Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Як українським аграріям більше заробити

19 березня, 12:00
1441
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Наша країна має славу потужного аграрного виробника, однак по-справжньому розвивати свій потенціал в цій галузі ми почали тільки в останні роки.

За підсумками 2017 року, прибуток від експорту українських аграрних і харчових товарів склав 17.9 млрд $, що на 16.3% більше, ніж в 2016 році, коли виручка від експорту склала $15,5 млрд. Навіть у 2013 році, коли наша країна не була об'єктом воєнної агресії, нині тимчасово окуповані території були під нашим контролем, а курс долара був нижче майже в 4 рази, прибуток від експорту агропродукції булв нижче – $17,02 млрд. Ці цифри демонструють величезне зростання реальної вартості української агропродукції в останні роки.

Однак згідно з даними Міністерства аграрної політики і продовольства, найбільшу частку прибутку в структурі експорту агропродукції все ще становлять соняшникові й інші масла (23.95%), кукурудза (16.64%) і пшениця та суміші пшениці і жита (15.36%). Іншими словами, найбільші обсяги і відповідно – найбільший прибуток поки що приносить експорт сировини, зібраної в Україні.

Переробка нашої продукції, створення готового товару і його експорт дозволять створювати додаткову вартість всередині країни, забезпечуючи як приріст робочих місць і успіх підприємств аграрного сектора, так і множення прибутку від експорту української продукції.

Так, згідно зі статистикою Міністерства аграрної політики і продовольства, наша аграрна продукція користується попитом не тільки в країнах СНД і ЄС. Серед 5 країн-лідерів за обсягом продукції, що імпортується з України продукції знаходяться крім Іспанії та Нідерландів перебувають також Індія, Китай і Єгипет. Загальна структура експорту по регіонах лише підтверджує цю думку – 42.6% всього експорту агропродукції припало на країни Азії, 32.4% – на країни ЄС, Африки – 14.2% і лише за ними йдуть країни СНД – 7.6%. Ця статистика говорить про те, що українські продукти користуються попитом у всьому світі, і якщо наші виробники будуть випускати продукт, відповідний попиту в конкретному регіоні – їх прибуток збільшиться багаторазово.

Наприклад, результати досліджень Global Insight & Strategy Team разом з Австралійською асоціацією скотарів (MLA) показують, що на ринках країн Близького Сходу найбільшим попитом користується баранина і ягнятина. У 1991 році, кількість голів овець в Україні становила 7,9 млн, але в березні 2016 цей показник знаходився був уже на рівні 1,1 млн голів. У той же час, світове поголів'я овець зросло на 30% за аналогічний період часу. Цей напрям тваринництва, що не має популярності в Україні, міг би стати одним з найбільш прибуткових в структурі експорту. Можливість масового розведення овець і збільшення їх поголів'я в Україні все ще існує, і чим більшу роль в географії нашого експорту відіграватимуть країни Близького Сходу, тим більший прибуток від експорту баранини можуть отримати вітчизняні господарства.

Ще одна недооцінена галузь українського тваринництва – розведення риби. У нашій країні налічується понад 20 тис. озер і 14 тис. річок різного розміру – найбільша кількість прісних водойм, придатних для розведення риби в Європі. Приклад успішного бізнесу в цій сфері недавно наробив галасу в ЗМІ – в місті Українка Київської області є господарство, яке займається виробництвом осетрової ікри. Завдяки сучасному підходу, господарство отримує ікру не вбиваючи риб, що дає їм стабільний приріст продукції. Зараз, за ​​рік вони виробляють більше тонни чорної ікри на експорт в ЄС і США, ціна на яку складає від $100/100 грам. На жаль, такі кейси є виключно рідкісними в силу законодавчих складнощів з доступом до водойм. Право на володіння водними ресурсами, як і землею, належить державі, що значно ускладнює і гальмує розвиток рибної промисловості в Україні. Пролобіювавши більш прозорі й доступні умови для виробників риби, ми могли б суттєво збільшити обсяги виробництва рибної продукції та її експорту за кордон.

Ринок ЄС більш зацікавлений в українській молочці й кондитерці. Так, до березня минулого року Україна вже використала 50% безмитної експортної квоти на поставку вершкового масла, величезною популярністю користується українське молоко, морозиво, кондитерські вироби з цукру. Найбільший фурор на ринках Європи справив український мед, і не зважаючи на постійне збільшення безмитної квоти в минулому році, всього за 10 днів 2018 року Україна вичерпала 100% квоти. Навіть без експортних преференцій український мед залишається конкурентним в Європі, і поставки цього продукту будуть тривати з великим успіхом для економіки країни і виробників меду. Всього українські бджолярі виробляють до 70 тис. тонн меду на рік – найбільше значення в Європі, проте потенціал наших господарств дозволяє збільшити цю кількість як мінімум удвічі.

Важливим напрямом в тваринництві є виробництво кормів і харчових добавок для господарських тварин. Корми та добавки виконують відразу кілька завдань в тваринництві – крім безпосередньо живильної функції, правильно підібрані корми також стимулюють зростання тварин, запобігають їх захворюванням. Оскільки або самі тварини, або їх продукція вживаються в їжу людиною, використання хімікатів і лікувальних препаратів в кормах заборонене у багатьох країнах. Для досягнення необхідного ефекту, виробники кормів використовують натуральні інгредієнти, серед яких особливо важливими є протеїни.

І тут Україна може вийти в лідери виробництва кормів з рослинним протеїном через величезний потенціал вирощування сої. Уже зараз соя займає 4-е місце в структурі експорту, обсяги якого – 2,9 млн тонн. Проблема полягає лише в тому, що ця цифра в основному складається з експорту неперероблених соєвих бобів. Збільшуючи обсяги її переробки та використання в продукції в Україні, можна знову-таки значно збільшити прибуток від її експорту.

Тваринні корми – не єдиний продукт, який Україна може виробляти використовуючи соєві боби. Все популярнішим стає вегетаріанство і веганство, що збільшує попит на продукти, що містять сою. Соєві концентрати використовуються і для продуктів, що містять м'ясо, з метою поліпшення консистенції, стабілізації і зменшення концентрації холестерину. У спортивному харчуванні й для збагачення раціону протеїном використовується соєвий ізолят – продукт, що складається з рослинного білка. Соєві продукти знаходять застосування у все більшій кількості індустрій, що відкриває нові, ніким не зайняті ринки для тих, хто зможе перейти від виробництва сої до її переробки.

Сьогодні експортні кампанії приносять Україні все більші й більші суми, однак ми все ще далекі від того, щоб реалізувати свій потенціал на повну. Збільшення обсягів виробництва сировинної продукції – важливий етап, за яким обов'язково має йти розвиток обробки і виробництва готових продуктів. Тоді українські продукти з легкістю зможуть завоювати ринки Європи, СНД, Азії та всього світу.

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

kolonka@nv.ua