Як залучити в Україну іноземний капітал
Функції нової структури будуть спрямовані на залучення іноземного капіталу в українську економіку. За словами представників Кабміну, необхідно підтримати зачатки «економічного зростання», а інвестиції, як відомо, є сильним стимулом.
Про це йдеться в урядовій постанові, де прописані ключові завдання офісу.
Серед них – створення механізму «єдиного вікна» для комунікації з інвесторами, координація взаємодії інвесторів та органів виконавчої влади, супроводження іноземного капіталу в процесі реалізації тих чи інших проектів, а також захист прав інвесторів у разі виникнення проблем.
До речі, офіс з підтримки інвестицій очолив юрист Данило Білак, канадець за походженням. До цього він був керуючим партнером київського представництва компанії CMS Cameron McKenna. Кабмін пояснив вибір кандидатури тим, що Білак працює в Україні вже близько 25 років, і знає, як «продати» інвесторам нашу країну. Зрозуміло, в хорошому сенсі цього слова.
За великим рахунком, логічно, що питаннями, які пов'язані із залученням інвестицій, буде займатися якась організована структура. В ідеалі, вона повинна виступати в ролі своєрідного посередника і, якщо потрібно, арбітра (навіть третейського судді) між інвесторами, бізнесом і чиновниками, всіляко полегшуючи доступ капіталу в нашу країну.
До того ж, подібна модель комунікації з інвесторами добре зарекомендувала себе в багатьох розвинених країнах.
Так, у Німеччині функціонує урядове агентство Germany Trade&Invest, яке надає німецьким та іноземним компаніям широкий спектр інформаційної та професійної підтримки. У Чехії діяльність із залучення іноземних інвестицій координує державне Агентство з підтримки підприємництва та інвестицій Чехінвест. Це Агентство також виступає в ролі контактного офісу, надаючи інформацію про всі форми підтримки підприємництва в Чехії. У Польщі аналогічні питання курує Агентство інформації та іноземних інвестицій (PAIiIZ).
Воно бере на себе завдання із супроводження інвесторів як на етапі запуску бізнесу, так і пропонує постінвестиційне обслуговування. І це цілком пояснює, чому слідом за європейськими країнами потягнулася й Україна, намагаючись перейняти кращу практику.
Але, на жаль, потрібно визнати, що одна лише урядова постанова і гарна презентація можливостей, які нібито відкриваються для інвесторів в нашій країні, не зможе усунути той список бар'єрів, який насправді блокує приплив іноземного капіталу.
По-перше, досі є чимало складнощів у регуляції бізнесу. Незважаючи на те, що кампанія з дерегуляції була анонсована ще в 2014 році. Безсумнівно, зроблено дуже багато. Скасовані десятки ліцензій, сертифікатів, дозволів, які перешкоджали роботі підприємців і компаній. Крім того, значно підвищився рівень відкритості державних органів (відбулося відкриття держреєстрів, дано старт реалізації концепції «електронного уряду», впроваджені електронні закупівлі тощо).
Тим не менше, цього, на жаль, недостатньо. Наприклад, у відомому рейтингу Doing Business Україна як і раніше займає найвище місце за показником легкості реєстрації підприємств (30 позиція). Але, що ще більш важливо, ми знаходимося на 141 місці за індикатором «забезпечення платоспроможності». Іншими словами, саме ліквідація бізнесу пов'язана з цілим валом перешкод, і на це владі потрібно звернути увагу насамперед. Адже до того моменту, поки закриття компанії не буде настільки ж простим і необтяжливим, як і її відкриття, говорити про успіх дерегуляції дуже складно.
По-друге, в Україні великі прогалини із захистом приватної власності. Зокрема, прав акціонерів та інших власників бізнесу. Крім того, похвальне й справді важливе прагнення уряду підвищити прозорість реєстраційних процедур породило іншу проблему – електронне рейдерство. Воно стало наслідком незахищеності реєстрів і, по суті, безпорадності органів контролю і навіть судів, які не в силах протистояти шахраям. І це всього лише один, але дуже красномовний приклад того, наскільки гострою є для України проблема незахищеності капіталу, і що її потрібно терміново вирішувати.
