Як залучити мільйони в бізнес
В історію фінансів 2017-й рік увійде як рік вибухового інтересу до принципово нового інструменту залучення капіталу – ICO.
Аналогічно до традиційного IPO, ICO дозволяє компаніям залучати кошти, надаючи натомість частку в капіталі (Security Tokens – аналоги акцій) або доступ до товарів і послуг, вироблених емітентом (Utility Tokens, які передбачають першочерговий доступ або істотну знижку).
Однак, на відміну від IPO, ICO не вимагає залучення наддорого андеррайтера з Wall Street або City of London за кілька мільйонів доларів, не вимагає 3-4 річного ведення фінзвітності за останніми стандартами МСФЗ, яке повинно проводиться компанією-аудитором з "Великої четвірки" і може коштувати ще до мільйона доларів, але що найважливіше – майже не підпадає під нагляд з боку національних регуляторів. А окремі країни, усвідомлюючи потенціал зростання ринку ICO навіть почали посилено ставати крипто-гаванями.
Всього за 2017-й рік фондування, отримуване проектами від ICO, досягло майже $4 млрд, що більш ніж удвічі перевищує обсяг венчурних інвестицій в проекти, пов'язані з блокчейном.
Джерело: EY research: initial coin offerings (ICOs)
Очевидно, що ринок такого обсягу, який не підлягає хоча б мінімальному регулюванню з боку урядів, не міг не стати ласим об'єктом для шахраїв. Показовим прикладом чого служить лиш нещодавній скандал з литовським стартапом Prodeum, який за вісім днів зібрав $6 млн і закрився. При цьому, паралельно зі збільшенням кількості проектів, які намагаються залучити кошти через ICO, – відсоток якісних ідей відповідним чином падає.
Сумарно це призвело до того, що питома вага проектів, яким вдається залучити фінансування в повному обсязі від планового, стрімко знижується. Наприклад, ще в червні цей показник становив 93%. А до листопада вже тільки 23% проектів вдалося в повному обсязі продати емітовані токени. Чи мало це? Ні – це шалено багато!
Джерело: EY research: initial coin offerings (ICOs)
Який висновок можна зробити, з двох наведених вище графіків?
Завдяки виникненню ICO, у по-справжньому якісних проектів з'явився відмінний шанс масштабного залучення капіталу, а "Невидима рука ринку" самостійно почала відсіювати шахраїв і менш перспективні ідеї. Тому що коли ми дивимося на динаміку зниження відсотка проектів, яким вдається успішно провести ICO, – важливо пам'ятати, що в середньому леше у 5% емітентів є вже робоча бізнес-модель. Ще у 11% є тестовий прототип, а решта 84% – це всього лиш ідеї. Часто навіть без якісної фінансової моделі прогнозування майбутніх грошових потоків.
При цьому, глобальний ринок ICO демонструє високий попит саме на згадані 5+11% проектів, які вже мають збудовані бізнес-схеми функціонування і найчастіше орієнтовані не на блокчейн-продукти, а на реальний сектор.
Пояснюється це тим, що, хоча в абсолютній кількості індивідуальних інвесторів-ентузіастів і набагато більше, ніж інституційних інвесторів (фондів), середній розмір інвестиції в останніх в сотні разів вищий. А спостерігаючи за зростанням середнього розміру інвестиції на ринку ICO, можна констатувати, що "вага" професійних інвесторів тільки збільшується. Саме цей фактор і дозволив Росії, незважаючи на погіршення інвестклімату, вийти на друге місце за кількістю проведених ICO.
Всі знають, що російська економіка вже четвертий рік поспіль переживає стагнацію, незважаючи на помірне відновлення цін на нафту, починаючи з 2016-го року з 28 до 70 дол./барель. У той же час, люди, знайомі з ситуацією на фінансовому ринку Росії, знають, що, беручи до уваги олігархів, чиї імена фігурують в головному списку санкцій, нещодавно сенсаційно опублікованому Білим домом, – у середнього бізнесу проблему токсичності російських активів на сьогоднішній день практично вирішено. Вони успішно роблять позики на ринку ICO, залучаючи середні для ринку суми в $10, 30, 50 млн. І таким чином, успішно обходять санкції, оскільки це капітал вже не західних банків, а інвестиційних фондів, переважно з Азії.
