Як креативний клас впливає на економіку
Розвиток економіки потребує наявності технологій, таланту та толерантності. Ці три складові допомагають здобути економічну перевагу, завдяки концентрації талановитих особистостей, що виробляють унікальні продукти.
У сучасному світі першість належить інноваційним компаніям та інноваційним економікам. Спочатку ми стали свідками того, як машини замінили важку фізичну працю, зараз вони поступово "вчаться" виконувати інтелектуальну роботу, але все ще не в змозі вирішувати креативні задачі. Креативну працю неможливо автоматизувати, адже ми достеменно не знаємо, як саме народжуються ідеї у вчених або дизайнерів, як з’являється бачення нової системи у архітектора та інженера, або як приходить натхнення до композитора чи письменника. Автоматизувати можливо лише той процес, складові якого зрозумілі. Креативні напрями – це єдине поле, в якому штучний інтелект не створить конкуренції людині, отже професії, що вимагають творчого підходу будуть розвиватися.
Тепер постає питання, що саме ми вкладаємо в поняття "креативність". Коли ми кажемо "креативна особистість", ми, насамперед, маємо на увазі представників певних творчих професій – дизайнерів, артистів, митців – тобто тих, хто створює нові форми або твори. Але насправді креативна складова притаманна кожній людині. Питання тільки в тому, настільки ефективно вона може реалізувати свій потенціал у суспільстві, в якому живе. У європейських країнах з розвинутими економіками, наприклад, у Великобританії, вже давно існує перелік професій, які належать до креативної індустрії, й сукупно у цих галузях зайнято близько 40-42% населення. Зауважте, це не еліта, не богема, не мала відокремлена група, а досить великий прошарок суспільства. США на першому місці щодо загальної кількості представників креативного класу. Але їхня частка від загальної кількості працівників трохи менша, ніж у Європі – 35-38%.
В Україні креативний клас вже зародився та функціонує, але для повноцінного його розвитку потрібні зміни на багатьох рівнях, що забезпечать трансформацію свідомості: від реформ у системі освіти до удосконалення діючого законодавства. Революція креативного класу в Україні тільки починається, і у його становленні держава та бізнес повинні діяти разом. Хочу нагадати, що Україна входить до першої двадцятки країн світу за кількістю людей з вищою освітою і за рівнем людського капіталу.
Я багато років працюю в ІТ, галузі, яка стрімко розвивається та суттєво впливає на економіку держави. Наразі в Україні налічується понад 120 тисяч спеціалістів і ця кількість щороку збільшується приблизно на 20%. Річард Флоріда, автор світового бестселлеру Homo creativus. Як новий клас завойовує світ, називає ІТ-індустрію однією із складових супер-креативного ядра креативного класу. І це не перебільшення. Саме ІТ-фахівці є драйверами тих змін, які ми відчуваємо на собі, вони – носії глобального досвіду, який сприятиме здійсненню креативної революції в Україні. Але нам потрібно заскочити у потяг, який вже рушив в інших країнах.
У своїй книзі Флоріда пише про те, що розвиток креативної економіки потребує наявності трьох компонентів: технологій, таланту та толерантності. Міста та країни, у яких ці три складові присутні стають креативними кластерами і здобувають значну економічну перевагу, завдяки концентрації талановитих особистостей, що виробляють унікальні продукти. Суспільства стають ефективнішими завдяки оптимізації виробничих процесів та впровадженню нових технологій. Основною рушійною силою змін є людський капітал, а толерантність – як готовність сприймати щось нове, відмінне від звичного, відсутність відторгнення чогось, з чим ви не згодні – відкриває горизонти для розвитку креативності. ЕРАМ Ukraine співпрацює з близько 6 тис. програмістів, і я, як керівник, прагну кожному з них надати можливість реалізувати власний творчій потенціал. В ІТ-галузі є своє креативне ядро – це архітектори та дизайнери, консультанти та інженери, люди, які створюють нові форми та продукують ідеї. Але навіть виконавці можуть творчо ставитись до повсякденних задач. Для мене креативність – це, передусім, інновації.
У червні цього року законодавча влада зробила крок назустріч креативній економіці. До закону України Про культуру було внесене визначення поняття "креативні індустрії". На мою думку, воно розмите та не містить чіткого переліку новітніх професій та галузей економіки. Також не запропоновано жодних шляхів та форм для підтримки розвитку цих видів діяльності, не представлене бачення, яким чином вибудовувати трудові відносини із представниками креативних індустрій. Такий підхід, без комплексної оцінки усіх складових індустрії, без розуміння, хто саме уособлює креативну індустрію, нагадує броунівський рух. 10 років тому UNCTAD (конференція з торгівлі та розвитку, орган Генеральної Асамблеї ООН) дослідив креативні індустрії та визнав їх як набільш високопотенційні у генеруванні робочих місць та доходів. Аби не гаяти час та бути у потязі креативної економіки разом із розвиненими країнами ми можемо користуватися вже існуючими дослідженнями та розробками у правовому полі. Головне – вчасно створити умови для роботи креативним та талановитим українцям.
