Що заважає інвестувати у енергоефективність

14 травня 2019, 13:20

Чому в Україні недостатньо інвестицій у енергоефективність і що з цим робити

Доцільність, раціональність, відмова від надспоживання - тренди сучасного суспільства. Прагнення до енергоефективності - природній крок в цьому напрямку. Відгук світових трендів докочується і до нашої країни. Ми часто чуємо про кошти, зекономлені школою чи ОСББ на енергоресурсах. А ще частіше - про те, скільки можна було б зекономити, якби...

Відео дня

На жаль, з реалізацією енергоеффективних проектів в Україні не все так просто. Щоб цей тренд втілився в масових проектах, нам не вистачає, в першу чергу, інвестицій. За даними Держенергоефективності, для забезпечення енергоефективності тільки бюджетних установ, потрібно залучити не менше $4,2 - 8,5 млрд. В той же час інвестори не поспішають вкладати такі кошти в українські проекти через відсутність зрозумілих, прозорих і зручних механізмів співпраці інвестора з громадами, державою, іншими об'єднаннями громадян. І тим не менше, в країні є успішні кейси в цій сфері. Вони відбулися завдяки скоординованим діям і співпраці бізнесу і місцевої влади.

Чому в нас недостатньо інвесторів в енергоефективність

Особливо успішним інструментом інвестування зараз є енергосервіс. Суть енергосервісу в тому, що енергосервісна компанія (ЕСКО) самостійно визначає найбільш економічно ефективні заходи, реалізовує їх за свій рахунок і гарантує досягнення економії споживання і/або витрат на оплату енергоресурсів. За це протягом терміну дії договору (не більше 15 років) замовник платить ЕСКО винагороду в розмірі 80-100% досягнутої економії. За 3 останні роки укладено 300 енергосервісних договорів на суму 323 млн грн в Києві та п’ятнадцяти областях. 

Проте є 4 фактори на цьому ринку, що заважають швидко збільшити ці результати по всій країні:

1. Брак фінансових ресурсів. Енергосервісним компаніям не вистачає власних коштів для реалізації численних та дорогих проектів, а банківське фінансування залишається дорогим та важкодоступним. 

2. Відсутність правових гарантій щодо інвестування в об’єкти державних та комунальних підприємств: котелень, водоканалів, метрополітену тощо.  

Такі замовники не мають статусу розпорядників бюджетних коштів, отже не можуть брати на себе довгострокові зобов’язання за енергосервісом і гарантувати платежі інвестору на декілька років вперед. 

Окрім того, за своєю правовою природою енергосервіс – це послуга. Зобов’язання замовників за енергосервісними договорами не є борговими. Тому такі виплати за енергосервісом також не можуть бути забезпечені місцевою гарантією муніципалітета або включені до інвестиційної програми підприємства, тариф якого підлягає державному регулюванню. Таким чином комунальні підприємства не мають можливостей гарантувати розрахунки з ЕСКО.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

3. Низький рівень підготовки кадрів на місцях та брак інституційної спроможності муніципалітетів до залучення приватних інвестицій. За останні 5 років оголошено понад 700 тендерів на закупівлю енергосервісу. З них майже 50% скасовані або не відбулися. Основні причини: зволікання місцевих рад із затвердженням істотних умов договорів, відсутність зацікавлених ЕСКО та порушення замовниками вимог законодавства при підготовці та проведенні публічних закупівель.

4. Масштабним проектам складно виграти тендер за критерієм NPV (ефективності енергосервісного договору). ЕСКО, які пропонують тривалі й дорогі проекти з термомодернізації будівель, пропонують і найбільші інвестиції та готові гарантувати значне підвищення енергоефективності будівель. Однак, строк окупності їх інвестицій – триваліший, а NPV – менше, ніж у дешевих та швидких проектів, таких, наприклад, як встановлення індивідуальних теплових пунктів. Саме тому такі ЕСКО в більшості випадків програють тендери, навіть коли їх проект є більш привабливим для замовника.

Проте, інвестори, банки та муніципалітети не зупиняються і випробовують нові моделі фінансування таких проектів (факторинг, співфінансування за рахунок бюджетних коштів та інші). 

Що може покращити ситуацію

У парламенті на розгляд чекають законопроекти №93862 та №93873, підготовлені за участі Держенергоефективності, міжнародних організацій, профільних асоціацій та експертів галузі з метою вдосконалення механізму енергосервісу. 

Найважливіші з запропонованих змін такі: 

1. Можливість замовника встановлювати мінімальний відсоток економії енергоресурсів, що має бути досягнутий в результаті енергосервісу. Це дозволить муніципалітетам опосередковано впливати на те, які саме енергоефективні заходи будуть їм запропоновані з боку ЕСКО. 

2. Можливості перегляду умов енергосервісного договору у випадках вжиття додаткових енергоефективних заходів за рахунок муніципалітету та зміни регульованих тарифів на енергетичні ресурси та комунальні послуги. Це може зменшити ризики ЕСКО, пов’язані з ростом курсу валют та інфляції, та відкриє можливості залучення іноземного фінансування проектів. З іншого боку, це спонукатиме муніципалітети до подальшого фінансування енергоефективності об’єктів, щодо яких вже укладені енергосервісні договори. 

3. Запровадження принципу мовчазної згоди та передача виконавчим органам місцевих рад повноважень щодо затвердження істотних умов енергосервісних договорів – це може зменшити політичний вплив на такі угоди.

4. Надання отримувачам бюджетних коштів права приймати довгострокові зобов’язання за енергосервісом, тобто поширення гарантій бюджетного кодексу на проекти енергосервісу об’єктів державних та комунальних підприємств: котелень, водоканалів, метрополітену тощо. 

Проте, цих змін доведеться почекати - законопроекти ще не були розглянуті Верховною Радою у першому читанні. Тиск профільних неурядових організацій, озвучування своїх потреб місцевими органами влади, а також поширення ідей про необхідність врегулювання цієї сфери - все це може позитивно вплинути на ситуацію в сфері енергоефективності країни в цілому.

Що можна робити вже зараз

Інвесторам і громадам є сенс звернути увагу на альтернативні правові механізми інвестування в енергоефективність: державно-приватне партнерство та third-party-finance. Ці механізми передбачають довший строк проходження формальних правових процедур та складніший механізм ухвалення рішень на місцях. Але вони дозволять зробити договір гнучкішим, законно реалізувати проект на об’єктах комунальних підприємств, передбачити різноманітні форми та умови оплати проекту, захистити інвестиції за допомогою місцевих гарантій та відображати витрати проекту в інвестиційних програмах комунальних підприємств. 

Представникам всіх рівнів влади зараз варто продовжувати роботу з підготовки муніципалітетів до залучення масштабних інвестицій та застосування нетипових механізмів для реалізації енергосервісу проектів на місцях. Результатом цієї роботи має стати: 

- мінімальна кількість процедурних помилок замовників, допущених при підготовці та проведенні публічних закупівель енергосервісу; 

- вміння використовувати «нецінові» критерії оцінки тендерних пропозицій та готовність до реалізації проектів спів фінансування енергосервісу за рахунок бюджетних коштів; 

- розробка власних форм енергосервісних договорів, що передбачають більш детальні умови та алгоритми взаємодії з ЕСКО, ніж ті, що передбачені примірною редакцією договору, затвердженою Кабміном. 

Для цього можна використовувати методичні рекомендації, підготовлені в рамках проектів міжнародних організацій, зокрема ПРООН, брати участь у профільних заходах та семінарах, або звертатися до радників з галузі.

Спеціально для НВ Бізнес 

Більше поглядів – у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо НВ
X