Як впливає на життя скорочення екологічних ризиків
Одна з причин негативної демографічної динаміки в Україні – загрозливий стан довкілля.
Людям байдуже, на скільки відсотків зріс ВВП, якщо скорочується тривалість їхнього життя. Показово, що рівень глобальних і локальних ризиків, які щорічно фіксуються на Всесвітньому економічному форумі (WEF), в основному пов’язаний з проблемами навколишнього середовища.
При правильних пріоритетах в роботі державних структур, зростання тривалості людського життя хоча б на 2% в рік буде стимулом для системних змін в суспільстві – від ставлення до людей похилого віку до здоров’я кожного громадянина. Також це дозволить більш об’єктивно оцінювати ефективність влади.
У нещодавньому дослідженні авторитетного медичного журналу The Lancet представлені дані взаємозв’язку забруднення навколишнього середовища і високої смертності: доведено, що причина втрати кожної шостої людини на Планеті – це погана екологічна ситуація, зокрема забруднене повітря. Україна входить до переліку країн, де смертність від забруднення навколишнього середовища одна з надвисоких – 18% помирає через респіраторні інфекції, 22% через захворювання легень (причина у високих концентраціях PM2.5 в атмосфері). Ці показники корелюють також зі звітом Інституту впливів на здоров’я (Health Effects Institute) Стан повітря в світі 2018, згідно з яким, Україна входить до першої десятки країн, де високий рівень смертності серед населення обумовлений забрудненням атмосфери через авто і роботу вугільних ТЕС/ТЕЦ.
Зазначу, що на офіційному рівні ще в 2010 році в законі України Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року зафіксовано, що тривалість життя в Україні становить в середньому 66 років (у Швеції – 80 років, у Польщі – 74 років), що пов’язується із забрудненням навколишнього середовища через виробничу діяльність підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості та паливно-енергетичного комплексу.
Тобто, державою визнано, що антропогенний і техногенний тиск на навколишнє середовище в кілька разів перевищує відповідні показники в розвинених країнах світу. Однак за останні 8 років в країні нічого не змінилося, масштаб порушень в екологічній сфері зростає, і тривають процеси, схожі на екологічний геноцид.
Нагадаю, що Україна має зобов’язання перед міжнародною спільнотою, зокрема, це стосується виконання Паризької кліматичної Угоди і імплементації Директив Європейського Союзу. Зокрема, Директива 2004/35/ЄС Про екологічну відповідальність за попередження і ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди формує нову систему вимог, яка не обмежується принципом «забруднювач – платить», а передбачає оцінку екологічних ризиків і відновлення порушеного екологічного балансу. Даний документ актуальний в контексті членства України в Енергетичному співтоваристві. Згідно з Угодою, норми про екологічну відповідальність повинні бути імплементовані до 1 січня 2019 року.
Сьогодні Міністерством екології та природних ресурсів України проводиться важлива робота з апроксимації європейського законодавства, зокрема на розгляд Верховної Ради України подано пропозиції щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП); вони стосуються збільшення штрафів за забруднення навколишнього середовища і посилення санкцій за порушення природоохоронного законодавства.
Для повноцінної реалізації Директиви 2004/35/ЄС необхідно докласти щебагато зусиль, від перегляду фінансового законодавства до створення діючої системи моніторингу стану навколишнього середовища. Вважаю важливим провести повноцінну інформатизацію сфери природоохорони, щоб в режимі онлайн і в громадян, і в державних служб була можливість відстежувати всі показники впливу діяльності підприємств на навколишнє середовище.
Незалежно від національності, віросповідання та місця проживання, нам усім потрібна екологічно чиста та безпечна країна. Державна політика, спрямована на скорочення екологічних та інших ризиків, сприятиме покращенню позицій України у рейтингах міжнародних організацій за показниками якості життя та конкурентоспроможності (ООН, Давоський форум).
Досягнення цієї мети можливе шляхом впровадження нових ресурсоефективних технологій, страхових механізмів, інформатизації. Зокрема необхідна зміна податкової парадигми: збір податків має бути переважно не з праці і капіталу, а з ресурсопотоку, де забруднювач компенсує заподіяну шкоду, а екоорієнтований бізнес, що зменшує навантаження на бюджет і скорочує екологічні, техногенні та інші ризики, отримує відповідні преференції на центральному та місцевому рівнях (див. Екоподаткова трудова реформа – механізм зеленої економіки).
Наприклад, в Україні понад 2,5 тис. сміттєзвалищ, що завдають шкоду здоров’ю людей і навколишньому середовищу, проте, їх можна утилізувати та переробити, отримавши електроенергію, тепло і будівельні матеріали. На кожному депутатському окрузі по 10-15 таких полігонів, які перебувають у різному стані (деякі становлять техногенну небезпеку). Це також стосується ТЕС/ТЕЦ, металургійних заводів та інших підприємств, біля яких розташовані золовідвали. Фактично вони – поклади корисних копалин, які можуть стати додатковим джерелом доходів підприємств і регіонів, якщо будуть запроваджені відповідні стимули.
Заміряючи показники ефективності управлінських рішень через призму екологічної безпеки, ми зможемо підвищити конкурентоспроможність України. Підтвердженням цьому є економічний потенціал енергозбереження. Вирішивши проблему з податком на СО2 (сьогодні в Україні він в декілька тисяч разів менше, ніж у Швеції) і спростивши використання екоподатків, які сьогодні сплачуються підприємствами муніципалітетам (мільярди гривень знаходяться на депозитах у банках, замість того, щоб використовуватися для сталого розвитку територій), можна щорічно підвищувати рівень якості і тривалість життя в Україні, так щоб це було відчутно для громадян.
Сьогодні в світі головний пріоритет, який повинен об’єднати суспільство – це екологічна безпека теперішніх та майбутніх поколінь, і від успіхів у вирішенні цього завдання будуть залежати не тільки перспективи України, а й людства в цілому.
