Як поновити кредитування
На ринку залишилися переважно ті, хто мав життєздатну модель бізнесу. Економіка стабілізувалася та демонструє зростання, хоч і дуже скромне. Відбувається повернення депозитів до банківської системи: клієнтських коштів у банках вже більше, ніж рік тому.
Обсяги загальних збитків банківської системи скорочуються, і щораз більше установ повертаються до прибуткової діяльності. Водночас будь-який банкір знає, що без активного кредитування провадити прибуткову діяльність для більшості банківських установ дуже важко. Аби платити відсотки вкладникам та зарплату працівникам, потрібно кредитувати.
Можливості для відновлення кредитування у банківської системи є, і більш ніж достатні. Наприклад, банки тримають близько 60 млрд грн умовно вільних коштів у депозитних сертифікатах НБУ. Для того, щоб збагнути, чому банки сьогодні не кредитують активно, потрібно передусім зрозуміти, від чого вони потерпають.
Номінальна заборгованість компаній перед банками становить близько 800 млрд грн, що еквівалентно 40% ВВП України. Якщо додати до цього зовнішні борги бізнесу, то отримаємо понад 100% ВВП боргового навантаження на підприємства. Ви не побачите такого у країнах Центральної Європи, де нормою є 40-60% ВВП.
Ціна цього «рекорду» очевидна: багато кредитів є непрацюючими. За оцінками НБУ, під час стрес-тесту 20 найбільших банків було виявлено, що проблемними є 37% кредитів суб’єктам господарювання, стрес-тест показав, що цей показник взагалі може становити 51%. Тобто кожна друга гривня кредитів українських банків підприємствам має цілком реальний ризик неповернення!
На жаль, банки не можуть кредитувати економіку з «чистого листа». В Україні нема буму створення нових бізнесів, і кредитувати доведеться ті самі підприємства, які вже мають проблеми із обслуговуванням кредитів. Перший крок у розв’язанні цієї проблеми зроблено – ухвалено закон «Про фінансову реструктуризацію». Це механізм добровільного і мирного вирішення проблемної заборгованості компанії перед банком впродовж чітко окресленого періоду – 180 днів.
Без судової тяганини, яка може тягнутися роками і врешті-решт, як правило, призводить до вимушеного банкрутства позичальника. Головна цінність цього механізму в тому, щоб поставити всіх кредиторів, яким заборгувала компанія, в рівні, а головне - прозорі умови врегулювання конфлікту без нескінченних судових воєн один з одним.
Дуже жаль, що цей закон перебував у парламенті аж 7 місяців, і досі банки та позичальники не могли скористатися його нормами. Проте існує низка інших важливих для кредитування економіки законопроектів, які ще чекають прийняття. У найближчі півтора місяці вони так і відлежуватимуться, оскільки наступні пленарні засідання парламенту відбудуться вже у вересні. Наприклад, забезпечення більш цивілізованих відносин між позичальниками та кредиторами закладено в законопроекти № 3132 (щодо підвищення ефективності процедур банкрутства) та № 4529 (щодо стимулювання кредитування).
Також вкрай необхідно створити Єдиний кредитний реєстр, в який будуть внесені всі наявні в портфелях банків кредити і кожному позичальнику буде присвоюватися справедливий кредитний рейтинг. Крім того, компанії повинні відкрити своїх кінцевих бенефіціарів, як це зробили банківські установи, щоб у нас не було кредитування олігархічних кіл, тоді стане можливим відновлення нормального кредитування бізнесу з цивілізованими умовами.
Як було зазначено у недавно оприлюдненому Звіті про фінансову стабільність НБУ, ризики для діяльності банків в Україні залишаються високими, але вони суттєво скоротилися за останні півроку. І лише один вид ризиків за цей період залишився не тільки високим, а й незмінним – юридичний, тобто спроможність банків повернути свій кредит у разі відмови позичальника його обслуговувати. В Україні процвітає ціла галузь неповернення кредитів, що сидить на схемах привласнення коштів через визнання недійсними кредитних договорів, фіктивне знищення і втрату заставного майна, затягування судових процесів, та багато іншого.
Ця галузь обкладає решту підприємств кредитним податком: через такі практики кредити дорогі або взагалі недоступні позичальникам. Якщо не встановити на банківському ринку чесні та прозорі відносини позичальників з кредиторами, то вибір майбутнього для України сумний: або відсутність кредитування економіки, або нова банківська криза.
