Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Який прогрес виконання угоди про асоціацію

15 березня, 18:00
1190
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Після того, як урядовий офіс з питань європейської інтеграції презентував свій звіт щодо виконання угоди про асоціацію за 2017 рік, розпочалася активна дискусія за участю міністрів та експертів щодо того, чи варто показувати прогрес у відсотках.

Нещодавно в Брюселі я спілкувалась з європейськими колегами щодо використання цифр для оцінки успіху у виконанні угод про асоціацію. Варто наголосити, що у ЄС деякі посадовці також сприймають цифри досить критично, як і в Україні. Чітких пояснень ніхто не дає, проте всі скептично запитують: а що ховається за цими цифрами?

Водночас щодо країн-членів, то ЄС в середині оцінює апроксимацію законодавства за допомогою цифр, оцінюючи рівень наближення. Такий підхід був би дуже доречним також для України, оскільки нам вже треба думати про сильнішу форму інтеграції. Тому така методика моніторингу зі сторони Євросоюзу буде все більше наближати Україну до європейського простору.

Звісно цифри - це бюрократичний підхід. Урядовий офіс їх показав вперше. Однак для мене це питання не бюрократії, а питання донесення переваг і інформації про виконання угоди про асоціацію до широкої аудиторії.

Наразі виникло гостре питання: чи потрібно показувати прогрес виконання угоди про асоціацію у відсотках, чи ні? Чи варто моніторити процес адаптації законодавства, чи вже результати впровадження, які можна відчути на практиці?

Однак щоб дійти до етапу впровадження потрібно виконати величезний масив по адаптації законодавства. І цей процес має бути спланований, скоординований і має відбуватися під постійним моніторингом

Важливо відзначити, що міністр закордонних справ Павло Клімкін підкреслив важливість не так процесу адаптації, а саме результату. Однак щодо них ми також маємо невтішні оцінки.

Наприклад, якщо таким чином оцінювати угоду, то є дуже мало сфер, де ми маємо відчутні результати та досягнення. Наразі є лише дві сфери, де бачимо впровадження європейських норм на практиці, які можуть відчути всі українці.

Це сфера енергоефективності, а саме: маркування побутової техніки за класами енергоспоживання. Наразі в будь-яких українських супермаркетах всі лампи для освітлення мають європейське маркування. А також сфера безпечності харчових продуктів. З 2017 року на великих підприємствах, що виробляють продукти з неперероблених інгредієнтів тваринного походження (молоко, м'ясо), вже працюють норми HACCP (так звані європейські стандарти для харчових підприємств). З 2018 року ці норми впроваджені на великих підприємствах, які виготовляють продукти з інгредієнтів тваринного та рослинного походження. З 2019 року ці норми мають бути запроваджені на всіх малих підприємствах, які виробляють продукти рослинного та тваринного походження.

Чи можна говорити, що моніторинг угоди на предмет ухвалення документів - це вторинні супутні фактори? Особисто для мене - це головні фактори. Адже без регуляторного наближення (адаптації законодавства) ми не зможемо мати результатів на практиці. І треба з цими "документами" працювати, їх треба приймати і втілювати в життя. А щоб вони були, потрібно скоординовувати цей процес і моніторити його. З цифрами чи без – головне, щоб був предмет для оцінки.

Хочу нагадати, що угода про асоціацію - це міжнародний договір, який передбачає зобов'язання з обох сторін - України та ЄС. У ній є чіткі терміни для адаптації всього масиву законодавства ЄС і цих термінів варто дотримуватись. Ми у своїх звітах якраз це і оцінюємо - наскільки Україна дотримується термінів по адаптації законодавства, передбаченого в угоді про асоціацію, а також якості такої адаптації. За нашою оцінкою прогрес у адаптації законодавства в рамках Угоди за 2017 рік становить 11%.

Однак щоб угода про асоціацію стала нашою перемогою - варто, щоб всі сторони доклали зусиль для її виконання. Також, в цьому б дуже допомогла потенційна можливість членства в ЄС.