Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Як перемогти шахрайство

30 січня 2017, 13:13
1413
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Шахрайство було й залишається однією з основних бізнес-проблем XXI століття, яка не дає спокою власникам компаній у всьому світі

Втрати компаній від цього явища оцінюються за різними прогнозами від 7% від річного обороту. Це величезні цифри і сьогодні жоден міжнародний економічний форум не обходить увагою тему боротьби з цим явищем. Глобалізація економіки вимагає спільних і однакових підходів до захисту активів власника незалежно від локації бізнес-діяльності.

В тій чи іншій мірі до ризиків шахрайства схильний будь-який бізнес. Однак їх масштаби і прояви залежать від типу бізнесу, складності організаційної структури, а також від середовища. Чим більша компанія, тим більші можуть бути ризики, а значить потрібно більше зусиль з побудови ефективної системи захисту.

Шахрайство проявляється в своїх 3-х основних напрямах:

  1. Розкрадання активів
  2. Корупція
  3. Маніпуляції зі звітністю.

Діаграма 1. Показує динаміку основних видів шахрайства в Україні порівняно з Європою в 2016 році. [1]

Для успішної боротьби з перерахованими видами шахрайства необхідно розуміння глибинних рушійних сил шахрайства. Дональд Р. Кресс, висунув гіпотезу, згодом названу «Трикутником шахрайства», сенс якої зводиться до такого: «довірені особи стають злочинцями на довірі» в тому випадку, якщо починають відчувати фінансові труднощі, про які не можуть говорити публічно, можливим виходом вважають вчинення таємних фінансових махінацій і здатні застосовувати до своєї поведінки в цій ситуації пояснення, що дозволяють узгодити уявлення про себе, як про наділених довірою осіб і як про користувачів ввірених коштів або майна». Так, мотивація – відноситься до потреби, веде до шахрайства, можливість – відноситься до ситуації, яка сприяє виникненню шахрайства, в свою чергу самовиправдання – відноситься до пояснення причини скоєння нечесного вчинку шахраєм.

Світова практика протидії внутрішньокорпоративному шахрайству рухається в напрямі таких орієнтирів:

  1. Зростання корпоративної культури
  2. Раннього виявлення ризиків шахрайства та створення ефективної системи внутрішнього контролю.
  3. Розслідування фактів шахрайства та мінімізація наслідків.

Оцінка ролі корпоративної культури в питанні запобігання шахрайству в Україні та в європейських країнах значно відрізняється, а саме, якщо кожна друга європейська компанія вважає чесність і порядність запорукою успішного функціонування та процвітання і основу якої складає кодекс корпоративної етики, національні компанії не дуже схильні вірити в силу таких декларацій. Значна плинність кадрів, відсутність загальних цілей та клімат у колективі – ось перші індикатори ризиків шахрайства. Таким чином, недолік уваги до рівня корпоративної етики стає тією слабкою ланкою, яка створює мотиви вчинення протиправних діянь, що часто компенсується створенням силових органів, таких як служби безпеки, в яких бачиться ефективний інструмент протидії корпоративному шахрайству, де на перший план виходять питання боротьби з наслідками, а не з причинами корпоративного шахрайства.

Ефективна система внутрішнього контролю покликана, насамперед, протистояти можливостям виникнення шахрайства. Умовно таку систему можна розділити на дві частини: регламентно-організаційна й облікова. Мало хто сумнівається в тому, що політика ціноутворення, політика знижок та відносини з клієнтами не проста примха управлінців, а нагальна необхідність. Відсутність зазначених документів, як втім і посадових інструкцій та процедур, робить просто неможливим розуміння результату і відповідальності того чи іншого співробітника, говорячи мовою Дональда Р. Кресса - це створення можливостей для шахрайства. І це прямий шлях до ризиків шахрайства. Друга складова системи внутрішнього контролю, це якість бухгалтерського обліку. Не секрет, що облік в Україні, більшою мірою орієнтований на задоволення фіскальних питань, а фінансова звітність та її якість відходять на другий план. Нехтування обліковою функцією завжди загрожує ризиками шахрайства. Стереотипом більшості керівників є той факт, що керуючи і контролюючи гроші, вони контролюють все. Стало бути, стає не важливим розмір дебіторської заборгованості, наявність неліквідних товарів і запасів, суми податків, титульні активи та їх відповідальна особа... Фінал очевидний. Ігнорування обліку завжди призводить до можливостей для вчинення протиправних дій.

У частині виявлення ризиків шахрайства європейські компанії більше схильні бачити в залученні зовнішнього незалежного аудитора, а також в ефективній службі внутрішнього контролю. Підтвердження цього – дані глобального звіту по шахрайству за 2015 рік «Global Fraud Report 2015», яким визначено три ключових методи, що дозволяють виявити факти шахрайства:

  1. Інформація від інформатора
  2. Зовнішній аудит
  3. Внутрішній аудит.

Інститут аудиту є універсальним рішенням для бізнесу, що дозволяє йому не тільки ідентифікувати потенційні ризики шахрайства, але й найголовніше, вибудувати систему внутрішнього контролю в компанії таким чином, щоб мінімізувати такі ризики в майбутньому. Саме система внутрішнього контролю багато в чому є тим філософським каменем, який забезпечує схоронність активів, запобігає перекрученням і помилкам в обліку, дає точну і достовірну аналітику для власників. Таким чином, питання запобігання шахрайству в компаніях тісно пов'язаних з побудовою і функціонуванням системи внутрішнього контролю і, як наслідок, відсутності такої системи - боротьба з наслідками, а не з причиною. І пам'ятаймо слова Б. Франкліна «Одна унція профілактики цінніше, ніж фунт лікування».



[1] http://www.kroll.com/en-us/global-fraud-report