Що буде з інфляцією у 2021 році? Три фактори, які слід враховувати

13 листопада 2020, 07:30

Чи зростуть ціни? На що звертати увагу

У 2021 році на нас чекає зростання інфляції. Цьогоріч вона була не властиво для України низькою — переважно в межах 2−3%. Хоча ціни на окремі важливі продовольчі товари зростали, однак, були й приклади суттєвого зниження, зокрема, ціни на природній газ. Але це вже залишається у минулому й цілком ймовірно, що вже наступного року показник перевищить ціль Національного банку у 5±1%.

Відео дня

Ситуація з коронавірусом ставить показники економічного розвитку на перше місце та применшує роль інфляції, однак вже зараз посадовцям у владних кабінетах варто звернути увагу на фактори, які говорять про формування тренду на зростання цін. Страхи глибокого падіння економіки внаслідок світової кризи наразі майже розтанули, витрати власне на подолання коронавірусу всередині виявилися значно меншими ніж оцінювалися на початку весни. Навіть падіння споживчого попиту є не настільки різким, про що й свідчить аналіз факторів інфляції.

Хоча невиконання цілі за даних умов є цілком допустимим, але додаткове стимулювання попиту може значно порушити започатковані Національним банком намагання щодо управління інфляційними очікуваннями аж до переходу в «уряд друкує гроші». Якщо низьку інфляцію ніхто не помічає, то її зростання відгукується протягом довшого часу. Відповідно, доречним було би переключення від порятунку економіки за рахунок додаткового стимулювання попиту до акценту на швидших структурних перетвореннях.

Що маємо зараз?

У вересні інфляція залишалася низькою — 2.3% у річному вимірі. Цьому сприяли низькі зовнішні ціни на сировинних ринках (фактор пропозиції) та відносно стабільний обмінний курс у попередні місяці. Водночас, підтримання попиту з боку держави — високий дефіцит бюджету (близько 7.5% ВВП за розрахунками Міністерства фінансів) та м’яка грошово-кредитна (монетарна) політика Національного банку сприяють прискоренню інфляції.

Останні два фактори — тривалі та стійкі - та значно впливають на показник інфляції. Національний банк зберігає прогноз входження інфляції до цільового коридору до кінця року, а тому поточні 6% облікової ставки означають лише 1% реальної процентної ставки. Звісно, це не означає негайне автоматичне пристосування роздрібних кредитних ставок, однак однозначно свідчить про бажання Національного банку стимулювати попит. Це що стосується впливу на інфляцію на макроекономічному рівні.

У середньому українці мало відчули зростання цін на власних кишенях. За даними Державної служби статистики, споживчі ціни за вересень виросли на 0.5%, якщо вирахувати традиційне сезонне зростання, то насправді ціни знизилися на 0.2%. Ціни на продовольчі товари у вересні знижувалися — сезон врожаїв дався взнаки. А подорожчали послуги (здебільшого житлово-комунального господарства) та окремі непродовольчі товари.

Чи зростуть ціни? На що звертати увагу

Найперше, варто слідкувати за обмінним курсом. Зміна обмінного курсу гривні стимулює зростання цін з деяким запізненням. Саме тому інфляція останніх місяців навпаки, стримувалася відносно стабільним обмінним курсом після нетривалої девальвації навесні. Вплив нещодавнього знецінення гривні (від 27.7 у серпні до 28.2 грн. за долар у вересні або ж на 2% за місяць) проявляється лише зараз, в жовтні-листопаді. І якщо Національний банк у цілому підтримує ринкове ціноутворення обмінного курсу, то зважаючи на швидшу можливість досягти інфляційної цілі у разі продовження темпів девальвації, які спостерігалися у вересні, швидше за все НБУ не буде опиратися таким змінам, навіть якщо вони будуть зумовленими спекуляційною складовою.

По-друге, на ціни на полицях в крамницях та послуги впливають ціни на сировину. Йдеться як про ціни на енергоносії, так і на інші сировинні товари. Низькі ціни на них на зовнішніх ринках та усередині України стримували зростання витрат на виробництво товарів та послуг. Добрий врожай зернових та городини також допоміг цінам триматися на попередніх позначках.

Третій фактор — рішення на рівні держави. Насамперед йдеться про програми державної підтримки та облікову ставку Національного банку. Уряд намагається протидіяти коронавірусній кризі в економіці через надання державної підтримки. Надаючи гроші тим, хто залишився без роботи, пільгові кредити та утримуючи на високому рівня державне споживання й інвестиції, уряд намагається стимулювати попит на товари та послуги, «розігріваючи» таким чином економіку. Але це має і іншу сторону медалі - формується високий дефіцит державного бюджету. В умовах низької інфляції центральний банк скоріше за все теж буде намагатися пожвавити економіку та триматиме облікову ставку низькою, дозволяючи у майбутньому інфляції підвищуватися.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X