Імпорт під час війни: зупинити не можна стимулювати

5 травня, 08:40

Бізнес, що працює, — запорука існування економіки країни у воєнний час та її відновлення. Саме він робить регулярні податкові відрахування, забезпечує зарплатами мільйони людей, а країну — товарами та грошовим потоком.

Існування українського ринку неможливе без імпорту. І тоді як багато міжнародних компаній закрили офіси в Україні, саме локальний бізнес є локомотивом відновлення країни, прислухавшись до звернення президента щодо відновлення роботи. Але чи відчувають українські підприємці підтримку?

Відео дня

Попутний вітер імпорту

Щоб збалансувати ввезення товарів та попит на валюту, уряд проробив якісну роботу щодо формування списку критичного імпорту — аналіз потреб українців під час війни. Результатом цієї роботи став перелік товарів, які справді потрібно імпортувати, а не виробляти в Україні. Цей список, з одного боку, дозволяє працювати імпортерам, з іншого — стримує покупку валюти та її курс до гривні.

Але головне, наприкінці березня 2022 року Верховна Рада ухвалила революційне для української фіскальної системи рішення — про скасування ввізного мита та ПДВ для імпорту та зняття оподаткування товарів, що ввозяться платниками єдиного податку. Ці податкові пільги було запроваджено наприкінці березня, а у житті, хоч і зі скрипом, почали діяти з 11 квітня. До чого це призвело? Багато компаній негайно перейшли із загальної системи оподаткування на єдиний податок 2%. Природно, імпортери зробили закупівлі товарів з урахуванням скасованих мит та ПДВ. Це спонукало бізнес знову працювати, активізувало український ринок, нехай і зі зниженим надходженням податків до бюджету.

Стоп, ми передумали

Не минуло й трьох тижнів, як ми отримали новий законопроєкт № 7311 — згідно з яким планується поновлення сплати ПДВ та мит при імпорті товарів. Це означає автоматичне подорожчання всіх товарів, що ввозяться в Україну, на 20% і більше. При цьому, імпортери і роздрібні продавці щойно перебудувалися на нові податкові рейки.

Що означають для бізнесу та країни такі різкі законодавчі повороти?

Марна робота та витрати. Щоб переналаштувати внутрішні процеси (електронні чеки, ERP, роботу з документами та звітністю тощо), компанії витратили чималий фінансовий, часовий та людський ресурс. Наприклад, у групі компаній «АЛЛО» IT-департамент працював у посиленому режимі, ми зазнали значних витрат у такий складний час, коли могли б витрачати бюджет на інші цілі. А наприклад, один із наших партнерів сказав, що переналаштування ІТ системи їхньої компанії на роботу з єдиним податком 2% займе приблизно 50 днів роботи команд ІТ та фінансової служби — довше, ніж виявився термін ініціативи.

Удар по прибутковості бізнесу. Ми зробили закупівлі деяких товарів лише тому, що оцінили їхню прибутковість з урахуванням нульових митних платежів; а тепер, коли буде додано ПДВ, мита тощо, ціна цих товарів стане неринковою. Рівень цін, що сформувався сьогодні на роздрібному ринку України, враховує збільшений курс долара, з одного боку, і платоспроможний попит, що впав, з іншого боку. Зараз, поки не нараховуються митні платежі, ціни на імпортні товари вписуються в рамки, що склалися. Але з раптовим поверненням ПДВ та інших митних платежів зросла вартість товарів стане неможливою для споживачів і, як наслідок, збитковою для компаній.

Зростання цін та падіння ВВП. Додайте сюди зміну логістичних ланцюжків — шлях замість одеського порту через західний кордон — кінцева вартість для українського покупця стане такою, що кусається. Ці товари вже їдуть в Україну, і на мій погляд, український споживач не зможе їх собі дозволити, що торкнеться мільйонів людей. Все це призведе до гарантованих збитків підприємств імпортерів та роздрібних продавців. А це означає ще більше скорочення робочих місць, зменшення бюджетних платежів і ще більше падіння ВВП. Замкнуте коло.

Скасувати податкові пільги, що діяли менше ніж місяць — це марна витрата вже витрачених ресурсів. Для ритейлу скасування пільг означатиме суттєве навантаження на і без того сильно постраждалий бізнес. АЛЛО втратила майже 30% офлайн магазинів, обсяг онлайн бізнесу також суттєво скоротився. Ми всіма силами намагаємося втримати життєздатність компанії, команду, розраховуватись за зобов’язаннями — все це з прицілом відновити втрачене. Чи допоможе нам у цьому держава — поки що питання. Постійна зміна законодавства — найгірше, що може бути для підприємців: виходить, що ми не займаємося бізнесом, а намагаємося відповідати оновленому законодавству. Бізнес — це не пінг-понг; і краще було взагалі не запроваджувати податкові пільги, ніж скасовувати їх за місяць.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X