Як Україні пережити нафту по $100

25 липня 2018, 09:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Аналітики з Sanford C. Bernstein & Co випустили доповідь, в якій йдеться про те, що ціна на нафту в доступному для огляду майбутньому може перевищити $150 за барель.

Чим це загрожує для світової економіки загалом, і яким чином таке дороге чорне золото позначиться на Україні та інших країнах, що розвиваються?

Нещодавно фірма Sanford C. Bernstein & Co презентувала доповідь, в якій робить передбачення, що вартість сирої нафти може вирости до $150 за барель. Такий прогноз відразу ж розлетівся найбільш рейтинговими західним ЗМІ і став однією з головним тем для обговорень і полеміки.

Відео дня

Що ж дозволило аналітикам зробити такий прогноз? На їхню думку, до потенційно дорогої нафти ведуть відразу кілька факторів. По-перше, з 2000-х років майже на третину зменшилися запаси чорного золота. Крім того, в силу низки причин, менше коштів витрачалося компаніями на модернізацію обладнання, розробку нових родовищ або технологій видобутку. Окремо також варто відзначити куди більшу консолідацію останнім часом серед країн ОПЕК в питаннях ціноутворення. І, нарешті, до цих пір мало кому зрозумілий курс зовнішньої політики Дональда Трампа, особливо її торговий вектор, що теж робить свій вплив на світові ринки в цілому і на ринок нафти зокрема.

Нафта – це товар, попит на який поки, фактично, нееластичний щодо ціни. У нафти, станом на сьогодні, по суті, все ще немає замінників, які можливо було б моментально використовувати замість неї. Так, можна довго розмірковувати про альтернативну енергетику, але масштабний перехід на поновлювані джерела – це питання не те, що не одного року, а радше поки навіть не одного десятиліття. Ось чому для нафти в короткостроковому проміжку часу ціна не настільки сильно впливає на попит. Радше навпаки – зростаючий попит може дуже швидко підняти ціну. Наприклад, коли на ринку утворюється дефіцит чорного золота, то, очевидно, якась компанія або країна повинна стати його жертвою – не одержати необхідних їй обсягів енергетичного ресурсу. Ось тільки для будь-якої компанії або держави не купити нафту – це значить в буквальному сенсі зупинитися.

Хоча, звичайно, навіть тут є невеликі виключення. Але вони, скоріше, підтверджують наявність загального правила. У США якщо ціна на бензин піднімається вище певної психологічної позначки, своєї для кожного штату, люди починають відмовлятися від частини пересувань на авто, знижуючи цим самим попит на нафтопродукти. Також автомобілісти можуть переходити з нафти на інші джерела енергії, такі, як газ. Або взагалі пересісти на електрокари, що ми і спостерігаємо зараз в багатьох країнах.

Однак обсяги економії від зменшення кількості автомобільних пересувань далеко не завжди можуть скоротити прірву між пропозицією і попитом. Перехід на газ – тимчасово вигідна міра. Чим більше людей зробить так само, тим більше стане рости вартість даного виду палива, поки не вирівняється з ціною бензину з дорогої нафти. Електрокари – хороша альтернатива, але, знову-таки, це питання часу. Більш того, зараз попит на електрокари і так перевищує пропозицію – згадайте чергу на модель Tesla Model 3, бажаючі придбати яку ще не один рік будуть чекати своїх машин.

Що стосується глобальних трендів попиту, то сьогодні, незважаючи ні на що, кількість споживаної в світі нафти зростає. Головні драйвери – це азіатські країни, що розвиваються, серед яких можна особливо виділити Китай і Індію. У Китаї до 2025 року близько 900 млн чоловік стануть міськими жителями – це близько 70% населення країни. Значить збільшиться споживання пластику, палива для автомобілів і літаків. Не кажучи вже в цілому про зростання промислового виробництва, для якого потрібні нафта і природний газ.

Але до чого призведе дорога нафта і як позначиться на житті пересічних громадян?

По-перше, наслідком збільшення ціни до 150 доларів за барель стане уповільнення зростання світової економіки. Дорогі ресурси, які самі по собі не є кінцевими продуктами, змусять багато фірм скорочувати витрати. Як результат, їхні працівники будуть отримувати менше, а товари коштувати дорожче.

По-друге, основний удар приймуть країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою. У цю групу входить також і Україна. Дорога нафта вплине на споживчі ціни. Збільшаться темпи інфляції. Для США, Європи або Японії – це буде нейтрально – вони і так хочуть піднімати інфляцію, щоб розігнати економіку. Але економіка буде гальмуватися дорогими енергоресурсами. У підсумку, фактично, ці держави мало що виграють, але і не постраждають – відіграють два різноспрямованих тренди. Що стосується України, то для нас зростання інфляції – це не бажаний показник, адже при рівні в 15-20% річних він буде дуже серйозно тиснути на економіку. Докази цього можна побачити в ретроспективі останніх кількох років.

Тим не менш, ми все-таки можемо уникнути цих ризиків або хоча б скоротити їх. Для початку, пора нарешті зайнятися масштабною енергетичною модернізацією житлового фонду і виробництв. На сьогодні ми є однією з найменш ефективних економік світу з виробництва ВВП на одиницю витраченої енергії. Значить, модернізація нам просто необхідна, тому що дозволить Україні серйозно скоротити залежність від імпорту енергії.

Далі варто зробити упор на видобутку власного газу, щоб взагалі ліквідувати головну статтю, на яку з країни щорічно йдуть десятки мільярдів доларів.

Також потрібно доносити до людей думки, що якщо сьогодні вони приганяють з Польщі евробляху якій 15 років, і яка споживає 17 літрів 95-го бензину на кожні 100 кілометрів, то вже скоро її утримання за пробігу в 15 тисяч кілометрів на рік буде коштувати в 2 -3 рази більше, ніж використання нової малолітражки. І таким чином вся ''економія'' не буде, на жаль, мати сенсу.

Паралельно з цим не можна забувати про альтернативні джерела енергії. Переробка сміття, деревні пелети та інші технології зможуть внести свій вклад в зниження залежності України від глобальної кон'юнктури енергетичного ринку.

Значить зменшиться ступінь негативного впливу дорогої нафти на економіку, і, ймовірно, ми будемо серед тих країн, які меншою мірою постраждають від потенційного зростання цін на нафту. Далі у нас буде можливість не падати, поки інша світова економіка почне стагнацію і падіння. В іншому ж випадку, якщо не займатися збільшенням енергетичної незалежності і зростанням енергоефективності, то ми ризикуємо впасти з усіма – тільки швидше більшості інших країн, тому що за останні роки і так втратили майже весь запас міцності, який колись мали.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X