Як заробити на переданій громадам землі
Кабмін ухвалив довгоочікуване рішення про передачу землі від чиновників до об'єднаних територіальних громад. Як тепер громадам отримати максимальні гроші за свою землю?
Давно назріле повернення
31 січня 2018 року Кабінет міністрів Україні нарешті ухвалив розпорядження щодо передачі землі сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Таким чином, тепер фактично можна провести земельну децентралізацію. І для цього не потрібні зміни в законодавстві. На жаль, подібні законопроекти парламентом не приймаються.
Чому це важливо?
Справа в тому, що основним джерелом доходів для місцевої влади є земля, плата за неї та податки з тих, хто на ній працює. Без права власності на землю, громада не може належно фінансувати свої потреби. А також не може планувати свій розвиток — запрошувати інвесторів для створення підприємств.
Зараз цими землями розпоряджається Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, Держгеокадастр. Рівнем управління місцеві органи влади не дуже задоволені. Адже у чиновників ані мотивації, ані компетенції планувати розвиток населених пунктів. Уявіть діалог з потенційним власником сміттєпереробного заводу біля селі Х. Чи потрібен цей завод, чи не краще на тому місті зробити луна-парк, цвинтар чи склад? Що перспективніше для громади — у плані податків, робочих місць та стану навколишнього середовища? Кваліфікації для об'єктивного рішення у нього немає. На додачу — й відповідальності за неправильне рішення також немає. Тож виникає спокуса корупційного вчинку.
Тепер ОТГ зможуть самостійно займатися плануванням. Та відповідати перед виборцями за їх наслідки.
Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року, Зручно, що для висвітлення стану передачі земель створено спеціальний портал.
Масштаб питання — 22 млрд гривень для громад
На цей час в Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад. Це приблизно половина від запланованої кількості. На території ОТГ знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності. Саме вони й можуть бути передані у комунальну власність.
Скільки це в грошах виміряти непросто. Адже, через чергове продовження мораторію на вільний обіг землі, в нас є, в основному, “сірий ринок”. Можемо, дещо умовно, вважати середньою ціною $1 тис./га. Ціни залежать від родючості, регіону, віддаленості від великих населених пунктів. Тобто, ОТГ отримають в розпорядження ресурс в $0,8 млрд, або 21,6 млрд грн.
При чому, процедура передачі чітка й зрозуміла. На сьогодні вже 657 із 665 ОТГ, які, відповідно до прийнятого урядом розпорядження, можуть отримати в комунальну власність держземлі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. Темпи дуже обнадійливі: по суті, 99% громад протягом тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. А решта ОТГ завершують підготовку до підписання.
В цих меморандумах сторони фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. З одного боку це начальник Головного управління Держгеокадастру у відповідній області, а з іншого — сільський (селищний або міський), що виступає від імені ОТГ. У меморандумі фіксуються основні етапи передачі, їх послідовність,строки видачі наказу про проведення інвентаризації.
Сама ж процедура передачі ділянок почнеться після того, як рада громади прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель. Потім вже Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. Планується, що в середньому процес передачі земель для однієї громади триватиме біля 2-х місяців.
Корупційні ризики
Після передачі почнеться найцікавіше. Постане питання ефективного використання та максимізації надходжень до місцевих бюджетів.
Так, представники місцевого самоврядування інколи справедливо нарікають на непорядність чиновників. Проте навіть виборний статус та безпосередня близькість до виборців голів громад також не є запорукою їх безгрішності.
На жаль, непоодинокі випадки, коли голови громад виділяють землю всупереч інтересам загального бюджету та з користю для бюджету власного.
Наприклад, заступника мера одного з міст на Кіровоградщині затримано під час одержання 150 тис. грн, які він вимагав від підприємства за виділення в оренду земельної ділянки розміром 600 кв. м. В Івано-Франківській області нацполіцією затримані чиновники сільради, які вимагали $180 тис за виділення 2 га землі. Голова сільради на Чернігівщині затриманий із хабарем у майже у майже 70 тис. гривень від директора фермерського господарства за голосування по виділенню землі. У Львівській області затримали голову сільської ради на хабарі у розмірі 33 тис. гривень за сприяння у наданні в оренду земельної ділянки. Затриманий Зорянський сільський голова, що отримав неправомірну вигоду у 500 тис. гривень за вирішення земельних питань.
Тож ані виборність, ані проживання в населеному пункті, ані колегіальний спосіб прийняття рішень не є гарантією уникнення корупційного ризику.
Що ж є?
Аукціон — гарантія справедливої ціни
Корупційні ризики при продажу чи оренді землі можна звести до 3-х основних типів:
- виділення потрібному суб'єкту;
- виділення за заниженою ціною;
- усування штучного затягування розгляду питання.
Ми бачимо, що всі вони зводяться до одного — до людського фактору. Поки є людина чи група людей, що суб'єктивно визначають ціну та переможця — ризики залишаться.
Тож потрібен механізм автоматичного, об'єктивного та швидкого прийняття рішень. Й такий механізм є — це електроні аукціони.
Їхні переваги такі:
- Безособовість. Прізвища учасників не розкриваються. Тож, хто саме є кумом голови сільради — невідомо.
- Об'єктивність. В електронної системи один критерій — ціна. Система автоматично визначить переможцем того, хто дав найбільше — незважаючи на родинну, партійну, релігійну приналежність.
- Відкритість. Кожен крок аукціону, кожна ставка залишається в системі назавжди. Їх може перевірити журналіст, депутат, активіст, правоохоронець чи просто кожен мешканець селища.
- Захищеність. Україна входить до числа лідерів з впровадження інноваційної криптографічної технології Blockchain. Її важлива риса — децентралізація. Тобто інформація зберігається не на одному сервері (де, її теоретично, можна змінити). Копії всіх даних є у всіх учасників. Їх синхронізація автоматична. Таким чином, незаконна зміна протоколу торгів цілком виключена.
- Швидкість. Аукціон відбувається 1 день. Переможець визначається автоматично у мить закінчення. Жодних “давайте подумаємо, поговоримо, порішаємо”.
Передача землі громадам — дуже важливий етап реформи децентралізації.
Тепер потрібно зробити наступний крок для отримання максимальних коштів.
Практика продажу чи оренди землі саме через електронні аукціони повинна стати загальнообов’язковою та нормативно закріпленою.
