Чи уникне влада радарів корупції
Наша країна не перебуває в правовому міжнародному вакуумі. Навіть у сфері антикорупції існують інструменти дотримання світових стандартів, які Україна перейняла ще в середині 2000-х років. До недавнього часу, передбачені ними моніторингові механізми здебільшого слугували рекомендаціями «зі сторони» (за винятком, наприклад, Плану дій візової лібералізації) стосовно того, що і як необхідно робити для викорінення всеохопної корупції, без особливих санкцій за їх ігнорування.
Але після Революції Гідності міжнародний вплив набув особливого системного значення. Все більше і більше конкретних антикорупційних маячків з посиленим статусом закріплялося у відповідних документах, починаючи з Меморандуму з МВФ та закінчуючи Контрактом з ЄС для України з розбудови держави.
Джерелами перевірки прогресу їх виконання, поряд з підготовленими офіційними доповідями щодо реалізації антикорупційної політики та звітами ООН, ГРЕКО та ОЕСР, є дослідження організацій громадянського суспільства. (До речі, доповідь НАЗК досі не оприлюднена.)
Українське законодавство враховує зокрема й Індекс сприйняття корупції Transparency International, який останні три роки дуже повільно покращується – як для країни, влада якої знищення корупції називає метою №1.
Для додаткової перевірки того, як реально виконуються антикорупційні закони, створюються незалежні паралельні оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики. Особливої важливості вони набувають у світлі отримання «безвізу», оскільки ексклюзивно для України передбачена окрема підстава його призупинення.
Йдеться про семирічний моніторинг Єврокомісією дотримання критеріїв безвізового режиму, в першу чергу – боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Щонайменше раз на рік на розгляд Європарламенту та Ради ЄС буде подаватись відповідний звіт.
Якщо ці критерії не будуть виконуватися, то дію «безвізу» обмежать на 9 місяців, і розпочнуть консультації з Україною щодо вирішення проблемних питань. У разі недосягнення успіху, призупинення може бути продовжено ще на 18 місяців. А якщо ситуація не покращиться – Єврокомісія може запропонувати зробити країну знову «візовою».
Такий механізм виступає додатковим стимулом збереження поступу реформ, оскільки вже зараз створюється враження, що влада України у своїх спробах «відкотити» назад здійснені перетворення намагається знайти червону лінію терпіння світових партнерів і, водночас, не потрапити на радари, як порушник міжнародних зобов’язань.
На цьому наголошують незалежні експерти, експерти ЦППР, РПР та Тransparency International Україна в оцінці ефективності реалізації державою антикорупційних заходів, де так само окреслюються наявні проблеми та пропонуються конкретні рішення з їх усунення.
Результати дослідження показують, що і без того повільне впровадження антикорупційних положень гальмується недостатністю політичної волі держави, на що накладається бездіяльність щодо повернення активів, отриманих злочинним шляхом.
Приділення недостатньої уваги виконанню міжнародних рекомендацій не тільки руйнує фундамент такого співробітництва, але і впливає на привабливість країни для іноземних інвесторів. Недостатньо ефективна боротьба з корупцією залишається як загрозою демократії та розвитку економіки, так і існуванню держави загалом.
Чи усвідомила влада необхідність результативної протидії корупції, чи тиск міжнародних партнерів та громадськості залишається визначальним фактором? Відповідь на це питання можна знайти в альтернативному звіті з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики.
