Інфляційні очікування як ознака довіри до НБУ

29 червня 2017, 14:50
В чому вимірюється довіра? Для центральних банків, націлених на забезпечення цінової стабільності, - в очікуваннях населення, бізнесу, банків та експертної спільноти щодо майбутнього рівня інфляції

І, як свідчить, досвід останніх років, їх довіра до Національного банку України і встановлених ним цілей з інфляції значно посилюється. Все більше учасники опитувань, які відслідковує НБУ, наближають свої прогнози інфляції до оголошених Нацбанком цілей. Це – закономірний наслідок стрімкого зниження інфляції в Україні з другої половини 2015 року.

Відео дня

Чому інфляційні очікування важливі для центральних банків?

Згідно із сучасною макроекономічною теорією в процесі прийняття економічних рішень підприємства та домогосподарства в першу чергу зважають на майбутню зміну цін згідно своїх уявлень, а не на поточні показники інфляції. Так, люди, які очікують на стрімке підвищення цін, швидше за все, приймуть рішення на користь купівлі товарів довготривалого користування, таких як побутова техніка. У свою чергу, підвищення попиту стимулюватиме зростання цін. Так само, виробники, які очікують підвищення цін на сировину, обладнання, зростання витрат на заробітну плату, можуть підвищити ціни на свою продукцію вже сьогодні, щоб компенсувати майбутні збитки. Крім того, інфляційні очікування впливають на рішення щодо інвестиційної діяльності та заощаджень.

Таким чином інфляційні очікування домогосподарств, підприємств, фінансових організацій стають потужним фактором формування динаміки цін. А тому вони впливають на спроможність центрального банку, який в монетарній політиці дотримується режиму інфляційного таргетування, досягати встановлених інфляційних цілей.

Усвідомлюючи це, центральні банки здійснюють оцінку інфляційних очікувань, вивчають їхні властивості, прискіпливо відслідковують зміни інфляційних очікувань та аналізують причини цих змін. Національний банк України, як і більшість провідних центробанків, відстежує інфляційні очікування шляхом проведення опитувань. При чому опитування здійснюються за чотирма широкими групами: домогосподарства, підприємства, банки та професійні прогнозисти (фінансові аналітики).

До того ж, центральні банки намагаються впливати на ці очікування за допомогою комунікацій. Тому центральні банки (і НБУ не виняток) приділяють багато уваги спілкуванню з громадськістю – оприлюднюють цілі своєї політики, описують стратегію їх досягнення, пояснюють прийняті рішення, окреслюють бачення майбутніх перспектив. Наприклад, НБУ проводить регулярні зустрічі не лише зі ЗМІ, а й з експертною спільнотою, бізнесом, банками, викладачами університетів і безпосередньо студентами.

Мета цього діалогу – так зване заякорення очікувань. Іншими словами, щоб зазначені економічні агенти переконалися і повірили, що встановлені центральним банком інфляційні цілі є досяжними. Якщо це відбувається, прогнози інфляції цих економічних агентів наближаються до цілей центробанку. Це і відображає підвищення довіри до оголошених центральним банком інфляційних цілей та його дій, які спрямовано на досягнення цих цілей.

Від чого залежать інфляційні очікування?

В ідеалі – від цілей центрального банку. Однак, процес заякорення очікувань до них не є швидким, і навіть у країнах з тривалим досвідом інфляційного таргетування та низької інфляції інфляційні очікування різних економічних агентів можуть відхилятись від цілей. Міжнародні економічні дослідники виділяють низку факторів, які впливають на формування інфляційних очікувань:

