Нові історичні ареали Києва. До чого готується будівельний бізнес?

28 жовтня 2021, 11:35

Чи насправді в Києві нарешті з’явилися затверджені історичні ареали, і яким чином це може вплинути в найближчій перспективі на реалізацію будівельних проєктів у місті?

У серпні міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що його міністерство нарешті затвердило межі та режими використання історичних ареалів в місті Києві. Це, на думку міністра, дозволить протидіяти руйнуванню столиці забудовниками та посилити відповідальність забудовників за такі дії. Чи справді це так?

Відео дня

До 2019 року забудовники для того, щоб реалізувати свої проєкти в межах центральної частини міста Києва, перед отриманням в органі державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ) дозволу на виконання будівельних робіт повинні були:

  • спочатку розробити історико-містобудівне обґрунтування (ІМО), у якому визначити параметри будівництва конкретного об'єкту (як правило, поверховість об'єкту);
  • погодити вказане ІМО з Мінкультом;
  • після погодження ІМО розробити проєкт будівництва з урахуванням положення ІМО та погодити такий проєкт в Мінкульті;
  • отримати відповідний дозвіл від Мінкульту на виконання робіт.

Як бачимо, Міністерство мало досить багато важелів впливу на реалізацію проєкту будівництва і могло заблокувати подальшу його реалізацію на будь-якому з вищеперелічених етапів.

1 січня 2019 року змінилося законодавство, яке прибрало ІМО і визначило, що погодження проєктів будівництва Мінкультом повинно відбуватися відповідно до затверджених Історико-архітектурних опорних планів (ІАОП) (така документація є складовою частиною генерального плану населеного пункту і відповідно затверджується у складі генплану). А як тоді бути щодо населених пунктів таких як Київ, де ІАОП не затверджені, і відповідно не затверджені межі та режими історичних ареалів?

Мінкульт зайняв позицію, що в таких ситуаціях до затвердження ІАОП взагалі не буде погоджувати проєкти будівництва та видавати дозволи. Така позиція Мінкульту заморозила реалізацію ряду будівельних проєктів в Києві. ДАБІ також зайняв позицію, що без погодження проєкту Мінкульту та дозволу від Мінкульту, дозвіл на виконання будівельних робіт не надасть.

Але забудовники знайшли вихід з цієї ситуації — на допомогу прийшли адміністративні суди. У межах судових справ за позовами забудовників суди доходили висновку, що в Києві історичні ареали не встановлені відповідно до чинного законодавства, а отже відсутній обов’язок забудовників погоджувати проєкт будівництва та отримувати дозвіл в Мінкульті (наприклад, справи 640/21505/18, № 640/13331/19). Такі судові рішення допомагали отримати забудовникам дозвіл на будівельні роботи та розблокувати реалізацію проєктів.

Виходить, що тепер після того, як Мінкульт оголосив, що межі та режими історичних ареалів в місті Києві затверджені, у забудовників з’явився законний обов’язок знову погоджувати проєктну документацію та отримувати дозвіл в Мінкульті? Насправді, не все так однозначно.

Встановлення меж та режимів використання історичних ареалів відбувається шляхом затвердження Мінкультом окремої науково-проєктної документації, яка попередньо погоджується органом місцевого самоврядування. Старт процесу розроблення такої документації повинен відбуватися одночасно зі стартом розроблення історико-архітектурного опорного плану (котрий також є науково-проєктною документацією), за затвердження якого вже відповідальний орган місцевого самоврядування, а Мінкульт лише попередньо погоджує такий ІАОП.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

На практиці це виглядає наступним чином — орган місцевого самоврядування виступає одночасно замовником двох видів науково-проєктної документації:

  • меж та режимів використання історичних ареалів населеного місця;
  • історико-архітектурного опорного плану, у який переносяться межі історичних ареалів, що містять у вищевказаній науково-проєктній документації.

Після розробки такої документації:

  • орган місцевого самоврядування погоджує науково-проєктну документацію «Межі та режими використання історичних ареалів населеного місця»;
  • Мінкульт одночасно розглядає два види науково-проєктної документації, надає погодження ІАОП, затверджує науково-проєктну документацію «Межі та режими використання історичних ареалів населеного місця», після чого межі та режими історичних ареалів вважають встановленими;
  • Орган місцевого самоврядування затверджує генеральний план населеного пункту, обов’язковою складовою якого є ІАОП.

Чи відбулося так в місті Києві? Відповідь — ні.

Окрема науково-проєктна документація щодо меж та режимів використання історичних ареалів не розроблялася. Був розроблений лише ІАОП, який містить окремий розділ щодо меж та режимів використання історичних ареалів (всього в місті Києві визначено 8 ареалів, які разом займають 10,36 відсотків від загальної площі міста). ІАОП надійшов на розгляд Мінкульту, і Мінкульт за результатами розгляду ІАОП Наказом 599 від 02.08.21, який на момент написання даної статті так і не був офіційно оприлюднений (неофіційну копію наказу можна знайти в інтернеті), затверджує межі та режим використання історичних ареалів в місті Києві на підставі даних, які є в ІАОП. При цьому з Наказу так і не зрозуміло, чи погодив Мінкульт в цілому ІАОП. Міністр також плутається в показаннях стверджуючи, що Мінкульт саме затвердив ІАОП, хоча у нього відсутні такі повноваження, а є лише повноваження погоджувати такий документ.

Але «родзинкою» у всій цій заплутаній історії є те, що Мінкульт в своєму Наказі фактично визнав протиправність своїх дій. Так у Наказі міститься пряме посилання на Протокол 14 від 14.07.21 засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкульті, де в п. 1.2. рекомендовано КМДА виступити замовником виготовлення окремої науково-проєктної документації «Межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва» та прискорити її подання на розгляд Мінкульту, зважаючи на необхідність її затвердження у встановленому порядку до винесення на розгляд сесії Київради проєкту Генерального плану міста Києва.

Тоді виникає запитання: а що ж затверджував Мінкульт? Боюся, чіткої відповіді немає навіть у міністра Олександра Ткаченка. Мінкульт так поспішав знову «включитися в гру», що наробив ряд системних помилок, які в середньостроковій та довгостроковій перспективі можуть зіграти проти нього.

Я вже не наголошую на тому, що проєкт ІОАП, який неодноразово перероблявся, публічно так і ніхто не бачив, а його розгляд відбувався кулуарно: попередні громадські слухання щодо останньої редакції проєкту не проводилися. Наказ так і не опублікований, відсутня його реєстрація в Мін'юсті, у зв’язку з чим можна вести мову про те, що він не набрав чинності, адже такий наказ слід віднести до нормативних актів, які набирають чинності лише після їхньої реєстрації в Мін'юсті.

Попри вищеописані маніпуляції та креативний підхід до тлумачення чинного пам’яткоохоронного законодавства, Мінкульту вдалося досягти «понятійних домовленостей» з Мінрегіоном та ДАБІ (пронаступник — ДІАМ) про те, що починаючи з 03.08.21 без погодження проєкту будівництва Мінкультом та видачі відповідного дозволу, якщо об'єкт будівництва потрапляє в «історичні ареали» Києва, ДАБІ буде відмовляти забудовника у наданні дозволу на виконання будівельних робіт.

Однак, у забудовників залишаються досить непогані шанси довести в судовому порядку, що історичні ареали в місті Києві так і не встановлені, і відповідно, що Мінкульт досі «ще не в грі».

Показати ще новини
Радіо NV
X