Як зміниться податкова система в Україні

13 листопада 2018, 19:00

8 листопада ВР прийняла законопроект № 9260 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів.

Новий законопроект покликаний забезпечити збалансованість бюджетних надходжень у 2019 році, а також виконати деякі з умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Чого очікувати від прийняття цього законопроекту – про це та інше далі у статті.

Відео дня

Екоподаток і підвищення акцизу на тютюнові вироби

В розрізі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС українське законодавство має поступово адаптуватися під стандарти екологічної політики країн ЄС. Зміни в податковій системі тут не є виключенням. Новий законопроект підвищує з 1 січня 2019 року ставку екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну до 10 грн/тонну. А до 2023 року відбуватиметься поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну, тобто щороку екоподаток підвищуватиметься на 5 грн/тонну. Подібні кроки, на думку законотворців, мають стимулювати підприємства-забруднювачів до зменшення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Збільшено ставки рентної плати за користування природними надрами: для видобутку нафти і конденсату на 2 відсоткових пункти та для залізної руди — на 0,8 відсоткових пункти. Зміни заплановано і в сфері лісокористування: на 50 % збільшується ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а ставка податку на лісові земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в межах не більше 0,1 %. Місцевим радам нададуть право, у разі необхідності, встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі, тим самим розширюючи їх повноваження в контексті децентралізації.

Також законопроект збільшує ставки акцизного податку на тютюнові вироби з 1 липня 2019 року відповідно до індексу інфляції (2018), а саме на 9 % В цілому передбачається зростання тютюнового акцизу на 31 % до кінця 2019 року.

Контроль і моніторинг у паливній галузі

Революційні зміни законопроектом впроваджуються в паливній галузі. По-перше, планується зробити обов’язком ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. У такий спосіб держава зможе комплексно моніторити процес вироблення й розповсюдження пального, що надасть їй інструменти для поступового усунення з ринку тіньових гравців, які торгують пальним без дозвільних документів і не сплачують податки.

По-друге, посилюється контроль за обігом палива в країні. Для цього в Системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) буде відображатися фактичний рух палива в розрізі місць зберігання, а не в розрізі суб’єктів господарювання. Тобто акцизним складом стане кожен пункт реалізації бензину, дизельного палива чи газу. До того ж, всі акцизні склади мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами. Дані цих лічильників будуть порівнюватися з показниками СЕАРП, що дозволить відстежувати фактичні обсяги руху, зберігання пального й перекрити канали для реалізації нелегального пального. Об’єктами моніторингу стануть навіть бензовози, які трансформуються в ліцензовані пересувні склади з системою відстеження зливу пального.

По-третє, контроль впроваджується за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів). Законотворці хочуть збільшити відповідальність за використання авіапального не за призначенням, підвищуючи у таких випадках коефіцієнт акцизу на 10.

Всього, у разі успішного впровадження механізмів моніторингу й контролю, від паливної галузі планується залучити до бюджету близько 1 млрд грн.

Державне управління обігу спирту

Посилена увага в законопроекті звернена на спиртову галузь. Запроваджується ведення окремого обліку в СЕАРП за переміщенням спирту. Це дозволить контролювати фактичні обсяги спирту в країні, а також місця його складування. Також пропонується встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення. Для порівняння, виробники горілки за літр чистого спирту платять акцизний податок у розмірі 127 грн. Водночас, з подібної податковою преференцією висувається ряд вимог до таких підприємств, а саме наявність витратомірів для обліку отриманого спирту, обсягу виробленої продукції. Ця інформація має щоденно передаватися в контролюючі органи для моніторингу нецільового використання безакцизного спирту.

Відповідні норми щодо адміністрування акцизного податку на спирт і пальне набувають чинності з 1 липня 2019 року. А вже з 1 жовтня 2019 року вступає в дію відповідальність за їх порушення.

Нові правила міжнародних відправлень

В законопроекті нарешті зафіксовано нові правила й норми міжнародних відправлень, навколо яких протягом останнього року ходили численні міфи й чутки. По-перше, законотворчі пропонують визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку й експрес-перевізників. Тобто тепер, у разі ввезення на митну території України міжнародних відправлень, вони будуть здійснювати нарахування та сплату податків до бюджету.

По-друге, знижено поріг безподаткового ввезення на митну територію України товарів з €150 до €100 за одну посилку. Також відхилено норму про три посилки, які одержувач міг отримувати без сплати податків. Перехідний період для застосування нової норми – з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року. В цей період будуть оподатковуватися товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме €150.

Озвучені вище зміни в податковій системі спрямовані, в першу чергу, на збільшення надходжень до бюджету в 2019 році. За прогнозами Кабміну, прийняття законопроекту принесе додатково до зведеного бюджету близько 6,3 млрд грн, з яких до державного бюджету надійде 5,9 млрд грн.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X