Як Кабмін кроїтиме податкову систему
Більшість з них озвучено в оновленому тексті меморандуму між Україною і МВФ, який був оприлюднений на початку квітня.
Правда, на тлі дискусії, що розгорнулася навколо пенсійної та земельної реформи, а також подальшого перегляду тарифів на ЖКГ, обговорення фіскальної і податкової політики уряду України відійшло на другий план. Але більш глибокий аналіз текст меморандуму і ті кроки, які вже вживає Мінфін і Державна фіскальна служба, змушує засумніватися в тому, що черговий етап податкової реформи в такому форматі буде успішним.
Податків забагато не буває
Одна з обіцянок української влади для МВФ - утримуватися від істотного «урізання» податків, введення пільгового оподаткування і схеми амністування. Це забезпечить відносну стабільність податкової бази та кількості податків, що стягуються. Бізнес зможе працювати в умовах передбачуваного фіскального середовища, що вже непогано. Плюс до всього, під «амністуванням» швидше за все слід розуміти разове декларування, впровадження якого планувалося ще в 2016 році. Судячи з того, що шум навколо цієї ідеї давно стих, тотальне «оголення» доходів і активів (зарубіжних в тому числі) платникам податків поки що не загрожує.
У той же час, зобов'язання зберігати незмінний «асортимент» податків і зборів суперечить озвученим ще в 2015-2016 роках планам уряду щодо лібералізації податкової системи. Крім спрощення адміністрування, чим вже займаються Мінфін та ДФС, величезне значення має і податкове навантаження. За таких умов в найближчому майбутньому його зниження можна не чекати.
Єдине, на що можна розраховувати, так це на можливе злиття податку на доходи фізосіб і єдиного соцвнеску. До травня парламент повинен розглянути законопроекти, які стосуються гармонізації обліку платежів з ПДФО та ЄСВ, що стане великим кроком в напрямку їх об'єднання.
Знову за старе
Платникам єдиного податку теж не дуже пощастило: українська влада має намір з 1 січня 2018 року посилити вимоги до режиму спрощеного оподаткування. Що стоїть за цією обіцянкою, сказати поки що складно. Хоча сценарії демонтажу єдиного податку вже не раз обговорювалися в стінах Мінфіну. Наприклад, залишити «спрощенку» тільки для мікробізнесу, річний оборот якого не виходить за межі 300-500 тис грн, або ввести мораторій на використання єдиного податку юридичними особами. Також не виключено, що єдиний податок заборонять застосовувати в окремих сферах бізнесу: туристичному, готельному і т.д.
Причому, реформа спрощеної системи неминуча. Більш того, вона вже фактично почалася з введенням касових апаратів (РРО) для представників МСБ, які торгують технічно складними товарами. Незважаючи на те, що це нововведення стосується обмеженого кола підприємців, його можна вважати «пробною кулею» для всього малого бізнесу. Якщо підприємці відносно спокійно проковтнуть чергове посилення - це буде своєрідним сигналом для Мінфіну та уряду, що «гайки» можна закручувати ще сильніше.
ДФС:Перезавантаження
Не менш грандіозні амбіції у влади і щодо реформи Державної фіскальної служби. Вже до кінця червня буде завершено аудит баз даних ДФС для їх подальшої передачі в адміністрування Міністерству фінансів. В цілому курс узятий на посилення IT-потенціалу ДФС і розвиток онлайн-сервісів. Наприклад, до кінця 2017 2/3 декларацій і звітів буде подаватися в електронному вигляді.
До того ж Мінфін має намір щоквартально підраховувати і публікувати коефіцієнти ефективності роботи ДФС, а кожні півроку проводити опитування платників податків, щоб отримувати об'єктивну оцінку діяльності податківців і своєчасно виявляти зачатки корупції.
У цю ж стратегію вписується злиття податкової та митної служб в єдину юридичну особу і скорочення протягом 2017 року митних пропускних пунктів мінімум в 3 рази.
Перераховані заходи повинні посилити ефективність ДФС і повністю перетворити її на структуру зі збору та адміністрування податків.
Але це не означає, що фіскали не отримають контрольно-ревізійних повноважень. По-перше, вже з січня 2017 року ДФС має повне право проводити аудит малих і середніх платників податків. В тому числі, адресні перевірки компаній з метою виявлення незадекларованих (неоформлених офіційно) співробітників. По-друге, в структурі фіскальної служби буде сформований новий аналітичний відділ, який займатиметься виявленням платників податків з підвищеним рівнем ризику.
Окрім того, до кінця року парламент повинен затвердити законопроект, норми якого передбачають введення непрямих методів перевірки. В результаті збудеться давня мрія Кабміну: податківці нарешті зможуть контролювати доходи платників податків по їх витратам.
Ще один пункт податкової реформи - створення служби фінансових розслідувань. Відповідний законопроект був схвалений урядом ще в березні, а його прийняття очікується до травня. Правда, відчувати ейфорію з приводу появи нової структури в складі ДФС ще рано. Залишаються чимало запитань з приводу критеріїв відбору персонального складу служби фінрозслідувань, а також повноважень, які дозволять її співробітникам чинити тиск на платників податків. Якщо законопроект буде підтриманий парламентом без поправок, служба фінансових розслідувань ризикує перетворитися у вдосконалену копію податкової міліції.
По другому колу
Втім, деякі елементи податкової реформи залишилися за межами меморандуму. А це означає, що вони не входять в число пріоритетних завдань уряду. Перш за все, мова про податок на виведений капітал, який повинен замінити податок на прибуток. Але про нього в домовленостях з МВФ - ні слова.
На жаль в минулому році ініціативна група не змогла домогтися, щоб податок на виведений капітал був включений в пакет поправок до Податкового кодексу, і роботу над ним було вирішено продовжити вже в 2017 році, а до розробки нового законопроекту приєднався Мінфін. Але поки очевидно, що до літа він навряд чи буде проголосований. Тому надії бізнесу отримати нову справедливу систему оподаткування прибутку хоча б з 2018 року, все ще залишаються примарними.
Обходить стороною влада і проблеми в адмініструванні ПДВ. Там далеко не все так гладко, як намагаються розповісти представники Мінфіну. Наприклад, з 1 квітня запущений новий публічний реєстр відшкодування ПДВ, а разом з ним розпочато тестування механізму блокування ПДВ-накладних. Але бізнес відразу ж висунув і до реєстру, і до механізму зупинки накладних претензії. І цілком обґрунтовані. Наприклад, відшкодування ПДВ як і раніше проводиться не автоматично, а в ручному режимі, так як ДФС залишає за собою право перевіряти заявки на повернення ПДВ і приймати рішення в односторонньому порядку. А для механізму блокування досі не прописані критерії, на підставі яких буде відбуватися призупинення накладних. І поки ці критерії не затвердить Мінфін, робити будь-які висновки щодо нового механізму абсолютно безглуздо.
Крапку ставити рано
