Smart City: Як правильно застосувати світовий досвід в Україні

13 листопада 2018, 16:00

Формально, Київ – не єдина «гордість» в спробі створити смарт-екосистему. Але, як і столиця, кожне місто, який ініціює впровадження того чи іншого рішення, не акцентує увагу на загальній проблематиці і необхідності комплексного підходу.

І найнебезпечніше – розвиваючись не системно, у нас винаходять велосипед, ігноруючи вже наявний світовий досвід в питанні.

Кожен сам собі коваль

Львів пишається хмарним сервісом енергомоніторингу uMuni, використовуваного на рівні міського господарства. І автоматизованою системою управління транспортом, яка аналізує дорожній потік, управляє світлофорами і контролює роботу диспетчерів та перевізників. А ще – мобільним додатком для туристів Lviv Travel Places.

Відео дня

Харків розгорнув власну геоінформаційну систему управління міським господарством, що функціонує у зв'язці з онлайн-сервісом для обробки запитів громадян.

Вінниця перша обзавелася сервісним центром, що обробляє адміністративні та господарські звернення городян. А ще тут доступний сервіс онлайн-контролю комунальних послуг з їх оцінкою, вибором підрядників, розрахунками через сайт і додатком WinDim24. А окремий цілодобовий онлайн-центр працює із заявками з питань житлово-комунального господарства, освіти, медицини та транспортних проблем.

Чернівці мають свій колл-центр, створений за аналогією з київським, який цілодобово приймає заявки громадян з метою прискорити вирішення міської проблематики. А ще тут використовують геозастосунки для туристів, доступні за QR-кодами.

Дніпропетровськ – лідер з реалізації електронних адмінпослуг. Тут є сервіси, що дозволяють контролювати бюджети і стан адміністративних установ, і навіть сервіс інвентаризації доріг. Є і соціальні мобільні застосунки ( "Е-контакт", "Моя поліція"), які наближають городян до "тіла" служб і чиновників у разі виникнення ряду проблем.

Оцінювати ефективність цих впроваджень – не першочергове завдання. Важливим є те, наскільки це все наближає нас до практики працювати спільно. Так, всі ці міста об'єднує ініціатива. І в той же час, сервіси, доступні на сьогодні, не є глобальним кроком назустріч переходу до дієвої стратегії формування розумних міст.

Чи можливо це взагалі – зробити якісне рішення ланкою єдиного ефективного ланцюга заходів з облаштування смарт-сіті? Однозначно, так. Якщо керуватися логікою, а не прагненням просто витратити гроші на те, чим ще тільки належить навчитися користуватися.

Яким шляхом ми могли піти?

На сьогодні однією з найпрогресивніших у світі практик комплексного "мережевого" підходу до впровадження технологій смарт-сіті визнаний досвід Великої Британії. Починаючи з 2012 року і станом на поточний в державі "порозумнішали" майже 20 (!) міст – від великих мегаполісів до зовсім маленьких населених пунктів. Крім Лондона, діючі проекти смарт-сіті мають Піттсбург, Брістоль, Манчестер, Глазго, Единбург, Ньюкасл, Кембридж, Ліверпуль і багато інших. Кожен примітний індивідуальними рішеннями, але впроваджувалися вони в рамках єдиного плану цифровізації і автоматизації країни. Складність полягала в розрізненості умов і потреб. Однак, міцне зчеплення уряду, бізнесу, громадськості та наукових кіл не дозволила перетворити це на проблему. На користь британців зіграв і правильно обраний вектор для старту: в пріоритети вивели не тенденції, а нагальні потреби за наявності доступних можливостей.

Лондон став "першою ластівкою" в рамках глобального плану цифрового розвитку Великої Британії, який почали розробляти ще 7 років тому. І він досі в роботі. Раціональність підходу полягала в послідовності. А ще – були враховані всі інтереси абсолютно всіх учасників проекту.

