Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Як соцопитування можуть допомогти земельній реформі

19 листопада, 14:00
187
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

На оцінку українцями земельної реформи суттєво впливають когнітивні упередження.

Соціологи повинні не просто міряти ставлення до реформи, а діагностувати розуміння суті реформи, її переваг і недоліків, наявність когнітивних упереджень у її сприйнятті та пропонувати способи їх подолання.

Інтуїція та емоції замість раціональних аргументів

Дуже часто нашими рішеннями керують не раціональні мотиви, а емоції та інтуїція. Іноді інтуїція допомагає швидко прийняти рішення, але дуже часто, через наявність когнітивних упереджень, таке рішення буде помилковим.

Це стосується побутових рішень – піти до стоматолога якнайшвидше, чи, через боязнь бормашини, дочекатись, коли замість пломби доведеться ставити коронку. Ми можемо піти до ворожки замість лікаря, бо кумі кума сказала, що ворожка допомогла позбутися бородавок. Можемо нескінченно відкладати початок нового життя "з наступного понеділка" без алкоголю та тютюну, із 10 тисячами кроків на день та заняттями спортом.

Це також стосується ставлення до реформ, зокрема й земельної. З раціональної точки зору, власники земельних ділянок повинні підтримувати запуск ринку, оскільки вартість їхніх активів збільшиться. Селяни та сільськогосподарські виробники повинні підтримувати запуск ринку, оскільки зможуть купувати та володіти землею, а не орендувати її. Власники матимуть довший горизонт планування та інвестуватимуть більше. Населення отримає вигоду від додаткового економічного зростання завдяки інвестиціям.

Незважаючи на зазначені переваги, у багатьох випадках значна частка представників зацікавлених сторін стверджує, що не підтримує запуск ринку землі. Деякі ризики, пов'язані зі скасуванням мораторію, є раціональними. Україна дійсно є корумпованою країною з низьким рівнем правовладдя. Дрібні фермери дійсно у багатьох випадках можуть не мати достатніх ресурсів для придбання землі, яку вони зараз орендують.

Але крім цих раціональних страхів, існують також ірраціональні, обумовлені когнітивними упередженнями.

Упередження статус-кво: зацікавлені сторони звикли до мораторію, який з’явився 17 років тому. Під час скасування мораторію створюється невизначеність.

Ефект володіння: зараз власники паїв володіють активом, який можна лише здавати в оренду. Після відміни мораторію вони б мали актив, який можна продати, що підвищило б його вартість. Але вони віддають перевагу дешевшому активу із обмеженими можливостями використання через нераціональні страхи його втрати після відкриття ринку.

Гіперболічне дисконтування: фермери могли б заробити більше, якби володіли землею, а не орендували її. Приватна власність – стимул для довгострокових інвестицій та, як наслідок, вищих прибутків. Але фермери надають перевагу меншій маржі, яку вони отримують в умовах мораторію.

Когнітивні упередження вміло використовують популісти задля підвищення власного рейтингу. За допомогою брехні та маніпуляцій вони лякають українців "зубожінням і геноцидом" у випадку відміни мораторію, створюючи собі імідж "захисників простих людей".

Соціологія земельної реформи

Найчастіше соціологи міряють ставлення до реформи в цілому. Враховуючи описані вище сформовані противниками реформи стереотипи, в результаті опитувань очікувано отримують відносно низькі відсотки підтримки. Зокрема, опитування, які проводила компанія  GfK у жовтні 2018 року показали:

  • 19.9% - підтримують, чи скоріше підтримують скасування мораторію та запровадження ринку землі; 
  • 44.7% - не підтримують, чи скоріше не підтримують; 
  • 35.3%  - не визначились із відповіддю.

Такі дані часто помилково інтерпретують як те, що реформа не потрібна. Але тут є два "але". По-перше, незрозуміло, як саме розуміють зняття мораторію та земельну реформу респонденти та чи розуміють взагалі. Відповідно до даних GfK, лише 5% говорять, що мають достатньо інформації про реформу. Недостатня поінформованість решти 95% є однією з головних причин негативної відповіді на питання про підтримку реформи.

Опитування показують, що українці, як власники, так і не власники паїв, недостатньо добре розуміють, наскільки позитивно земельна реформа може вплинути на економіку країни та їхній добробут. Лише 20% опитаних вважають, що земельна реформа матиме найбільший вплив на економіку країни та 11%, що матиме вплив на їхній добробут. Серед власників паїв лише 24% високо оцінюють потенційний вплив земельної реформи на їхній добробут.

По-друге, зведення ставлення до реформи до чорно-білого "так/ні" також можна вважати різновидом когнітивного упередженням, оскільки в разі детальнішого опитування з’ясовується, що українці, незалежно від загального ставлення, бачать у кожній реформі як переваги, так і ризики.

56% опитаних в цілому та 51% власників паїв вважають, що мораторій позбавляє їх права розпоряджатись власністю, зокрема, продати її. 49% опитаних в цілому та 52% власників паїв вважають, що за наявності мораторію орендні платежі за землю занижені. 50% опитаних в цілому та 47% власників погоджуються, що через мораторій землю обробляють не власники, а орендарі, які висаджують культури, що виснажують ґрунти.

73% опитаних в цілому та 86% власників паїв побоюються непрозорості та корупції під час продажу державних земель. 73% опитаних в цілому та 84% власників паїв побоюються сплеску шахрайства та рейдерства після відкриття ринку землі.

Найбільше від продовження мораторію, на думку респондентів, насамперед виграють великі олігархи (30%) та агрохолдинги (33%). Лише 25% від опитаних в цілому та 34% власників паїв вважають, що у виграші – землевласники.

Уроки соціології для політиків

Низька підтримка не повинна бути приводом відмовитись від реформи, а навпаки – стимулом розпочати активну роботу. Потрібна комунікаційна кампанія для боротьби із когнітивними упередженнями та на підтримку реформи із донесенням її переваг та позитивного впливу на добробут громадян та особливо власників паїв.

Потрібно шукати конфігурацію запуску реформи – поетапну або з обмеженнями, можливо, з пілотами на державних землях із залученням ProZorro, або відкриттям ринку для пайовиків выком понад 70 років. Бо відмова від реформи на базі результатів відповіді на одне питання в соціологічному опитуванні – те саме, якби лікар відпустив пацієнта із діркою в зубі додому, через боязнь пацієнта бормашини. А "лікарі" майже одностайно реформу підтримують – 38 із 40 опитаних нами економістів з iMoRe та VoxUkraine підтримали необхідність реформи.