Як виграти спір з питань трансфертного ціноутворення
Серед останніх тенденцій у перевірочній роботі ДФС – збільшення кількості перевірок бізнесу з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ).
За даними ДФС, з вересня 2013 року до січня 2018 року вже завершено понад 30 податкових перевірок з трансферним ціноутворенням, а більше 20 податкових перевірок ще тривають.
Більша частина результатів перевірок з питань ТЦ оскаржується підприємствами в адміністративному та судовому порядках. Ця категорія податкових спорів є фінансово затратною та складною, тому важливо правильно сформувати доказову базу для підвищення шансів виграшу у суді платником податків.
Податкові перевірки з трансфертного ціноутворення: що перевіряють?
При проведенні податкових перевірок з питань дотримання принципу "витягнутої руки" податкові органи керуються нормами викладеними у ст.39, главі 8 розділу II податкового кодексу України та Порядком проведення перевірки з питань дотримання платником податків принципу витягнутої руки, затвердженим наказом Мінфіну №344.
Так, згідно із п.102.1 ст.102 податкового кодексу, перевірка з трансферного ціноутворення може бути проведена протягом 2555 днів за останнім днем граничного строку подання декларації з податку на прибуток. Саме протягом цього періоду для платника податків важливо зберігати усі документи з інформацією про проведені контрольовані операції та підтвердженням відповідності умов контрольовані операції принципу "витягнутої руки". До таких документів належить документація з трансфертного ціноутворення по кожній контрольованій операції, договори, додатки до них, специфікації, акти виконаних робіт, тощо.
Строк для проведення податкової перевірки не може перевищувати 30 місяців (загальний строк 18 місяців, з можливістю продовження ще на 12 місяців), включаючи в цей час підготовку Акту перевірки. Законодавство зобов’язує податковий орган кожні шість місяців інформувати платника податку про поточний стан перевірки. Таке інформування здійснюється у довільній формі, рекомендованим листом з повідомлення про вручення особисто платнику податків.
Під час перевірки на дотримання принципу "витягнутої руки" податковий орган з’ясовує наступні питання:
- Чи платник податків застосував належний метод трансферного ціноутворення для обґрунтування відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки"?
- Чи належно сформована вибірка компаній для зіставлення (зокрема, чи займаються компанії тим же видом діяльності)?
- Чи відповідає ціна, яку визначив платник податку під час проведення господарської операції, ринковій?
Податковий орган під час перевірки визначає ринковий діапазон цін/рентабельності у контрольованих операцій. Якщо ціна або рентабельність контрольованих операцій не відповідає ринковому діапазону, визначеному в Акті перевірки, то матимемо справу з донарахуванням податкових зобов’язань з податку на прибуток та штрафних санкцій у зв’язку із заниженням податкових зобов’язань згідно пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 податкового кодексу.
Тобто, перевірка дотримання принципу "витягнутої руки" стосується не формальних питань з трансферного ціноутворення (наприклад, не включення до звіту контрольованих операцій, неподача звіту), а лише суті контрольованих операцій, тобто її відповідності умовам принципу "витягнутої руки".
Також відомі випадки, коли контролюючий орган надсилає запити платнику податків щодо наявності "ділової цілі" у контрольованих операцій. Відповіді платника податків на такі запити мають інформативний характер, оскільки під час перевірки з питань трансферного ціноутворення податковий орган не має законних підстав на перевірку операцій на предмет наявності в них економічної вигоди. Проте, є ймовірність після отримання відповіді призначення позапланової документальної перевірки на підставі ст.78 податкового кодексу.
Податкові спори: досудове та судове оскарження
Якщо за результатами податкової перевірки щодо дотримання платником податку принципу "витягнутої руки" встановлені порушення податкового законодавства, то складається Акт перевірки, заперечення на який можна подати протягом 30 днів з дня його отримання.
Протягом цього строку платник податків має право подати додаткові документи, які підтверджують обставини, викладені у запереченнях до Акту перевірки.
Після спливу 30-денного строку податковий орган виносить податкове повідомлення-рішення, яке можна оскаржити в адміністративному порядку, протягом 10 днів з дня наступного за днем вручення податкове повідомлення-рішення (тобто, як і звичайне податкове повідомлення-рішення за результатами позапланової чи планової перевірки), а потім, за необхідності, і у судовому порядку. Варто наголосити, що платник податку може вибрати і шлях без застосування процедури досудового оскарження.
Практика судового оскарження у категорії справ щодо відповідності контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" дуже незначна – наразі лише чотири справи завершилися рішенням по суті. Доречним є проаналізувати ті докази та обставини, які розглядають суди вже зараз.
Головними аргументами, які наводить податковий орган в актах перевірок, а потім у суді, є відхилення ціни у контрольованих операціях від рівня звичайної ціни, яка відповідає мінімальному значенню ринковому діапазону цін, та/або застосування невірного методу трансферного ціноутворення, та/або відібрані неспівставні компанії для побудови діапазону ринкової рентабельності.
