Нове явище — ковідна інфляція. Чим вона відрізняється від офіційної?

26 січня 2021, 15:45

Як споживачі перерозподілили гроші між секторами економіки за часів коронавірусу.

Співавтор: Олексій Крименюк, Експертна платформа, провідний економіст Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.

Споживання середньостатистичного українця під час пандемії змінилося. Хтось зменшив обсяги купівлі м’яса, риби, інші — одягу та взуття, а всі ми менше користувалися транспортом та відвідували ресторани. Натомість більшість із нас збільшили використання засобів зв’язку та витратились на додаткове облаштування осель. Чи вплинуло це на вартість споживчого набору? І скільки становить «ковідна» інфляція для України?

Відео дня

З середини березня 2020 року в соцмережах з’являлися різні меми на тему коронавірусу — на кшталт оголошення про продаж місця в черзі супермаркету чи новорічної вантажівки з вакциною Pfizer замість Сосa-Cola. Але, як кажуть, в кожному жарті є лише частка жарту, а решта — правда. Тож навіть в інтернет-мемах можна розгледіти глибокий економічний сенс.

Про що говорять жартівливі картинки? Про те, що пандемія справді дуже сильно змінила споживчі потреби. Дистанційна робота стала нормою, у розваг та освіти в інтернеті відкрилося «друге дихання», втратив колишню привабливість регулярний шопінг. Відповідно гроші споживачів суттєво перерозподілилися між різними секторами економіки.

В Україні, як і в усьому світі, коронавірус також сформував новий — «ковідний» — споживчий набір. Водночас той набір товарів і послуг, на базі якого Держстатом здійснюється офіційний розрахунок інфляції, залишався незмінним. Тоді закономірне питання: наскільки офіційна інфляція відрізняється від «ковідної» і чи не викривлює ця розбіжність реальний стан справ?

Якою була «ковідна» інфляція у світі?

Питання «ковідної» інфляції неабияк цікавить центральні банки, міжнародні організації та дослідницькі центри. Недарма ж наприкінці вересня 2020 року голова Європейського центробанку Крістін Лагард наголосила на важливості відстеження «ширших концепцій інфляції», зокрема таких, що враховують зміни в споживанні.

Є вже й практичні результати на цю тему. Дослідники Банку Канади розрахували «ковідну» інфляцію на базі карткових транзакцій. Економіст з МВФ Маршалл Рейнсдорф та гарвардський економіст Альберто Кавалло також використали дані карткових транзакцій у Канаді та США та екстраполювали їх на індекси споживчих цін в інших країнах.

У результаті в більшості країн «ковідна» інфляція виявилася вищою за офіційні цифри. Це свідчило про збільшення витрат громадян на продукти харчування, які переважно дорожчали, та зменшення ролі витрат на транспорт, які здебільшого дешевшали.

Так, у дослідженні Кавалло «ковідний» індекс виявився вищим, ніж офіційний, у 13 з 17 країн. Відхилення становило від +1,4 до -0,35 в.п. Як ми бачимо, в одній групі країн «ковідна» інфляція виявилася більшою, ніж офіційна, а у другій — навпаки, меншою. Збільшення витрат громадян на їжу відбувалося практично скрізь по світу, але різниця у тому, що в другій групі країн інші фактори споживання відігравали більшу роль (зокрема, це пояснюється значною вагою житлово-комунальних послуг та порівняно меншою вагою продуктів харчування).

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Крім цього, «ковідна» інфляція суттєвіше позначилася на людях з невисокими доходами.

Якою була «ковідна» інфляція в Україні?

Ми розраховували вітчизняну «ковідну» інфляцію двома методами. Спочатку проіндексували вагову структуру споживчого набору з урахуванням квартальних даних Державної служби статистики України про кінцеве споживання. А потім провели паралельний підрахунок на основі високочастотних даних, зокрема Державної податкової служби, про обсяги продажів через касові апарати.

Багато у чому результати виявилися схожими. За обидвома методами «ковідна» інфляція виявилася дещо нижчою, ніж офіційний показник, на початку карантину, але надалі перевищувала його. За оцінками Національного банку, розбіжність накопичується з часом і загалом може становити приблизно 0,2−0,6 в.п.

Звідки береться ця розбіжність? Ситуація подібна до тієї, що спостерігається й в інших країнах. Насамперед вона відображає зростання витрат на продукти харчування, а також на медичні товари і послуги під час карантину. Крім того, фактичні витрати на транспорт були меншими.

«Ковідна» інфляція — лише доповнення, а не заміна офіційного індексу

Вимоги до розрахунку офіційних індексів досить жорсткі та стандартизовані. Це забезпечує їхню порівнюваність у часі та між країнами. Альтернативні індекси такої можливості не дають. Занадто частий перегляд вагової структури споживчого набору також може викривляти картину та зменшувати довіру як до статистичних агенцій, так і державних органів, що керуються показником інфляції. Тим паче, що ефект пандемії — не унікальне явище. Війни, революції чи стихійні лиха теж сильно впливають на споживчі витрати.

Але навіть без пандемії будь-який індекс — це лише вимірювання «середньої температури», яке дає уявлення насамперед про напрям руху і загальні тенденції. Натомість у кожної людини є свій унікальний споживчий набір, який відрізняється і від набору товарів і послуг, на якому базується офіційна інфляція, і від того, на якому розраховано «ковідний» індекс.

Крім того, «ковідні» індекси мають специфічні недоліки. Дані Держстату щодо споживчих витрат публікуються щоквартально та з суттєвою затримкою, що унеможливлює оперативні розрахунки та адекватну розбивку за місяцями. Водночас високочастотні дані з інших джерел не завжди можна зіставити з компонентами індексу споживчих цін, наприклад, дані з касових апаратів не дають повноцінної розбивки за товарами. Варто додати, що касові обороти роздрібної торгівлі покривають лише 75% споживання, зокрема, не включають продаж автівок та послуг, інформацію про які необхідно добирати з інших джерел.

Тож «ковідний» індекс — це не заміна, а радше доповнення до офіційного індексу споживчих цін. Він дає корисну інформацію про фактичну купівельну спроможність, сприйняття цін, а також приховані інфляційні тенденції. Все це може знадобитися як центральному банку, так і уряду, наприклад під час здійснення економічного аналізу, розробки бюджету чи антикризових програм.

Докладніша оцінка «ковідної» інфляції в Україні та опис методів її обрахунку будуть опубліковані в Інфляційному звіті 28 січня 2021 року.

Автори висловлюють подяку Павлу Полікарчуку та команді проєкту «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» за допомогу в підготовці даних, а також Олегу Сорочану за допомогу в підготовці тексту.

Показати ще новини
Радіо НВ
X