Що відбувається з інфляцією в Україні

13 січня 2021, 13:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

У 2020 році Національний банк виконав свою ціль з інфляції та одночасно підтримав економіку дешевшими та доступнішими гривневими ресурсами. Що буде далі?

Колишній президент США Рональд Рейган порівнював інфляцію з озброєним грабіжником. І недарма, адже для будь-якої людини швидке зростання цін тотожне втраті гаманця або зниженню зарплати.

Відео дня

Нестабільна інфляція, що скаче й заважає планувати майбутнє, є ворогом і для бізнесу. Проте, якщо в Сполучених Штатах цього грабіжника затримали вже кілька десятиліть тому і тримають під жорстким контролем, то в Україні операція з його знешкодження почалася відносно недавно. Втім, як свідчать результати останніх років, проходить вона досить успішно — другий рік поспіль інфляція потрапляє до цільового діапазону Національного банку 5% +/- 1 в.п. А в 2020 році згідно з даними Державної служби статистики НБУ поцілив у «яблучко» — 5%.

Шість років витримки

Так було не завжди. Шість років тому інфляція лютувала, а Національний банк лише ставав на рейки інфляційного таргетування. Багато хто ставив під сумнів плани НБУ з приборкання інфляції без фіксації валютного курсу. Знадобився час для проходження усіх стадій емоційного реагування — від заперечення до схвалення. Втім, не буду заперечувати, що цей шлях не був унікальним. Його пройшла не лише Україна, а й інші держави, які запроваджували інфляційне таргетування.

На першому етапі роботи нового монетарного режиму висловлювалися різні побоювання. Наприклад, що інфляція в Україні (Сербії, Туреччині, Гані, необхідне підкреслити) має немонетарну (особливу) природу і її не може контролювати центральний банк. Або ж, що облікова ставка є надто слабким інструментом, який на інфляцію вплинути не може. Та всі ці побоювання виявилися марними.

Останні п’ять років наочно довели, що інфляція може бути контрольованою у випадку проведення послідовної монетарної політики. Відповідно Національний банк за допомогою облікової ставки та зрозумілих комунікацій може успішно досягати поставлених інфляційних цілей. П’ятивідсоткова інфляція, яка була маревом шість років тому, сьогодні виглядає цілком реальним орієнтиром.

Звичайно, інфляція не може постійно перебувати чітко на рівні цілі. У країнах з інфляційним таргетуванням вона переважно знаходиться нижче або вище від цільового діапазону. Проте все ж інфляція має максимально спрямовуватися до цілі в середньостроковій перспективі й бути в цілому стабільною та прогнозованою. Це зміцнює довіру до національної валюти, спрощує планування майбутнього та забезпечує економіку дешевшими кредитами.

За контрольованої інфляції економіка може розвиватися без різких перепадів. Це добре відчувається в безкризові періоди. Водночас найяскравіше переваги такої політики виявляються в періоди криз. Так, наслідки коронакризи, яка, до речі, мала неекономічну природу, пом’якшувалися саме монетарною політикою центральних банків та фіскальною політикою урядів.

Не збіг обставин

Послідовна політика минулих років, спрямована на забезпечення помірних темпів зростання цін, спростила завдання НБУ з пом’якшення наслідків кризи. Запас міцності у вигляді низької інфляції на початку пандемії, значно більша довіра до гривні порівняно з попередніми кризами, здорова банківська система та достатній рівень міжнародних резервів дав змогу НБУ підтримати економіку без заподіяння шкоди пріоритетній цілі Національного банку, якою є цінова стабільність.

Ситуація в світі теж сприяла пом’якшенню монетарної політики. Загальне падіння попиту потягнуло за собою вниз і ціни. Це явище економісти назвали divine coincidence (з англ. — благословенний збіг). За таких обставин центральний банк, стимулюючи економіку за допомогою політики дешевих грошей, може одразу «вбити двох зайців»: одночасно пришвидшити й економічне відновлення, й інфляцію до рівня цілі.