Так, у справі № 826/19192/16, суд аналізує дотримання платником податків вимог щодо дати узгодження цін за форвардним контрактом при здійсненні операцій із нерезидентом. За твердженням податкового органу, форма форвардного контракту передбачає, що сторони фіксують ціну на дату укладення форвардного контракту, а оскільки платник податків вносив зміни до такої істотної умови як ціна шляхом укладення додатків пізнішими датами, то договір не є форвардним. Відповідно, спір виник щодо дати визначення ціни контрольованих операцій для цілей трансферного ціноутворення. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши форвардний контракт з додатками, вказав на специфіку даного договору, а саме – на неможливість визначення ціни у контракті заздалегідь, а також вказав на відсутність спеціального законодавства щодо регулювання відносин при укладанні форвардних контрактів, що дозволило тлумачити дії платника податків на його користь при формуванні цін.
Інше цікаве рішення прийняв суд у справі № 815/3424/17. У цій справі суд вказав, що коригування комерційних умов податковим органом у контрольованих операціях зроблено без будь-яких посилань на методики чи інші матеріали, відповідно до яких здійснювались такі коригування, та прирівнюється до змін умов контракту (наприклад, податковий орган використав умови поставки FOB, а платник податків умови поставки CPT). Податковий орган, на думку суду, для визначення звичайної ціни взяв для співставності лише одну умову договору – ціну, та не взяв до уваги такі умови договору як кількість товару, строки поставки та строки оплати товару, розподіл обов’язків сторін, які також впливають на ціноутворення. При цьому, суд аналізував лише первинні документи бухгалтерського обліку, комерційні договори платника податку.
Для порівняння, за кордоном (Росія, Індія, Австралія), при розгляді справ стосовно перевірки платника податків на предмет дотримання вимог трансфертного ціноутворення, суди детально аналізують Звіт платника податків про контрольовані операції, запити від податкових органів та документи які надавались на такі запити, методику ціноутворення, дані біржових котирувань, характеристики товарів, фінансові показники компаній з вибірки, інше. Саме такий аналіз дозволяє визначити об’єктивно, чи було платником податків занижено доходи та відповідно зменшено податкові надходження до бюджету.
Підсилення позиції у суді
Згідно з новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, що набрала чинності з 15.12.2017 р., кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. У спорах з трансферним ціноутворенням доведенню підлягає дотримання платником податків вимог законодавства в частині відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки". Тобто, платник податків при оскарженні податкове повідомлення-рішення у суді повинен сформувати таким чином свої позовні вимоги та надати докази, які б підтвердили правильність ціноутворення при здійсненні відповідної контрольованої операції.
Аналізуючи українську судову практику у спорах з трансферного ціноутворення, докази за їх важливістю для суду можна класифікувати на основні, додаткові та факультативні.
До основних доказів можемо віднести:
- Письмові докази: договори з додатками та додатковими угодами, установчі документи контрагентів, інформація з відкритих джерел, а також, документація з трансферного ціноутворення, яка містить ґрунтовний функціональний та економічний аналіз та аргументовані докази відповідності умов контрольованих операцій принципу витягнутої руки.
- Електронні докази: веб-сайти, скріншоти веб-сторінок, інформація з баз даних. Так, у КАСУ тепер передбачений новий вид доказів - електронні докази. Стара редакція КАСУ не забороняла подачу електронних доказів, проте їх законність встановлювалась судом.
Додатковими доказами на підсилення правової позиції платника податків можуть бути:
- інформація з офіційних джерел про вартість товарів (серед основних: Огляд цін українського та світового товарних ринків, Дайджест цін товарів на світових ринках; серед додаткових: Офіційний сайт Мінрегіону, Офіційний сайт Мінагрополітики);
- бази даних із фінансовою інформацією компаній (програми Орбіс, Руслана, Амадеус, Спарк);
- скріншоти із веб-сайтів та інших інформаційних порталів;
- судова експертиза;
- індивідуальна податкова консультація;
- довідки від іноземних податкових органів;
- установчі документи контрагентів, учасників тощо.
- Факультативними доказами можуть бути висновки експерта у галузі права, показання свідків та інші докази.
Важливо визначити пріоритет підготовки і надання доказів під час оскарження податкового повідомлення-рішення в досудовому і судовому порядку. Це допоможе ефективно оскаржити податкове повідомлення-рішення та отримати позитивне судове рішення у спорі з ТЦ.
Як висновок
Формування доказової бази є важливою частиною побудови стратегії захисту платника податків у податкових спорах з трансферним ціноутворенням. Запити податкового органу на наявність "ділової цілі" у контрольованих операцій, вже зараз є сигналом для бізнесу, щоб привести свої бізнес-процеси у відповідність до національного законодавства та вимог ОЕСР. Водночас, судова практика з питань трансферного ціноутворення в Україні знаходиться на етапі становлення, тому бізнесу доводиться вчитися формувати доказову базу, а суддям напрацювати підходи до розгляду такої специфічної категорії податкових спорів, як спори з дотримання в контрольованих операціях принципу "витягнутої руки", тобто, спори з ТЦ за суттю.
