Охороно, скасовуйте. Чи потрібен Україні митний реєстр інтелектуальної власності

12 серпня 2019, 18:00

Доцільно переглянути умови внесення об'єктів інтелектуальної власності до митного реєстру, але чи варто його скасувати зовсім

Днями в соціальних мережах розгорілася дискусія навколо Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності та методів боротьби з контрабандою товарів. Причиною тому став коментар голови Державної митної служби Максима Нефьодова про те, що «треба взагалі просто дозволити паралельний імпорт». «Я отримав статистику роботи цього сумнозвісного реєстру і досі шокований. Треба його скасовувати взагалі», – написав він.

Відео дня

Чи потрібен реєстр

Потрібен, насамперед для боротьби з контрафактом. Звісно, боротися з ним може допомогти і поліція. Та й самі власники, наприклад, торгових марок мають бути зацікавленими і проявляти ініціативу. І, природно, в разі виявлення порушення прав – звернення до суду. І ось тут якраз може виникнути думка, а чи потрібен взагалі реєстр? Припустимо, що його немає. У такому випадку для боротьби з підробками власнику ТМ необхідно буде проводити дослідження, самостійно шукати контрафактний товар по всій країні, подавати претензії, позови. Вартість боротьби зростає, зокрема на гонорари патентних повірених, адвокатів та інші статті витрат, а це своєю чергою призведе до подорожчання продукту для споживача.

Стоп-контроль

Митний реєстр дає, насамперед, інформацію і можливість зупинити як імпорт, так і експорт продукції, яка слідує з порушенням прав інтелектуальної власності. Ба більше, правовласник може побачити інформацію про те, з якої країни йде контрафакт. Відповідно, це буде для нього певною наводкою – на яку країну ще звернути увагу і де, можливо, виготовляють цей контрафакт. Звичайно ж, ті, хто стоїть за контрафактним виробництвом, намагаються заплутати сліди, але як мінімум є зачіпка. Крім того, сама компанія може не знати, підробляють її продукцію чи ні.

Тролі і маніпуляції

Те, що нібито митний реєстр сприяє тролям і створює можливості для маніпуляцій, – змішання уявлень про все й одразу. Дійсно, в реєстр можна вносити не тільки ТМ, а й інші об'єкти – наприклад, промислові зразки, корисні моделі, об'єкти авторського права. На практиці, промисловий зразок і корисну модель, на відміну від ТМ, можна дуже швидко і легко отримати – без експертизи по суті Укрпатентом. Тому стверджувати, що на митниці відбуваються маніпуляції з об'єктами права інтелектуальної власності – дуже узагальнено. Так, патентні тролі є і всі ми пам'ятаємо історію з патентуванням і внесенням до митного реєстру вішалок для одягу, але це – окремі приклади.

Паралельний імпорт

Голова Державної митної служби пише в соцмережі, що паралельний імпорт варто дозволити. Тут, напевно, для широкої аудиторії потрібно пояснити, що паралельним імпорт – він же сірий імпорт – це оригінал, правомірно куплений в іншій країні і завезений в Україну. Наприклад, техніка і одяг, які завозять приватні особи або невеликі дилери. Законодавчо в Україні паралельний імпорт дозволений, тому пов'язувати питання паралельного імпорту та митного реєстру некоректно.

Митний реєстр у разі грамотної його реалізації – це хороший інструмент, який є в більшості країн, наприклад, у країнах-учасниках ЄС, США, Канаді, Австралії, Бразилії. Простіше написати де його немає – в Албанії, Арубі, Барбадосі, Ангільї

На карті світу

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Митний реєстр у разі грамотної його реалізації – це хороший інструмент, який є в більшості країн, наприклад, у країнах-учасниках ЄС, США, Канаді, Австралії, Бразилії. Простіше написати де його немає – в Албанії, Арубі, Барбадосі, Ангільї. Прибрати його зараз – це порушити міжнародні зобов'язання України, а також показати нестабільність держави і підірвати довіру власників міжнародних брендів, які розраховують на захист своїх прав в Україні. Казати, що реєстр неефективний і тому його слід скасувати – це все одно, що розчаруватися в кількох судових процесах або на «славі» одного або кількох судів скасувати всю судову систему, замість реформування.

Не там шукали

Все, що ми спостерігаємо протягом останніх років, здебільшого спрямовано на боротьбу з посилками приватних осіб. Наприклад, до 1 липня 2019 року можна було ввезти в Україну посилку на суму до 150 євро без сплати ПДВ, зараз – 100 євро. Звичайно, можна «закручувати гайки» фізичним особам, а можна спрямувати зусилля на глобальне вдосконалення і боротися саме з контрафактом і тими, хто ввозить великі партії продукції.

Інновації на митниці

На мій погляд, доцільно переглянути умови внесення об'єктів інтелектуальної власності до митного реєстру. До того ж торгові марки вносити за такою ж процедурою, як і зараз. Адже перед реєстрацією ТМ перевіряє по суті патентне відомство. Щодо інших об'єктів – промислових зразків, корисних моделей, об'єктів авторського права, то має сенс ввести додаткові обмеження або взагалі прибрати можливість внесення до митного реєстру. Обмеження – фінансове забезпечення під час внесення такого об'єкта, наявність додаткової перевірки на відповідність критерію патентування (відносно до корисних моделей і промислових зразків). До речі, якщо звернутися до міжнародного досвіду, то в багатьох країнах промислові зразки і об'єкти авторського права не можна внести до митного реєстру, а що стосується корисних моделей – у багатьох країнах взагалі немає такого об'єкта.

Безумовно, найважливіший крок – оцифровування митного реєстру. Зараз він являє собою файл, який періодично оновлюється і доступний для звантаження. Процедура внесення даних у нього передбачає подачу документів у письмовій формі. До слова, внести об'єкти до митного реєстру в електронному вигляді сьогодні можна в Бразилії, Канаді, США, Естонії, Франції, Німеччині та низці інших країн. І працювати необхідно не тільки з діджиталізацією митного реєстру, а й зберігання, і видачі інформації (прим. – у недалекому ще 2017 року на ухвалу суду щодо забезпечення доказів митниця надала дані, записані... на дискету).

Але для початку не завадить проаналізувати схеми, за якими відбуваються маніпуляції на митниці, зокрема, із завезенням нібито продукції для транзиту.

Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів  у розділі Експерти НВ Бізнес

Показати ще новини
Радіо НВ
X