Джерело: EY research: initial coin offerings (ICOs)
Так, замість блокчейн-проектів, фабрики та підприємства середнього бізнесу, які вже успішно функціонують, почали продавати частки у своїх підприємствах, залучаючи капітал для подальшого розвитку. Фактично – це були портфельні інвестиції в середній бізнес на пострадянському просторі, які до появи ICO були технічно неможливі.
У свою чергу, Україна дане вікно можливостей із залучення капіталу в реальний сектор все ще навіть не виявила. Серед 32-х проведених українськими компаніями ICO – немає жодного представника реального сектора. Хоча саме вони мають суттєву конкурентну перевагу і зберігають найбільшу привабливість на ринку ICO. Просто важливо розуміти, що продаж токенів – це новий інструмент, а не новий ринок. А невеликі фабрики чи виробництва, що приносять інвестору 10-15% дохідності в доларі – це саме ті найпривабливіші проекти, в які хочуть вкласти свої 7-10% активів, які перебувають в управлінні, всі інвестиційні фонди світу.
Тому ми вважаємо, що українські компанії, що представляють реальний сектор і не мають сьогодні доступу до дешевих кредитів, мають вкрай високий потенціал залучення капіталу на глобальному ринку ICO. Однак важливо розуміти, що їхній інвестор – це спеціалізовані фонди, а не крипто-ентузіасти, і вони вимагають проспекти емісії (White Paper's) абсолютно іншої якості.
Необхідний повноцінний фінансовий план і прогноз майбутніх грошових потоків, кваліфікований аналіз з боку третьої особи за типом IMF group of Ukraine і правильна стратегія донесення всіх цих меседжів до інвестора.
Якщо ж ми говоримо про ICO-проекти, що емітують Utility Tokens, які слугуть внутрішньою валютою, то для таких проектів необхідна повноцінна монетарна архітектура випуску, обігу та регулювання. Приблизно така сама, як у Центральних банків для регулювання грошового обігу в економіці. Інакше ви приймаєте на себе суттєві курсові ризики і ризикуєте оголосити дефолт через якийсь дуже нетривалий період часу. Наприклад, якщо ваш операційний дохід (виручка) сформується "на хвилі" позитивних новин, а під час необхідності конвертації токенів назад у валюту для розрахунку з постачальниками курс несподівано впаде. Очевидно, що така монетарна модель не може бути стандартизована і потребує індивідуальної розробки для кожного окремо взятого проекту. Що пов'язано з особливостями галузі, факторами сезонності та архетипом поведінки головного акціонера. Тому що хтось готовий ризикувати і допускати волатильність токена на рівні 30%, хтось на рівні 100%, а хтось – залишити право курсоутворення за собою або повністю прив'язати його до фінансових показників компанії. Але крім IMF group of Ukraine, аналізом монетарних моделей на мікрорівні поки що теж ніхто не займається.
Прикро те, що Україна позбавляється навіть тих конкурентних переваг, які вона має.
На жаль, сьогодні українські підприємства з реального сектора ще не усвідомили свого потенціалу на глобальному ринку ICO, як і того, який обсяг акціонерного капіталу там можна залучити. Однак, важливо розуміти, що для цього їм необхідні не тільки технічні послуги з випуску токенів, але й фінансові – щодо створення повноцінної монетарної архітектури їх обігу і якогось "підтвердження" мовою інвесторів, у вигляді якісно складеного White Paper, що проект є дійсно перспективним і здатним генерувати прибуток.
Тому, якщо ви власник бізнесу з реального сектора з виручкою від $1 млн до $10 млн на рік і оббиваєти пороги українських банків з їхніми дорогими кредитами, то, напевно, просто не розумієте, що надворі вже 2018 й рік. Можливо, вам варто витратити $25-75 тис. І залучити інвестиції в розмірі 100% від вартості вашого бізнесу, за якими ви будете платити не банківський відсоток, а дивіденди, розміром у середньоринкову дохідність, яка для країн, що розвиваються, на рівні 5-7% вже вважається високою. Якщо ж ви не дай боже покажете 10-20% прибутковість вашим інвесторам – готуйтеся до нової кризи, тому що вас просто завалять грошима. Цей ринок обожнює реальний сектор, але 98% власників бізнесу з нього ще не здогадуються, що світ глобальних фінансів уже відкрито для них без посередників у вигляді регіональних відділень Ощадбанку чи Приватбанку.