Громадськість. У 2013 році влада заснувала офіційну міську раду Smart London. В рамках своїх компетенцій організація спочатку створила універсальне сховище міських даних, забезпечивши їх безпеку і після надання інформації населенню про принципи їх використання в правомірних цілях. А після розгорнула на базі цих даних рішення з облаштування інтелектуальних мережевих дорожньо-транспортних систем, цифрових платформ для здійснення платежів і ведення адміністративних справ, технологій енергозбереження і сервісів щодо посилення міської безпеки. Окрема громадська цифрова платформа London Datastore пов'язує кожного громадянина з усіма подіями міста. Вона відкрита для всіх і дає доступ до інформації і статистики, починаючи з цін на нерухомість і закінчуючи злочинністю. Щомісяця понад 50 тисяч жителів, представників компаній, дослідників і розробників технологій використовують дані для управління щоденними операціями і впливають на розвиток столиці. Крім того, сервіс супроводжують близько 450 (!) застосунків для смартфонів, що відображають всі опції взаємодії з міською інфраструктурою, які безперебійно працюють. З метою просування нових технологічних стартапів і соціальних ініціатив у сфері смарт-сіті, Лондон створив громадську програму Smart London Innovation Network. Влада максимально відкрита для спілкування з громадянами для врахування їх думки – вона в прямому сенсі важлива для міського плану розвитку. Жителі беруть участь у всіх пілотних проектах. А окремий сервіс Crowdfund ще й дозволяє лондонцям викладати свої власні ідеї проектів щодо смарт-сіті на публічному форумі, і найкращі з них отримують фінансування.

Бізнес. Сьогодні Лондон – своєрідна платформа, яка акумулює інновації та їх творців. Тут компанії зі світовими іменами і нікому невідомі стартапи об'єднуються з дослідними інститутами і науковцями, щоб вільно розробляти найращі технологічні підходи. Наприклад, Siemens інвестував 30 млн фунтів стерлінгів у розвиток проектів з систематизації смарт-технологій. Intel за власним бажанням фінансує інститут Connected Cities і Imperial College, що займаються розробленням нових рішень щодо смарт-сіті у сфері безпеки.

Держслужби. Вирішуючи питання удосконалення інфраструктури,насамперед транспортної, влада Лондона орієнтувалася не тільки на проблематику, а й на побажання муніципальних служб. Спочатку місто створив цифрову карту ключових дій, після чого поетапно впровадило стратегію Transport For London, яка сьогодні є одним з найкращих прикладів для наслідування. Проект, який зібрав інвестиції в розмірі десятків мільйонів фунтів стерлінгів, дозволив "розвантажити" дороги, поліпшити трафік, посилити безпеку і комфорт парковок. Крім того, столиця Великої Британії славиться унікальним рішенням Heathrow pod – першою в своєму роді оперативної транзитною системою, запущеною в лондонському аеропорту Гітроу з урахуванням побажань його працівників і пасажирів. Транзит повністю виключив необхідність регулярних переміщень на автобусах по території аеропорту, які раніше здійснювали понад 70 тисяч поїздок на рік.

Вчені й дослідники. Лондон відкритий до експериментальних практик і виводить в пріоритети наукові думки. До всіх існуючих проектів щодо смарт-сіті долучені представники провідних дослідницьких інститутів і молоді вчені технічних напрямів університетів. Показовим прикладом є найбільший проект Великої Британії щодо залізничної інфраструктури Innovate18, розроблений в партнерстві з випускниками Імперського коледжу Лондона. Згідно із задумом, вже незабаром місто отримає нову підземну залізничну мережу, а унікальний високошвидкісний потяг Crossrail зможе здійснювати вантажні та пасажирські перевезення на базі інноваційних підходів до безпеки пересування.

Зрозуміло, що сама собою британська стратегія щодо смарт-міст не є "таблеткою від усіх хвороб", особливо в нашому випадку. Але коли мова йде про технології смарт-сіті, постійна участь громадськості та взаємозв'язок всередині спільноти "влада-бізнес" мають вирішальне значення для цілісного прогресу. Приклад Лондона примітний і гідний запозичення не тому, що українські розробники мислять примітивніше західних. А тому, що чітко дає зрозуміти, що лікувати потрібно там, де болить.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X