Хоча парламент, треба віддати належне, вже зробив крок у цьому напрямі: на початку жовтня Верховна Рада підтримала законопроект №5067, який посилює правила відчуження об'єктів нерухомого майна. Плюс до усього, зміна відомостей про юридичну особу в реєстрі буде здійснюватися тільки на підставі нотаріально засвідчених підписів засновників компанії або уповноважених ними осіб.
По-третє, необхідно проводити глибокі трансформації в системі оподаткування. До речі, за цим показником у рейтингу Doing Business Україна теж перебуває далеко позаду – на 107 місці. В цьому напрямі Кабмін докладає ряд зусиль. Наприклад, запропоновані Міністерством фінансів зміни в Податковий кодекс, які передбачають якісні зміни в адмініструванні податків, зокрема, реформування силового блоку фіскальних органів (ліквідація податкової міліції), викликають щире схвалення з боку платників податків.
Однак багато питань так і залишилися поза увагою уряду. Починаючи з недоліків в оподаткуванні ПДФО і єдиним соцвнеском, і закінчуючи скасуванням податку на прибуток та впровадженням податку на виведений капітал за так званою «естонською моделлю». Плюс до всього, потрібно зниження загального податкового навантаження в цілому. Втім, в уряді обіцяють, що першим етапом стане виправлення огріхів в адмініструванні, а вже в 2017 році нас чекає масштабна податкова реформа.
Найбільше потребують інвестицій агросектор, промисловість (добувна, металургійна, хімпром), енергогегерація. Оскільки саме ці галузі є експортоутворюючими (крім, хіба що, енергетики), забезпечуючи приплив валюти в країну. До того ж, враховуючи внесок у ВВП (АПК – близько 20%, добувна промисловість і металургія – від 25 до 30%), виробничий сектор здатний виступити в ролі того драйвера, якого так потребує вітчизняна економіка.
Втім, це не означає, що інші галузі не відчувають потреби у капіталовкладеннях. Наприклад, телекомунікації, від рівня розвитку яких залежить національна безпека України. Чи машинобудування, яке завжди вважалося стратегічною галуззю, але за роки незалежності значною мірою втратило свої конкурентні переваги, зокрема через втрати ринків СНД. Хоча потенціал українських машинобудівників – величезний.
Крім того, не варто забувати про державний сектор. Держава, як управитель майна, на сьогодні не може ефективно виконувати цю роль. Але приватизація, яка могла б приносити щорічно десятки мільярдів гривень, фактично заморожена. Причина – в непрозорості приватизаційних процесів. Інвестори хочуть бачити зрозумілі правила гри, і розуміти, що являє собою той чи інший об'єкт. Тому, ці правила та умови повинні бути відрегульовані. Це ключова умова приходу грошей в економіку.
Тим не менш, незважаючи на труднощі й перепони, і на те, що ми втратили частину експортних ринків, інвестори продовжують цікавитися Україною. За даними Держслужби статистики, сукупний обсяг іноземних інвестицій у нашу країну за перше півріччя 2016 року виріс на 5.4% до 44.8 млрд дол. Для порівняння, ця динаміка порівнянна з тією сумою, що Україна отримала за весь 2015 рік. Тобто, приріст капіталовкладень присутній.
Причому, це реальні гроші, які йдуть в реальні проекти. З боку європейських, азіатських країн, держав Близького Сходу, Канади і США. Так, ще на початку 2016 року азербайджанські інвестори заявили про готовність вкласти 22 млн дол в будівництво заводу з переробки сої в Сумській області. А в червні нинішнього року був відкритий виробничо-перевантажувальний комплекс в Миколаївському морському порту, в будівництво якого американські інвестори вклали 180 млн дол. А Саудівська Аравія готова інвестувати в розвиток українського АПК понад 10 млрд дол.
Однак для того, щоб подібні проекти були успішно реалізовані, необхідна комплексна робота із залучення капіталу. Так, ми показали інвесторам, що чекаємо їх, що готові до спільних проектів і конструктивного діалогу. Але перш за все, для цього співробітництва потрібно створити фундамент. Знизити регуляторний прес, забезпечити комфортне правове середовище, удосконалити оподаткування, пом'якшити валютні обмеження. Тільки за виконання цих умов прихід інвесторів стане реальністю, а офіс з підтримки інвестицій зможе повноцінно виконувати покладені на нього функції.
