Як змінюється зелена енергетика в Україні

0 коментувати
Тих, хто мандрує, наприклад, до польського Любліна автомобілем, вже очікуючи на пункті перетині кордону, бачить вітропарк у гміні Потоки, що розташований за 7 км від польсько-українського кордону

Далі, вже мандруючи польськими дорогами, бачиш навкруги сонячні електростанції, біогазові установки, навіть вулиці та пішохідні переходи освітлюються, використовуючи альтернативні джерела енергії. Зелена енергетика впевнено поширюється Європою, витісняючи класичні види палива, досягає у ФРН вже 30% заміщення, навіть Польща наближається до 15% бар’єру. Натомість Україна ледь дотягує до 4,87 %, не вкладаючись у вимоги, шо диктують міжнародні документи, зокрема, Угода про Асоціацію з ЄС.

Змінюючи енергетичні парадигми власної політики, Європейська Комісія надає й нові можливості для України, які створюють нові умови для розвитку малого та середнього бізнесу у галузі зеленої енергетики. Залишається вибір за країною: чи скористатись новим енергетичним вікном можливостей, чи ще раз не побачити геополітичні реверанси.

Новий енергетичний пакет ЄС: турханець для України

Після проведення ДП «НЕК «Укренерго» заходу із символічною назвою «Назустріч «зеленій» енергії», який є актуальним в у розрізі ухвалення ЄС нового енергетичного пакету «Clean Energy for All Europeans», постає питання: що цей пакет надасть Україні, зокрема в розрізі розвитку підприємств, що працюють у галузі зеленої енергетики.

По-перше, даний документ є лише набором нормативних пропозицій та заходів, що охоплюють структуру ринку електричної енергії, правил постачання та регулювання електричної енергії, питання відновлювальної енергетики та енергоефективності. Однак, пакет повинен пройти дуже тривалий процес експертних та політичних консультацій, а пропозиції Європейської Комісії, після їх обговорення, повинен підтримати Європейський Парламент. Зважаючи на активну хвилю критики з боку експертів та громадських організацій в бік багатьох пунктів (особливо, фінансових інструментів та екологічних наслідків), скоріш за все, у такій редакції документ прийнятий не буде й зазнає багатьох структурних змін.

По-друге, на Україну документ вплине опосередковано, лише як реакція європейського бізнесу на умови енергетичної гри, що змінюються. І, враховуючи низку прогнозів, зокрема підготованих Greenpeace, Bruegel та CE Delft, для розвитку проектів у галузі відновлювальної енергії, для України вони зіграють лише на користь.

Отже, проектом документу Європейська Комісія до 2020 року пропонує скасувати пільги для відновлювальної енергетики, зокрема, право першочергового підключення «зелених» генеруючих потужностей до мереж. Це грунтується на тому, що частка використання відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) у ЄС вже досягла 30% і найближчі 3 роки буде стрімко зростати.

Тому, очікувано, що європейські компанії звернуть увагу на Україну, в якій ще будуть залишатись такі правила та один із найвищих у Світі «зелених тарифів». Зміна «правил гри» для «зелених» інвесторів є невигідною, оскільки, відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС, до 2020 року частка споживання ВДЕ у кінцевому споживанні енергії повинна скласти не менше 11%, а за офіційною статистикою у 2015 р. (дані за 2016 р. отримаємо лише у квітні 2017) ця частка ледь досягла 4,87 %. В той же час, електричні мережі України мають потенціал до підключення 5,2 ГВт генеруючих потужностей, що відкриває нові горизонти до «зелених» інвестицій в країну.

З іншого боку, Європейська Комісія пропонує значно збільшити залученість споживачів до енергоринку. Активний розвиток альтернативної енергетики призводить до створення дисбалансу в енергосистемі, приводячи до необхідності впровадження нових технологій та SMART-рішень для забезпечення маневрування пікового споживання, що наразі здійснюється за рахунок ТЕС (до речі, які отримують нові преференції у енергопакеті).

Тому новий етап у розвитку європейського енергоринку полягає у переході від централізованих систем до систем розподіленої генерації. В такій моделі на нову позицію виходять енергетичні кооперативи, що зараз набули популярності в країнах ЄС і, поступово з’являються в Україні, перетворюючись на повноцінних гравців енергоринку, маючи можливість генерації, зберігання, споживання для власних потреб та продажу надлишку електроенергії, що виробляється за рахунок ВДЕ. Однак, єврорегулятор суттєво обмежує граничну потужність генерації електроенергії з боку кооперативів, що, значно, звужує ринок до максимум 25% участі в додатній частині енергобалансу. Очікується, що представники МСБ, які освоїли кооперативну комірку в ЄС, будуть шукати нові ринки сбуту в Україні, що надасть поштовх для розвитку місцевих інжинірингових та проектних фірм.

Отже, зрегульованість нового етапу розвитку енергетики ЄС може призвести до активізації проектів зеленої енергетики в Україні. І тут головне заздалегідь створити відкриті та прозорі правила гри, надавши зелене світло зеленим інвестиціям.

Всі – у кооперативи: енергетична кооперація нової Європи

Європейці вже зрозуміли необхідність переходу на екологічно чисті джерела енергії та нарощують темпи, активно використовуючи при цьому кооперативну форму організації діяльності. Так, у Великобританії функціонує близько 5 тис. кооперативів, задіяних переважно у сонячній та вітрогенерації.

У Німеччині енергетичні кооперативи вже сьогодні стали конкурентами енергетичних холдингів, генеруючи до 30% електроенергії з ВДЕ. Тому, енергопакет «Clean Energy for All Europeans» у країнах ЄС вже лімітує преференції у першочерговому підключенні енергокооперативів до мережі.

