Уряд заплутався в обіцянках
На початку цього року Кабмін погодив з МВФ формулу для розрахунку тарифів на газ, а потім затвердив її своєю постановою навесні цього року. Цей механізм розроблений, щоб періодично перераховувати ціни з урахуванням вартості газу на ринку.
Ринкова вартість палива за останні півроку зросла. З математичної точки зору, за нього слід платити більше. Якби уряд керувався виключно математичними розрахунками, так би і сталося. Але ж так можна втратити підтримку населення.
І тому прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що він категорично проти підвищення цін.
Але відкрито піти проти МВФ – це означає зірвати отримання чергового траншу від МВФ.
Тому уряд поки "відклав на невизначений термін" опублікування нових цін і розпочав переговори з МВФ про зміну формули. Головна мета цих консультацій – не допустити зростання цін. Тобто формулу потрібно підлаштувати так, щоб вийшла наперед відома відповідь.
Кабміну все складніше догоджати МВФ і громадянам одночасно.
На початку тижня відбулася ще одна неприємна для кабінету Гройсмана подія. Його міністру довелося гасити чергову пожежу.
Міністерство економіки опублікувало свій консенсус-прогноз, в якому повідомило, що ціни на газ для населення цього року мають зрости на 19%, на гарячу воду і електроенергію – на 20%.
МЕРТ зробило це на підставі опитування експертів. Тобто без урахування політичної складової.
Але після цього виступив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко і заявив, що підстав для перегляду тарифів немає.
В результаті, у нас є дві заяви політиків – Гройсмана та Розенка, які ігнорують ринкові фактори. І догоджають виборцям.
Чим нам це загрожує? Проблемами з траншем МВФ. А отже інвестори знову будуть неохоче інвестувати в Україну. А отже наша економіка буде рости повільно. Це, звичайно, допоможе політикам у передвиборній боротьбі. Але прості громадяни змушені будуть чекати на покращення до закінчення виборів.