Чому IT-підприємці інвестують в українське мистецтво
Купуючи полотна українських художників, ми підвищуємо репутацію українського мистецтва на міжнародному рівні.
Якось я прийшов на зустріч в офіс до відомого українського бізнесмена. Зазвичай, на робочих зустрічах я рідко відволікаюся на small talk, адже ми надто цінуємо свій час. Але в офісі цієї людини я побачив галерею картин. Тож не міг стриматися, щоб не поспілкуватись про них. Врешті, це допомогло швидко порозумітися й налаштуватися на спільний лад.
Захоплення мистецтвом має безліч переваг. Згідно з міжнародними дослідженнями, у компаніях, чиї офісні стіни прикрашають картини, співробітники почуваються краще. Невдовзі я отримав це підтвердження й від наших рекрутерів та HR-менеджерів. Їхній висновок: люди приходять до офісу з більшим задоволенням, бо у них почало формуватися особливе ставлення до цього простору.
Так, завдяки вдало підібраним картинам, нам вдалося створити особливий настрій у робочій зоні та у зонах відпочинку. Картини з серії Ultra C Віктора Сидоренка, що зображують спортсменів-рекордсменів, заряджають на роботу та досягнення, мотивують рухатися вперед та не опускати руки перед важкими завданнями. У зоні кафе ми навпаки розмістили фановий яскравий поп-арт, що налаштовує на відпочинок.
Сьогодні наш офіс є гарним прикладом зацікавленості IT-кластера в арті. Але ми не єдині. Наприклад, компанія SupportYourApp або коворкінг Kooperativ, що також розташовані у столиці, поступово перетворюють свої офісні простори на галереї сучасного мистецтва, де представлені картини вартістю від декількох десятків до сотень тисяч доларів.
Колекціонування завжди було прерогативою заможних людей. Тих, хто, розклавши пакет інвестицій по кошиках — серед яких і працюючий бізнес, і нерухомість, і акції - у залишку має досить багато, аби вкласти в мистецтво. Бо мистецтво — це дуже дорогий актив. Утім, і вартість його з часом тільки зростає.
У ХХ столітті логіку інвестування у витвори мистецтва, які фактично ніколи не знецінюються, першими підхопили власники великого бізнесу. Американський трейдер Стівен Коен вкладав гроші у картини та скульптури Пікассо, Енді Уорхола, Джеффа Кунса та інших відомих митців. Британець Чарльз Саатчі, засновник одного з найбільших у світі рекламних агентств, може похизуватись унікальною колекцією сучасного мистецтва, представленою у Галереї Саатчі. Там, зокрема, експонуються полотна Дем'єна Герста та Емін Трейсі.
Закономірно, що в епоху високих технологій та штучного інтелекту, масово інвестувати в мистецтво можуть собі дозволити представники однієї з найприбутковіших галузей — IT. Приміром, у що співзасновник Microsoft Пол Аллен вклав понад 100 мільйонів доларів? У мистецтво. Бізнесмену належить величезна приватна колекція, з якої 300 творів експонується для широкого загалу. За життя він засновував художні фестивалі, відкривав музеї та галереї, та купував картини абстракціоністів за рекордні суми на аукціонах.
Ще один показовий приклад — особиста історія Марка Андриссена, одного зі співзасновників IT-корпорації Netscape. Коли Марк разом із другом Беном Горовіцем заснував венчурний фонд Andreessen Horowitz, він почав з того, що найняв команду крутих журналістів, які писали історії для Fortune та Forbes, та повісив у офісі картини легенди поп-арту Роберта Раушенберга. Книги, картини та скляний посуд надають компанії авторитет — таку пораду Марку дав Майкл Овіц, наймогутніший талант-менеджер у Голівуді та знаний колекціонер.
Навіщо ми це робимо?
Інвестиції у мистецтво — це частина роботи над формуванням соціального капіталу. Це не тільки пристрасть до історій, що супроводжують кожен витвір, але й цінність цих історій для людей із оточення.
Дуже цікаво відслідковувати, кому належать ті чи інші роботи. Хто їх продає, хто купує і як картини набувають цінності. В образотворчому мистецтві також присутнє мистецтво угод. Деколи їх суми вимірюються мільйонами. Це цікаво і дає досвід, який мені не раз згодився у закритті ділових угод для мого бізнесу.
Я часто інвестую в роботи визнаних, статусних авторів, але й в роботи новачків також. Останні легко порівнювати зі стартапами, в які дуже віриш. І так приємно бачити, як капіталізація картини-стартапу росте. Як на мене, це найкраще поєднання прагматичного підходу з естетикою.
Купуючи полотна українських художників, ми підвищуємо репутацію українського мистецтва на міжнародному рівні. Розміщуючи роботи українських митців у своїх офісах, ми не тільки допомагаємо авторам, але й знайомимо іноземних партнерів з сучасним мистецтвом України, підіймаючи вартість цих робіт.
Giving while living — популярна на Заході тенденція — дуже мені імпонує. Значно краще витрачати гроші на те, щоб підтримувати життєздатні ініціативи, а не займатися накопиченням до смерті. А в життєздатність мистецтва я вірю, як ні в що інше. Перефразовуючи відомий вислів: у мистецтва велике майбутнє, як і у всього, що мало велике минуле.
