Як погроми російських банків шкодять Україні
Патріотична преса рясніє ідеями: закрити, покарати, відібрати ліцензію, видворити з країни менеджмент та іншими шляхами ускладнити життя банкам з капіталом з Росії. Маючи загальний стаж роботи на фінансовому ринку більше 18 років, можу сказати, що не згоден ні з одним з даних закликів і вважаю, що 99% ідей, які лунають на публіку, тільки шкодять національній економіці України, а вандалізм щодо легального бізнесу з російським капіталом в Україні є абсолютно неприйнятним і ганебним явищем.
7 причин "за"
Я постараюся коротко узагальнити, чому з економічної точки зору не можна піддавати сильній дискримінації банки з участю російського капіталу в Україні:
1. Потрібно відразу розділити банки за участю приватного російського капіталу і банки з участю державного російського капіталу. Тут капітали бувають різні. Якщо приватні особи, які не поділяють політику РФ, шукають можливість заховати в Україні капітал, то дуже нерозумно відштовхувати таких інвесторів від України. Їх інвестиції і кредити працюють на українську економіку і йдуть на користь Україні.
2. Банки, у яких в капіталі є частка російських держбанків, самі по собі різні. Наприклад, у російського ВТБ у складі акціонерів є Державний нафтовий фонд Республіки Азербайджан і швейцарська банківська група Credit Suisse AG. І хоча банк контролюється урядом РФ, його фінансові результати, погіршені під дією санкцій в світі і обмежень в Україні, побічно б'ють і по доходах міноритарних акціонерів.
3. Якщо скласти кредитний портфель Промінвестбанку, ВТБ і Сбербанку РФ, то на початок 2016 року ці фірми займали приблизно 15% від усіх кредитів, виданих в Україні, також на їх частку припадало приблизно 7% вкладів бізнесу і населення. На ₴22 млрд депозитів. Відправка будь-якого з названих банків до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просто б паралізувала роботу Фонду.
4. Ще більш дурним виглядають закиди в тому, що НБУ дає можливість банкам з російським капіталом заробляти в Україні. На жаль, діяльність банків з російським капіталом останні 2 роки була переважно збитковою, материнські структури їх систематично докапіталізувати на десятки мільярдів гривень. Також нагадаю, що поточні обмеження НБУ для валютного ринку не дозволяють виплачувати дивіденди.
5. 99% персоналу українських банків з російським капіталом - це громадяни України, які отримують там заробітну плату і платять податки. Крім того, самі банки як юридичні особи, крім того, що фінансують проекти в Україні, також платять податки. Припинення їх роботи в Україні означатиме не тільки зниження обсягу працюючих кредитів в економіці країни, а й безробіття для персоналу цих банків, а також зниження податкових платежів.
6. Після останньої "акції" в Києві фотографії пограбованого офісу одного з банків облетіли всі світові інформаційні агентства: Reuters, Bloomberg, а також зірвали першу смугу в популярному серед бізнесменів фінансового ринку Wall Street Journal. Думаю, що 75-95% бізнесменів в США і Старій Європі не дуже розбираються в тонкощах українсько-російського конфлікту, але ось 99% з них навряд чи поспішать інвестувати в країну, де можна розграбувати банк в центрі столиці.
7. В.В. Путіну виявилося неможливо "пробачити" усі кредити українських банків кримським позичальникам, хоча такі заяви і були зроблені відразу після анексії Криму. А пробачити не вийшло тільки завдяки тому, що в Україні були і є банки з російським капіталом. І в разі неадекватних дій РФ щодо українських банків, Україна могла б здійснити симетричну відповідь. Навіщо ж Україні позбавляти себе перевіреного стримуючого фактору?
2 причини "проти"
1. Звичайно, російські спецслужби можуть залучати банки з російським капіталом в Україні для збору і обробки інформації. Дуже нерозумно було давати на обслуговування цих банків бюджетні зарплатні проекти, наприклад, підрозділів СБУ, Нацгвардії, Міноборони, і інших силових відомств. Наскільки мені відомо, Мінфін вже успішно розібрався з цією проблемою.
2. Можуть залучати такі банки і увагу російських так званих "патріотів", націлених на фінансування тероризму в зоні АТО. Практично будь-якому великому банку буде дуже важко відстежити в роздробі такі операції і, головне, не допустити їх появи. Подібні речі повинні перебувати у віданні українських спецслужб і відслідковуватися через Держфінмоніторинг. Якщо закриють канали через банки з російським капіталом, то фінансування буде проходити через інші банки. Тобто це причина, щоб посилити пильність, а не видворяти ці банки з країни.
І на завершення, в світовій практиці досвід обмежень участі іноземних урядів у капіталі фінансових установ просто величезний. Україні потрібно вивчати і застосовувати цей досвід, квотуючи розмір участі банків, підконтрольних іноземним урядам, в капіталі, активах і (або) вкладах. Деякі сегменти бізнесу повинні бути для таких банків просто недоступні. Але бажано з переліком заборон і квот визначитися заздалегідь, щоб не руйнувати і без того крихкий інвестиційний клімат в нашому банківському секторі.
