам, а тому порядок їх укладання, зміни, виконання, розірвання визначається на підставі загальних норм зобов’язального права. В Італії та Франції корпоративні договори розглядаються як цивільні правочини, а можливість їх укладення передбачена цивільним законодавством.

Основні особливості корпоративних договорів відповідно до законопроекту

У науці корпоративного права відсутній єдиний підхід до визначення поняття корпоративного договору. У будь-якому разі, теоретики погоджуються, що корпоративний договір є формою волевиявлення учасників господарського товариства, спрямованою на реалізацію спільних охоронюваних законом інтересів.

Цю ж позицію поділяють розробники законопроекту 4470, який розрізняє договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю як договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, та акціонерний договір як договір, предметом якого є реалізація акціонерами – власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або права за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства.

Отже, основною метою укладення корпоративних угод є реалізація корпоративних права та інтересів. Причому, розробники законопроекту 4470 передбачили, що така реалізація може бути у вигляді як активних дій, які повинні вчинити сторони угоди, так і у вигляді утримання сторонами від вчинення певних дій (утримання від реалізації своїх корпоративних прав). Таким чином, на законодавчому рівні закріплюється поняття «негативного зобов’язання» як зобов’язання особи утримання від вчинення визначених дій.

Отже, які ж можливості з’являються у чинних учасників господарських товариств і потенційних інвесторів для договірного врегулювання питань, що виникають в процесі реалізації корпоративних прав.

У сторін як договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, так і договору між акціонерами можуть з’являтися можливості врегулювати найактуальніші питання корпоративного управління господарських товариств, зокрема:

- голосування на загальних зборах учасників (акціонерів) у визначений договором спосіб;

- погодження придбання та/або відчуження частки (акцій) за заздалегідь визначеною ціною;

- визначення обставин, у разі настання яких сторони утримуються від відчуження часток (акцій) до настання визначених договором обставин;

- вчинення інших дій, пов’язаних з управлінням господарським товариством, його припиненням або реорганізацією.

Отже, законопроектом не обмежено коло питань, які можуть регулюватись корпоративними договорами, однак прямо передбачена умова, що договори, предметом яких є зобов’язання сторони договору голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо часток (акцій) якого укладено договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства, є нікчемними.

Щодо кола осіб, які мають право укладати корпоративні договори, необхідно зазначити, що його сторонами можуть бути лише учасники (акціонери) господарського товариства, які є власниками корпоративних прав. Дана позиція викладена у законопроекті 4470 та підтримується цивілістичною наукою.

З огляду на це, цікавим є положення, яким передбачено право кредиторів товариства укладати з учасниками (акціонерами) такого товариства договори для забезпечення охоронюваного законом інтересу таких кредиторів. Таким договором може бути передбачене зобов’язання учасників (акціонерів) реалізувати свої корпоративні права у спосіб, визначений договором, або утриматись від такої реалізації, зокрема, голосувати у визначений спосіб, узгоджено вчиняти дії, пов’язані з управлінням товариством, придбавати або продавати частки (акції) за певною ціною або за певних обставин, а також утримання від відчуження часток (акцій) до настання певних обставин.

Договір з кредиторами можна розглядати як окремий вид корпоративних договорів, який хоча й конфліктує з науковою думкою, але відповідає потребам бізнесового середовища та створює умови для захисту інвесторів та залучення додаткового капіталу.

Законопроект передбачає, що корпоративні договори укладаються у простій письмовій формі, але справжність підписів сторін повинна бути засвідчена у встановленому законом порядку, тому сторонам такого договору нотаріуса не уникнути.

Після укладення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договору між акціонерами, інформація про його укладення однією із сторін протягом трьох робочих днів повідомляється товариству. При цьому, якщо інше не встановлено договором або законом, інформація про зміст корпоративного договору є конфіденційною та розголошенню не підлягає. Так, публічні акціонерні товариства в силу змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», які передбачені законопроектом 4470, зобов’язані розкривати інформацію про укладений договір між акціонерами в порядку, встановленому для розкриття особливої інформації.

Також, варто звернути увагу, що при укладанні договору між акціонерами, згідно з умовами якого один з акціонерів набуває право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів і якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або разом з афілійованими особами має право розпоряджатися 10, 25, 50 або 75 відсотками голосів за розміщеними простими акціями, така особа повинна повідомити про це товариство протягом п’яти робочих днів з дня набуття такого права, але не пізніше дня, що передує дню проведення загальних зборів акціонерів.

Положення корпоративного договору є обов’язковими лише для його сторін. Такі угоди не може породжувати права та обов’язки для третіх осіб, в тому числі для господарського товариства, щодо реалізації корпоративних прав в якому укладається договір.

Відповідно до основного принципу зобов’язального права, зобов’язання за договором підлягає належному виконанню. Для належного виконання передбачених корпоративним договором обов’язків сторони можуть самостійно, на власний розсуд визначати та встановлювати договором способи забезпечення виконання зобов’язань та заходи цивільно-правової відповідальності. При цьому, на корпоративні договори розповсюджуються загальні положення цивільного законодавства про забезпечення виконання зобов’язання, правові наслідки порушення зобов’язання та відповідальність за таке порушення, з урахуванням особливостей правової природи корпоративних договорів.

Судовому захисту підлягають будь-які права сторін за договором між акціонерами, в тому числі право вимагати відшкодування збитків, стягнення неустойки, виплати компенсації або застосування інших заходів відповідальності у зв’язку з порушенням договору. Варто відмітити прямо передбачену законопроектом 4470 можливість примусового виконання обов’язків, передбачених договором про реалізацію корпоративних прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю за рішенням суду, щодо відчуження або придбання частки у статутному капіталі за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених обставин.

Далі буде

Варто зазначити, що дискусія щодо необхідності врегулювання питання інституту корпоративних договорів у вигляді окремого профільного закону була досить жвавою. Наразі було прийнято рішення врегулювати дане питання шляхом внесення змін до чинного законодавства. На думку експертів, вже сам факт законодавчого закріплення можливості укладення договорів щодо реалізації і управління корпоративними правами є позитивною тенденцією, яка створює підґрунтя для розвитку бізнесової та судової практики. Безумовно, довіра до українського інституту корпоративних договорів з’явиться лише після напрацювання правозастосовного досвіду, тому на даний момент зарано говорити про недоліки норм прийнятого законопроекту 4470. В реаліях українського законодавства завжди простіше вдосконалювати те, що вже якимось чином функціонує, ніж змусити ефективно працювати щось нове.

Показати ще новини
Радіо НВ
X