Як побудувати успішну економіку
За даними Мінагрополітики протягом 2017 року експорт аграрної та харчової продукції склав $17,9 млрд – на 16,3% більше, ніж минулого року.
На фоні економічної кризи в Україні агросектор починає домінувати в структурі економіки, хоча весь світ все далі рухається у цифрову еру. Давайте спробуємо прослідкувати історичні передумови, що вплинули на сучасну структуру економіки країни.
У 1990 році структура економіки України мала такий вигляд: 37% – промисловість, 29% – торгівля, транспорт та послуги, 25% – сільське господарство, 9% – будівництво. На той час Україна була досить розвинутою індустріально-аграрною державою. Тим часом, ще у 70-х роках XX ст. розпочалася трансформація економіки найрозвинутіших держав в якісно новий тип – постіндустріальний. Внаслідок значного зростання продуктивності праці в промисловості, а також поступового переносу виробництва до нових індустріальних країн (Південна Корея, Мексика, Китай тощо), в найрозвинутіших країнах Заходу та Японії найбільшу роль в економіці почали відігравати сфера послуг, індустрія знань та людський капітал.
Зі здобуттям незалежності Україна мала б розвиватися відповідно до світових трендів та поступово перетворюватися в постіндустріальну країну. Проте цього досі не сталося. Хоча нематеріальна сфера на сьогодні займає понад 60% у структурі ВВП України, назвати нашу країну постіндустріальною не можна. Постіндустріальні країни характеризуються розвинутими високотехнологічними галузями та є основними світовими постачальниками наукоємної продукції, найновіших технологій та капіталу. Якою ж є структура товарного експорту України? За даними Держстату за 11 місяців минулого року лідерами були чорні метали (20%), зернові культури (15%) та руда, шлак і зола (разом 6%). Наша країна, здебільшого, постачає на міжнародний ринок сировину та товари низького рівня переробки.
Подібний висновок можна зробити і на основі аналізу структури українського експорту послуг у 2016 році. Найбільшу частку в експорті послуг займав транзит природного газу через газотранспортну систему України (27%). Оптимізм може викликати суттєва частка експорту комп'ютерних послуг – 12%, проте його основу складає аутсорсинг розробки програмних продуктів. Важливий нюанс: при аутсорсингу компанія-розробник не набуває права власності на створений продукт, який по договору переходить у власність замовника. Тобто згаданий сектор української економіки має характерні риси сировинної галузі. Тільки умовною «сировиною» в даному випадку виступають українські програмісти, чиї знання та навички локальні компанії експортують на розвинуті ринки задля створення програмних продуктів.
Період 2000-2007 років характеризувався стрімким розвитком економіки, перш за все сфери послуг та торгівлі, а також відновленням промисловості. У показовому 2007 році Україна виплавила 42,8 млн т сталі (22,7 млн т у 2017 році) та виробила 403 тис. легкових автомобілів (7,3 тис. у 2017 році). Разом з тим, у 2007 році частка сільського господарства в ВВП була найменшою за часів незалежності – 7%.
Кризи 2008-2009 рр. та 2013-2015 рр. мали грандіозний вплив на економіку країни. Відбулося значне скорочення промислового виробництва, сталася часткова деіндустріалізація країни. Було втрачено низку важливих підприємств в зоні АТО та Криму. Разом з тим, низка підприємств в інших частинах країни або суттєво скоротили виробництво, або навіть повністю його зупинили. Водночас, на перший план в економіці України вийшло сільське господарство, що за останні роки стало найпривабливішою галуззю для інвестицій. За різними оцінками на сьогодні аграрний сектор формує близько 18% ВВП України. За цим показником Україна стоїть поряд з найменш розвиненими країнами Європи – Албанією, Молдовою, Македонією. Одночасно відбулося стрімке зростання агро-харчового експорту, що у 2016-2017 рр. складав 41-42% усього товарного експорту України (13% у 2007 році). Проте досі щонайменше половина всього експорту аграрної та харчової продукції припадає на експорт сировини.
Багато хто вважає, що можна побудувати успішну економіку держави, концентруючись на аграрному секторі. Традиційно до ТОП-5 найбільших світових експортерів сільськогосподарської та харчової продукції зараховують такі країни: США, Нідерланди, Німеччина, Китай, Бразилія. Хоча вони мають потужний аграрний та агропромисловий сектор, економіка цих держав диверсифікована. Промислові, сервісні та фінансові компанії даних країн посідають провідні позиції в світовій економіці. Здається парадоксальним, що держава Нідерланди, площа якої в 15 разів менша за площу України, минулого року спромоглася експортувати агро-харчової продукції на суму в 6 разів більшу! Разом з тим, частка сільського господарства в ВВП Нідерландів становить лише 1,6% (в Україні – 18%), а частка в товарному експорті – близько 22% (в Україні – 42%). Це свідчить про те, що успішні аграрні країни будують свою економіку не тільки на розвинутому сільському господарстві, але і на промисловості та сфері послуг. Позитивним є те, що в Україні приріст експорту готових харчових продуктів у 2017 році (19,3%) перевищив приріст експорту всього обсягу сільськогосподарської та харчової продукції (16,3%).
Потрібно й надалі стимулювати розвиток переробних галузей як в агросекторі, так і в промисловості. Разом з тим, варто стимулювати розвиток IT-галузі (особливо її якісну трансформацію), а також малого підприємництва та інфраструктури.
