Як пандемія впливає на інфляцію в Україні
Швидке розповсюдження коронавірусу у світі з початку поточного року, та відповідно карантини в окремих країнах, робота з дому, закриття багатьох бізнесів та банкротство компаній суттєво вплинули на доходи, структуру споживання та динаміку цін.
Україна є однією з найбільш сильно постраждалих країн від пандемії у Європі. І швидке розповсюдження хвороби та відповідне обмеження бізнес-діяльності загальмувало економічну активність та суттєво вплинуло на структуру споживання. Але поточна динаміка індексу споживчих цін не повною мірою віддзеркалює ті швидкі зміни, які відбуваються на споживчому ринку.
Багато українців частково або тимчасово втратили роботу і відповідно змінили власну споживчу поведінку. В цілому вони стали менше подорожувати, більшу частину часу працювати з дому, менше відвідувати театри та кінотеатри, але значно більше купувати медичних приладів та ліків та користуватися послугами медичних закладів. Падіння доходів суттєво обмежило попит на одяг, взуття, товари довгого вжитку та низку продовольчих товарів.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) розраховується Державною службою статистики на основі зміни цін компонентів споживчого кошику більш ніж 300 товарів та послуг, що розбиті на 12 умовних груп. А частка кожного товару чи послуги базується на даних щодо споживчих витрат в середньому за період на кожен такий товар чи послугу споживчого кошику.
Номенклатура споживчого кошику переглядається раз на 5 років. А вагова структура споживання на якій базуються питома вага кожної компоненти, хоча й оновлюється частіше, але також залишається постійною довгий період часу. Так вага кожного компоненту ІСЦ у 20 році базується на статистиці споживання у 2018 році та зміні цін у 2019 році, оскільки збирання та обробка великої кількості даних потребує значного часу.
Тому той індекс, який кожен місяць розраховує Держслужба може відрізнятися від індексу, який би базувався на реальних питомих вагах споживання у даний період часу, тобто тих, які б відображали поточну структуру споживання ad hoc. В періоди, коли економіка змінюється поступово, така похибка у структурі споживання не є суттєвою, тому що структура споживання є відносно стабільною рік від року. Але під час поточної кризи структура споживання змінилася дуже сильно.
Так с початку 2020 року знизилися ціни по групах: одяг та взуття, відпочинок та культура.
А по групах транспорт, предмети домашнього вжитку та побутова техніка, різні товари та послуги ціни зросли незначно — менше ніж загальний індекс цін (таблиця 1).
У той же час очевидно, що загальна частка цих груп в структурі споживання є набагато меншою, ніж у 2018 році, у зв’язку з карантинними заходами, зниженням доходів населення та відповідним падінням попиту на них.
Але статистика використовує більші частки 2018 року. Тому їх внесок у недооцінку інфляції може бути суттєвим. Натомість суттєво зросли ціни в групах: охорона здоров’я, зв’язок, житло, вода та електроенергія. При тому що, відповідно, їх частка суттєво зросла в структурі споживання порівняно з 2018 роком. Це також впливає на недооцінку інфляції.
Окремого аналізу потребує група продовольчих товарів, тому що їх частка є найбільшою (45%), а «розкид» динаміки цін по різних підгрупах є суттєвим. Тому тут можливий ефект заміщення, коли споживачі більше витрачають на ті продукти, ціни на які зросли найменше. Наприклад, ціни на фрукти за 10 місяців 2020 року зросли на 18.9%, у той час як ціни на овочі впали на 25.8% тощо.
Якщо брати до уваги швидкі зміни в структурі споживання з початку пандемії, можна зробити попередній висновок, що ІСЦ може бути недооцінений порівняно з умовним індексом споживчих цін (CPI_Covid20), який би базувався на поточній структурі споживання.
З іншого боку, якщо змінювати методологію підрахунку ІСЦ з урахуванням зміни споживання в умовах пандемії, це може вплинути на достовірність підрахунку ІСЦ у довгостроковому періоді. Тому можливо Державна служба статистики України могла би обраховувати додатково до наявного тимчасовий ціновий індекс, який би врахував значну, але тимчасову зміну часток споживання по різних групах споживчого кошику на період пандемії. Це могло би надати можливість кращого розуміння політиками впливу пандемії на інфляційний процес в Україні.
Достовірний розрахунок ІСЦ є критично важливим для правильних рішень НБУ щодо встановлення розміру облікової ставки, оскільки цінова стабільність, яку має забезпечувати НБУ згідно власного мандату, вимірюється саме за допомогою індексу споживчих цін.