Тож у 2020 році НБУ знизив облікову ставку до історичного рекорду в 6% та підтримав банки ліквідністю. Упродовж другого півріччя Національний банк утримував облікову ставку незмінною, зберігаючи м’яку монетарну політику. З одного боку, це не заважало подальшому здешевленню кредитів у економіці, а з іншого — мало на меті повернути інфляцію, яка коливалася на рівні 2−3%, у цільовий діапазон.

Показово, що привілей у вигляді «благословенного збігу» мали не всі центральні банки. Болісний вибір між боротьбою з зависокою інфляцією та підтримкою економіки довелося робити центральним банкам Туреччини, Казахстану та Індії. Якби в попередні роки НБУ та уряд не загартували економіку послідовною монетарною та фіскальною політикою, ця криза в Україні теж могла б супроводжуватися інфляційним сплеском.

М’яка монетарна політика НБУ допомогла економіці швидше оговтатися від падіння, зумовленого карантинними обмеженнями. Вже в третьому кварталі 2020 року економічна активність та споживання повернулися на шлях зростання. За підсумками року, Україна точно не буде пасти задніх, як це було в попередні кризи в 2008 та 2014−2015 роках.

Інфляція майбутнього

Можуть виникнути питання: «Навіщо НБУ прагнув повернути інфляцію до цілі 5% з низьких рівнів? Хіба низька інфляція — це погано?» І висновок: «Хай би вона там і залишалася». Проте для центрального банку низька інфляція — це насамперед можливість надати економіці додатковий стимул, що НБУ зрештою й зробив. До речі, занадто низька інфляція теж може перешкоджати економічному розвитку.

Зростання інфляції впродовж останніх місяців 2020 року — віддзеркалення не лише відновлення української економіки, а й світової. Ділові настрої поліпшилися, слідом за ними закономірно почали зростати ціни на ресурси, зокрема енергоносії, метали та продовольство. Все це відобразилося на інфляції в Україні загалом. Пожвавило інфляцію також активніше споживання, в тому числі в секторі послуг.

Проте наслідки коронакризи все ще відчутні в динаміці цін. Наприклад, дешевшими, ніж торік, залишаються одяг та взуття, що пов’язано зі змінами в споживчому попиті під час пандемії. Такі зміни зміг відчути на собі кожний офісний працівник, який відклав купівлю нового одягу для участі в ділових зустрічах, адже більшість із них тепер відбуваються онлайн.

Чи вдасться НБУ приборкувати помірну інфляцію й надалі?

Після двох років потрапляння в ціль почивати на лаврах зарано. Центральний банк має орієнтуватися не на поточні цифри, а на бачення майбутнього. Наслідки пандемії для економіки передбачити складно, але НБУ продовжуватиме таргетувати інфляцію на рівні 5%.

Якби в попередні роки НБУ та уряд не загартували економіку послідовною монетарною та фіскальною політикою, ця криза в Україні теж могла б супроводжуватися інфляційним сплеском

У базовому сценарії макроекономічного прогнозу, який НБУ опублікував у жовтні 2020 року, очікувалося, що з огляду на відновлення економіки інфляція дещо прискориться в 2021 році й тимчасово вийде за цільовий діапазон. НБУ, зі свого боку, готовий за необхідності підвищити облікову ставку та погасити цей сплеск.

Водночас режим інфляційного таргетування дозволяє Національному банку проводити гнучку політику. Тому у випадку послаблення економіки і, як наслідок, інфляції у разі виникнення нових хвиль захворюваності НБУ зможе продовжити пом’якшення монетарної політики.

Відповідно, приймаючи рішення, НБУ враховуватиме суттєву невизначеність, яку принесла коронакриза. Чіткіші перспективи розвитку економіки та інфляції буде розміщено в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, презентація якого відбудеться 21 січня.

Проте прогнози щодо інфляційної цілі можу надати й зараз — у середньостроковій перспективі Національний банк, як і раніше, налаштований забезпечувати низьку та стабільну інфляцію.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X