Як занижують статистику за кредитами
При цьому частка проблемних кредитів, за різними оцінками, в банках досягла рівня 30-80% від загальної суми виданих коштів.
Чому за різними оцінками? Та тому, що офіційної статистики у цьому напрямі немає. Проблемні кредити ніхто не може порахувати точно. Наприклад, коли Президент Петро Порошенко ветував славнозвісний законопроект про реструктуризацію валютних позик громадян з валютних в гривневі, як аргумент він приводив той факт, що в країні налічується 50-60 тисяч валютних позичальників. І якщо, мовляв, реструктуризувати їх борги, це призведе до колапсу всієї банківської системи. Не знаю, звідки Президент взяв ці цифри. Але я вважаю, що вони в рази вищі по країні.
Якщо взяти, наприклад, відому мені прострочену заборгованість одного з комерційних банків, який працював виключно у Києві та області, то півтора року тому, коли курс був ще не 23, а 16 грн/$, у нього було проблемних справ 8 тис. І це тільки один банк.
Крім того, ми забуваємо інше: навіть якщо б цих валютних позичальників було справді 60 тис., то їх оточення – в рази більше. Це і батьки, і дружини, і діти, і родичі. На всіх їх також лягає тягар непогашених кредитів. І ось уже соціальне питання, яке зачіпає ще як мінімум 300-400 тис. осіб.
Цікаво, що занижують статистику щодо прострочених кредитів і самі банки, щоб не показувати реальний стан справ перед Національним банком. Хто ж скаже регулятору, що за валютними кредитами не платять 80% позичальників? Адже в банк завтра ж введуть тимчасову адміністрацію. Більш того, якщо фінансові установи почнуть оприлюднювати цифри у 80%, то завтра і решта 20% перестануть платити.
Тому, банки, в будь-якому випадку, зацікавлені занижувати статистику на стільки, на скільки це можливо. З багатьох причин: щоб ті, хто ще платить за кредитами, продовжували платити, щоб не було ніякої паніки серед вкладників, люди продовжували нести депозити та інше. Тобто, реальна картина щодо проблемних кредитів у банківському секторі не відповідає дійсності.
Враховуючи це, мій прогноз такий: якщо на законодавчому рівні не буде врегульована діяльність факторингових компаній, то ситуація з поверненням валютних кредитів буде тільки погіршуватися. Банки, змучені неможливістю роками вирішити це питання, будуть передавати борги позичальників перед ними колекторам. І колектори будуть брати боржників за горло.
Я не можу зі стовідсотковою впевненістю сказати, що саме так буде, але певна тенденція в цьому напрямі вже спостерігається. Взяти хоча б таких великих власників боргових портфелів як Universal Bank, OTP, УкрСиббанк. Вони вже це зробили – передали борги колекторам. Наприклад, компанія УкрБорг зараз активно працює з портфелем УкрСиббанку, який виступав великим кредитором фізосіб у 2007-2008 роках. І відповідно, з людьми вже працюють.
Правда, на щастя для позичальників, лише мінімальна частина боргового портфеля УкрСиббанку була реалізована таким чином. Частину портфеля банк залишив собі, а частину – віддав Дельта Банку. І ось ті позичальники, борг яких потрапив в Дельта Банк, поки що можуть спати спокійно, тому що цей банк і сам зараз банкрут. Але його портфель також буде розпродаватися через 1-2 роки. Відповідно, хтось його купить. І тут можливо все, що завгодно.
Тобто, я хочу сказати, що проблеми з колекторами у позичальників тільки починаються. Адже раніше все було «лайтово», колектори працювали як кардіограма серця – з'являлися з якоюсь невеликою амплітудою. Півроку тиші, а потім хтось прийшов і дзвонить у двері: «А ви ж винні. А до побачення». І все. Ніяких інших заходів не проводилося. Тому, позичальникові й не було сенсу витрачати гроші на оскарження кредитів. Тим більше що гарантувати перемогу в суді у таких справах неможливо.
Зараз же колектори почали діяти жорсткіше. Наприклад, ті компанії, які практикують перереєстрацію об'єктів, беруть в команду 5-20 чоловік і намагаються ломитися в квартиру. Тобто, не просто повідомляють позичальнику, що це наше приміщення, і ви повинні з нами домовлятися, а, в окремих випадках, зрізають замки і буквально заходять в квартиру. Ставлять її під сигналізацію. Людина приходить ввечері додому, а всередину вже потрапити не може. І, слава Богу, що поки не було ситуації, щоб пропадали речі з квартири. Більш того, більшість позичальників повернули свої квартири. Вони викликали слюсаря, відключали сигналізацію і знову потрапляли всередину. Але випадки таких дій з боку колекторів мали місце бути. І це факт.
Були навіть спроби з боку окремих колекторів когось залишати всередині квартири. І мешканцеві потрібно було збирати групу людей, щоб його звідти просто фізично виштовхати. Були також випадки, коли колектори просто пакостили – заливали замок. Приходить людина додому, а у нього замок залитий пінобетоном, і його треба зрізати.
Тобто, колектори здійснюють якісь варварські, дикі речі. Але з іншого боку їх можна зрозуміти, тому що колектори керуються постулатом: взяв – поверни. Їх не повинні цікавити проблеми позичальника. Тобто, заклав квартиру, тоді віддай її, якщо не можеш повернути борг.
Але хочеться ще раз нагадати, що в правовому полі ні у факторингів, ні банків, ні у колекторів немає дуже великих шансів швидко стягнути майно, якщо позичальник обороняється. Багато боржників не платять за кредитами вже вісім років, і змусити їх повернути борг у рамках законодавства практично неможливо. Тому колектори йдуть, наприклад, до Київенерго і кажуть, що це, мовляв, наше майно і намагаються відключати у боржника світло. Тобто, намагаються пакостити як можуть. Не можна сказати, що це відбувається кожен день і на всіх об'єктах, але раз на півроку таке трапляється. Або, в дуже окремих випадках, раз на кілька місяців. Мабуть, колектори вибирають більш слабких позичальників, на яких можна тиснути.
Тому що у мене є клієнти, яких взагалі не чіпають. Прийшли, наприклад, до них рік тому і все – пропали без вісті. А є ті, до яких приходили вже по 3-4 рази, не дивлячись на те, що їх справа розглядається в суді.
Особливо агресивно поводяться колектори, які перереєстрували майно на себе, в яких нібито є Витяг, що це їхнє майно. У цих випадках треба терміново бігти в суд, ставити квартиру на сигналізацію або домовлятися з тими ж колекторами, якщо є така можливість. Переговори – це єдиний спосіб вирішити все мирно. Якщо ж немає можливості домовлятися, то тоді війна, суд. Тоді, природно, якісь дії щодо оборони майна.
При цьому потрібно бути готовим до неприємних моментів. Не можна тішити себе ілюзіями, що якщо ви подали в суд, то все, можна розслабитися, вам дадуть у спокій. Це банк дасть вам спокій, а колектори ні. Там зовсім інша суть, зовсім інша мотивація. Їм треба заробляти, їм треба, щоб ви платили. При цьому вони не знають, хто з позичальників стійкий, а хто ні. Тому цю «перемолку» проходять усі. Вони, так би мовити, «перемелюють».