  • Соціально-демографічні чинники, такі як вік, стать, рівень доходів, тощо. Наприклад, жінки, самотні, менш освічені та особи з порівняно низьким рівнем доходів незалежно від статі систематично очікують вищий рівень інфляції.
  • Минулі показники інфляції. Правда, думки дослідників розходяться, чи є інфляційні очікування адаптивними (тобто при формуванні очікувань люди спираються на динаміку інфляції в минулі періоди) чи раціональними (тобто при формуванні очікувань використовується уся наявна інформація, як про минуле, так і про майбутнє). Хоча сучасна макроекономічна теорія переважно базується на теорії раціональних очікувань, дані опитувань свідчать, що економічні агенти більше приділяють увагу минулим показникам інфляції. На прикладі України помітно, що на інфляційні очікування суттєво впливає поточний рівень інфляції та інфляційний досвід минулого.
  • Так звані “замінники” офіційних показників інфляції. Такими замінниками може стати будь-який показник, який на думку населення чи підприємств адекватно відображає рівень інфляції в країні. Зокрема, в США таким показником є ціни на бензин. Серед інших загальновідомих “замінників” є зміна обмінного курсу, ціни на продукти харчування та нерухомість. Так, в Україні інфляційні очікування домогосподарств та підприємств помітно залежать від змін обмінного курсу гривні до долара США. При чому на них впливають не лише майбутні курсові очікування, але і поточні тенденції на валютному ринку.
  • Рівень фінансової грамотності. Наприклад, в Австрії домогосподарства з порівняно вищим рівнем обізнаності щодо інфляції мають реалістичніші оцінки фактичних значень інфляції та прогнози щодо майбутнього розвитку інфляційних процесів. З огляду на це з метою заякорення інфляційних очікувань Нацбанку важливо постійно докладати зусиль до підвищення фінансової грамотності населення, зокрема в частині перебігу інфляційних процесів і впливу на них монетарної політики.

Є й свої специфічні для України фактори. В Україні очікування помітно відстають від поточної динаміки інфляції, як у періоди швидкого зростання інфляції, так і під час стрімкого дезінфляційного процесу. Так, попри значне зниження споживчої інфляції у 2016 році (до 12.4% з 43.3% у 2015 році) домогосподарства та підприємства продовжували утримувати свої очікування високими. Крім високої інертності (на майбутні уявлення дуже сильно впливає інфляція в минулі періоди) та все ще значних курсових очікувань, на інфляційні очікування суттєво впливав процес приведення тарифів на ЖКГ до економічно обґрунтованого рівня, який триває й досі.

Інфляційні очікування в Україні наближаються до цілей НБУ

Загалом з часу запровадження інфляційного таргетування та успішного досягнення Нацбанком цілі по інфляції у 2016 році, ми спостерігаємо поступове, але стійке зниження інфляційних очікувань.

Найшвидше зниження інфляційних очікувань відбувається у професійних прогнозистів, які впритул наблизилися до прогнозованої траєкторії інфляції Національного банку, що відповідає досягненню інфляційної цілі на кінець 2017 року на рівні 8% ± 2 в.п. За даними останнього – травневого – опитування, фінансові аналітики очікують на інфляцію на рівні 8.8% через 12 місяців.

Як і для розвинених країн, таких як США та Нова Зеландія, в Україні інфляційні очікування є вищими у домогосподарств та підприємств, порівняно з очікуваннями професійних прогнозистів. Але і вони поступово покращуються. Особливо помітним було їх зниження в ІІ кварталі 2017 року. Зараз населення очікує на інфляцію через 12 місяців на рівні 11.3%, а бізнес – 9.9%.

Безумовно ключову роль у такому зниженні відіграли зміцнення обмінного курсу гривні до долара США в останні місяці та, очевидно, повідомлення ЗМІ про плани уряду не підвищувати ціни на газ для населення цього року.

Однак не виключено, що такі тенденції свідчать, що НБУ поступово, але успішно долає складний шлях заякорення та стабілізації очікувань завдяки проведенню монетарної політики, яку спрямовано на зниження інфляції. Стабільне макроекономічне середовище із низькою та передбачуваною інфляцією залишається головним завданням монетарної політики НБУ та однією з найважливіших передумов забезпечення стійкого економічного зростання.

У підготовці матеріалу брали участь заступник начальника управління економічного аналізу НБУ Наталія Колесніченко і начальник управління економічного аналізу НБУ Ольга Погарська.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X