Як українським аграріям більше заробити
Наша країна має славу потужного аграрного виробника, однак по-справжньому розвивати свій потенціал в цій галузі ми почали тільки в останні роки.
За підсумками 2017 року, прибуток від експорту українських аграрних і харчових товарів склав 17.9 млрд $, що на 16.3% більше, ніж в 2016 році, коли виручка від експорту склала $15,5 млрд. Навіть у 2013 році, коли наша країна не була об'єктом воєнної агресії, нині тимчасово окуповані території були під нашим контролем, а курс долара був нижче майже в 4 рази, прибуток від експорту агропродукції булв нижче – $17,02 млрд. Ці цифри демонструють величезне зростання реальної вартості української агропродукції в останні роки.

Однак згідно з даними Міністерства аграрної політики і продовольства, найбільшу частку прибутку в структурі експорту агропродукції все ще становлять соняшникові й інші масла (23.95%), кукурудза (16.64%) і пшениця та суміші пшениці і жита (15.36%). Іншими словами, найбільші обсяги і відповідно – найбільший прибуток поки що приносить експорт сировини, зібраної в Україні.

Переробка нашої продукції, створення готового товару і його експорт дозволять створювати додаткову вартість всередині країни, забезпечуючи як приріст робочих місць і успіх підприємств аграрного сектора, так і множення прибутку від експорту української продукції.
Так, згідно зі статистикою Міністерства аграрної політики і продовольства, наша аграрна продукція користується попитом не тільки в країнах СНД і ЄС. Серед 5 країн-лідерів за обсягом продукції, що імпортується з України продукції знаходяться крім Іспанії та Нідерландів перебувають також Індія, Китай і Єгипет. Загальна структура експорту по регіонах лише підтверджує цю думку – 42.6% всього експорту агропродукції припало на країни Азії, 32.4% – на країни ЄС, Африки – 14.2% і лише за ними йдуть країни СНД – 7.6%. Ця статистика говорить про те, що українські продукти користуються попитом у всьому світі, і якщо наші виробники будуть випускати продукт, відповідний попиту в конкретному регіоні – їх прибуток збільшиться багаторазово.

Наприклад, результати досліджень Global Insight & Strategy Team разом з Австралійською асоціацією скотарів (MLA) показують, що на ринках країн Близького Сходу найбільшим попитом користується баранина і ягнятина. У 1991 році, кількість голів овець в Україні становила 7,9 млн, але в березні 2016 цей показник знаходився був уже на рівні 1,1 млн голів. У той же час, світове поголів'я овець зросло на 30% за аналогічний період часу. Цей напрям тваринництва, що не має популярності в Україні, міг би стати одним з найбільш прибуткових в структурі експорту. Можливість масового розведення овець і збільшення їх поголів'я в Україні все ще існує, і чим більшу роль в географії нашого експорту відіграватимуть країни Близького Сходу, тим більший прибуток від експорту баранини можуть отримати вітчизняні господарства.
Ще одна недооцінена галузь українського тваринництва – розведення риби. У нашій країні налічується понад 20 тис. озер і 14 тис. річок різного розміру – найбільша кількість прісних водойм, придатних для розведення риби в Європі. Приклад успішного бізнесу в цій сфері недавно наробив галасу в ЗМІ – в місті Українка Київської області є господарство, яке займається виробництвом осетрової ікри. Завдяки сучасному підходу, господарство отримує ікру не вбиваючи риб, що дає їм стабільний приріст продукції. Зараз, за рік вони виробляють більше тонни чорної ікри на експорт в ЄС і США, ціна на яку складає від $100/100 грам. На жаль, такі кейси є виключно рідкісними в силу законодавчих складнощів з доступом до водойм. Право на володіння водними ресурсами, як і землею, належить державі, що значно ускладнює і гальмує розвиток рибної промисловості в Україні. Пролобіювавши більш прозорі й доступні умови для виробників риби, ми могли б суттєво збільшити обсяги виробництва рибної продукції та її експорту за кордон.

Ринок ЄС більш зацікавлений в українській молочці й кондитерці. Так, до березня минулого року Україна вже використала 50% безмитної експортної квоти на поставку вершкового масла, величезною популярністю користується українське молоко, морозиво, кондитерські вироби з цукру. Найбільший фурор на ринках Європи справив український мед, і не зважаючи на постійне збільшення безмитної квоти в минулому році, всього за 10 днів 2018 року Україна вичерпала 100% квоти. Навіть без експортних преференцій український мед залишається конкурентним в Європі, і поставки цього продукту будуть тривати з великим успіхом для економіки країни і виробників меду. Всього українські бджолярі виробляють до 70 тис. тонн меду на рік – найбільше значення в Європі, проте потенціал наших господарств дозволяє збільшити цю кількість як мінімум удвічі.
Важливим напрямом в тваринництві є виробництво кормів і харчових добавок для господарських тварин. Корми та добавки виконують відразу кілька завдань в тваринництві – крім безпосередньо живильної функції, правильно підібрані корми також стимулюють зростання тварин, запобігають їх захворюванням. Оскільки або самі тварини, або їх продукція вживаються в їжу людиною, використання хімікатів і лікувальних препаратів в кормах заборонене у багатьох країнах. Для досягнення необхідного ефекту, виробники кормів використовують натуральні інгредієнти, серед яких особливо важливими є протеїни.
І тут Україна може вийти в лідери виробництва кормів з рослинним протеїном через величезний потенціал вирощування сої. Уже зараз соя займає 4-е місце в структурі експорту, обсяги якого – 2,9 млн тонн. Проблема полягає лише в тому, що ця цифра в основному складається з експорту неперероблених соєвих бобів. Збільшуючи обсяги її переробки та використання в продукції в Україні, можна знову-таки значно збільшити прибуток від її експорту.

Тваринні корми – не єдиний продукт, який Україна може виробляти використовуючи соєві боби. Все популярнішим стає вегетаріанство і веганство, що збільшує попит на продукти, що містять сою. Соєві концентрати використовуються і для продуктів, що містять м'ясо, з метою поліпшення консистенції, стабілізації і зменшення концентрації холестерину. У спортивному харчуванні й для збагачення раціону протеїном використовується соєвий ізолят – продукт, що складається з рослинного білка. Соєві продукти знаходять застосування у все більшій кількості індустрій, що відкриває нові, ніким не зайняті ринки для тих, хто зможе перейти від виробництва сої до її переробки.
Сьогодні експортні кампанії приносять Україні все більші й більші суми, однак ми все ще далекі від того, щоб реалізувати свій потенціал на повну. Збільшення обсягів виробництва сировинної продукції – важливий етап, за яким обов'язково має йти розвиток обробки і виробництва готових продуктів. Тоді українські продукти з легкістю зможуть завоювати ринки Європи, СНД, Азії та всього світу.