Як розвивати транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія
ТРАСЕКА – це міжнародна програма, спрямована на розвиток економічних відносин, торгівлі і транспортного сполучення в регіонах Чорноморського басейну, Південного Кавказу та Центральної Азії.
У травні 1993 року в Брюсселі на міжнародній конференції, що проходила під керівництвом Європейського Союзу, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Казахстан і Узбекистан домовилися забезпечити виконання програми ЄС, спрямованої на розвиток транспортного коридору із Західної Європи через Чорне море, Кавказ, Каспійське море в Центральну Азію.
Програма отримала назву ТRАСЕCА (англійська абревіатура вислову "транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія"). У 1996 році на конференції в Афінах у програму ТРАСЕКА було включено Україну.
Активна робота з реалізації Програми за участю України почалася з вересня 1998 року, коли в Баку президенти 12 країн: України, Молдови, Болгарії, Румунії, Туреччини та країн-засновниць програми (крім Туркменістану) підписали Основну багатосторонню угоду про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія (далі – ОБУ). У березні 2000 року відповідно до положень ОБУ було створено Міжурядову Комісію (МУК) ТРАСЕКА (до її складу увійшли міністри транспорту країн-учасниць ОБУ) і Постійний Секретаріат (ПС) з офісом у м. Баку.
Україна ратифікувала ОБУ Законом України від 10 лютого 2000 року №1440-III "Про ратифікацію Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія та технічних додатків до неї".
ПС очолює Генеральний секретар, якого обирають на посаду на засіданні Міжурядової Комісії. Одночасно в кожній з 12 країн-учасниць створили Національні комісії і призначаються Національні секретарі ТРАСЕКА.
У 2009-му році до Програми ТРАСЕКА приєдналася Ісламська Республіка Іран.
Сьогодні міжнародний транспортний коридор ТРАСЕКА включає в себе транспортну систему 13 країн-учасниць Основної багатосторонньої угоди про міжнародний транспорт щодо розвитку коридору Європа - Кавказ - Азія: Азербайджан, Вірменія, Болгарія, Грузія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Румунія, Таджикистан, Туреччина, Україна, Узбекистан.
Найбільші виклики в реалізації програми ТРАСЕКА пов'язані з роботою транскаспійського транспортного коридору в обхід Росії через обмеження транзиту і застосування санкцій. Серед проблем цього коридору – труднощі введення єдиного перевізного тарифу, а також затримки транспортних засобів на прикордонних пунктах. Розвиток програми ТРАСЕКА значною мірою залежатиме від планів Китаю щодо реалізації стратегії "Один пояс – один шлях" з організації Нового шовкового шляху – транспортного маршруту для переміщення вантажів і пасажирів з Китаю в Європу, оскільки потенційно коридором "Європа – Кавказ – Азія" може піти значна частина китайсько-європейського вантажопотоку.
Проходження коридору територією України
Автомобільний маршрут ТРАСЕКА:
Одеса/Чорноморськ – Умань – Вінниця – Хмельницький – Тернопіль – Львів – Ковель – Ягодин/Дорогуйськ (Польща).
Залізничний маршрут ТРАСЕКА:
Одеса/Чорноморськ – Роздільна – Слобідка – Вапнярка – Жмеринка – Вінниця – Козятин – Шепетівка – Рівне – Ковель – Ягодин/Дорогуйськ (Польща).
Головними напрямами співпраці в рамках ТРАСЕКА є:
- розвиток торгівлі та транспортних перевезень у регіонах Європи, Чорного моря, Кавказу, Каспійського моря та Азії;
- сприяння доступу до міжнародних транспортних ринків, підвищення конкурентоспроможності транспорту в регіоні;
- гарантування безпеки руху, збереження вантажів і охорони довкілля;
- гармонізація транспортної політики, а також правових рамок у сфері транспорту;
- створення рівних умов для конкуренції між різними видами транспорту.
Ми розробили інвестиційний план з інфраструктурних проектів:
- проектів Quick Wins, реалізацію яких заплановано в середньостроковій перспективі (до 2020 року), і які матимуть значний ефект для транспортного сектора України, а також допоможуть вирішити проблеми вузьких місць. Джерелами фінансування таких проектів є, зокрема, реалізація нового механізму "blending" (кошти грантів ЄС і кредитні кошти ЄІБ);
- Long-term проектів, реалізацію яких заплановано в довгостроковій перспективі (до 2030 року).
У середньостроковій перспективі для залізничного сектора важливим є будівництво і реконструкція електропідстанцій, модернізація залізничних шляхів в напрямку країн ЄС.
Для галузі автомобільних доріг – це впровадження інтелектуальної транспортної системи, будівництво невеликих ділянок доріг, які є важливими для TEN-T коридорів.
Для морської і річкової галузі – концесії поромного залізничного комплексу в морському порту Чорноморськ, реконструкція шлюзів у нижній і середній частині Дніпра і розвиток навігаційного каналу в рамках ініціативи розвитку річки Дніпро.
Для авіаційної галузі – реконструкція регіональних аеропортів Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Ужгород, Чернівці, Вінниця, Миколаїв, Херсон і Полтава, включно з модернізацією інфраструктури пасажирських терміналів, злітно-посадкових смуг і обладнання для наземного обслуговування.
У довгостроковій перспективі для залізничної галузі – це електрифікація залізничної лінії до кордону Білорусі та Польщі, для морської і річкової галузі – це реконструкція причалів портів, днопоглиблення, реконструкція шлюзів у верхній частині Дніпра і розвиток навігаційного каналу в рамках ініціативи розвитку річки Дніпро і розвитку міжнародного водного шляху E40.
Для галузі автомобільних доріг – це реалізація проекту GO Highway, який поліпшить транспортне сполучення між Європою і Азією, концесія автомобільної дороги Львів-Краковець є частиною проекту GO Highway, який поліпшить зв'язок між ЄС та Україною і відповідає пріоритетам національної транспортної стратегії.
Україна готує спільні інфраструктурні проекти, в яких будуть зацікавлені одночасно кілька країн-учасниць ТРАСЕКА, з метою ефективного залучення інвестицій і розвитку коридору ТРАСЕКА в цілому або його окремих ділянок.
Нині за запитом Європейської комісії за підтримки Світового банку розробляється Інвестиційний план транспортної інфраструктури Східного партнерства. Реалізація пріоритетних інвестиційних проектів спільно з проведенням відповідних реформ транспортної галузі сприятимуть залученню інвестицій і забезпечать економічне зростання.