Разом з тим, енергетичні кооперативи повинні, в першу чергу, задовольнити власні потреби у енергоносії, що виробляють, а надлишок – продати у мережу, використовуючи правила «зеленого тарифу».

Наприклад, енергокооператив на Харківщині, який складається всього із 3-х домогосподарств, має споживання (1000-1200 кВт*год/місяць), а сонячна електростанція, що вони збудували на власних дахах, виробляє 3000-3300 кВт*год/місяць електричної енергії. Щомісяця кооператив заробляє від 9 до 10 тис. грн. Враховуючи, що будівництво (із документацією) обійшлося у $13 тис., то проект окупиться за 2,7 роки, безкоштовно забезпечуючи електричною енергією домогосподарства та надаючи додатковий прибуток. «Сьогодні для продвинутого селянина енергетичний кооператив більш рентабельний, ніж участь у кооперативі із утримання корів та збирання молока», - жартує один із членів харківського енергокооперативу.

Отже у сільських громадах, особливо віддалених сіл, де існують проблеми із постійним енергопостачанням, енергетичні кооперативи, що використовують ресурси розсіяної та прямої сонячної радіації (сонячне світло), можуть стати новим джерелом отримання прибутку сільськими громадами.

Окремо варто зауважити на використанні ресурсів біомаси у енергетичних кооперативах для виробництва теплової та електричної енергії. Потенціал таких проектів – вражає своїм об’ємом. Так, за результатами дослідження енергетичного потенціалу біомаси Харківської області, проведеного Інститутом сталого розвитку та Німецьким центром дослідження біомаси DBFZ, сумарний електроенергетичний потенціал біомаси Харківщини дорівнює 2,4 ГВт*год – рівно стільки, скільки генерує Зміївська ТЕС ПАО «Центренерго» (входить в 5-ку найбільших ТЕС України). А сумарний теплоенергетичний потенціал біомаси області становить 2,9 ГВт*год, що у 6 раз перевищує потужність Харківської ТЕЦ-5 (0,5 ГВт*год), що забезпечує теплоносієм 1,7 млн. мешканців міста Харків.

Тому створення об’єктів енергогенерації на базі колективних сільгосппідприємств або об’єднання малих та середніх сільгосптоваровиробників у енергетичні кооперативи можуть зробити значний крок у забезпеченні місцевої енергонезалежності. Варто зазначити, що Проекти із спалювання сухих відходів сільського господарства та отримання теплової й електричної енергії потребують інвестицій від 10 до 39 тис. євро на 1 т використовуваних відходів на добу (залежно від технології та обладнання). Вологі відходи технологічно доцільно зброджувати в реакторах з отриманням біогазу і подальшим виробництвом енергії. Проекти з анаеробного зброджування передбачають витрати від 5 до 23 тис. євро на 1 т використовуваних відходів на добу, термін їх окупності — 6-14 років. Проте він значно скоротиться за умов отримання "зеленого" тарифу і становитиме 4-8 років. А якщо мова йде щодо встановлення котельні із спалювання біомаси та продаж енергоносія, то такий проект окупиться за 2-2,5 опалювальних періоди, а лінія із виробництва паливних брикетів – за 3-3,5 роки. Тому, доцільним є кооперація у невеликі проекти із виробництва та збуту енергоносія, поступово переходячи на когенераційні установки, що займе шлях у 3-6 років, проте забезпечить повну енергонезалежність сільської громади.

Тут доцільним є розробка спеціальних кредитних пакетів для подібних проектів для сільськогосподарських енергетичних кооперативів від банківських установ. Наведені вище розрахунки враховують реальні українські кредитні ставки, а якщо залучати «дешеві» європейські гроші, то проекти із виробництва теплоносія та когенерації електричної енергії вийдуть на самоокупність за 3-4 роки.

А як це працює в реаліях? Яскравий кейс. В Сахновщинському районі Харківської області Інститутом сталого розвитку створено енергетичний кооператив, який виробляє біопаливо для власних потреб. Кооператив створено у час чергового підняття роздрібної вартості дизельного палива, майже удвічі. Тоді Інститутом було запропоновано експеримент: 12 сільськогосподарських підприємств малого та середнього бізнесу із власного земельного банку виокремлюють ділянки, площа яких пропорційна до власних потреб у біопаливі, які засіваються ріпаком. Було виграно грант від агенції промислового розвитку ООН (UNIDO) для придбання обладнання із виробництва біопалива, а як власний внесок підприємства збудували ангар для виробництва та складування біопалива. У вигляді соціальної складової проекту – додатково цим паливом заправляються швидка допомога та шкільний автобус, а частина надлишкового прибутку, що виник від зменшення собівартості аграрної продукції, направляється у створений ендаумент (фонд розвитку) громади.

Енергоефективні громади – енергетична самоорганізація вищого рівня

Три міста США (Аспен, Бурлінгтон, Вермонт) вже повністю перейшли на відновлювану енергетику. Міста Сан-Франциско, Пало-Альто, Сан-Дієго, Ітака, Грінсбург, Джорджтаун, Сан-Хосе також взяли за мету перехід на ВДЕ і вже мають прийняті відповідні програми. Ванкувер (Канада): у 2015 року були прийняті зобов’язання щодо переходу міста на 100% з ВДЕ. Мюнхен (Німеччина): 100% електроенергії для житлового фонду виробляється з ВДЕ. Мальмо (Швеція): мета – 100% відновлюваної електроенергії до 2020 року. – Це короткий перелік громад у світі, що стали енергоефективними та, у більшості випадків, - енергонезалежними.

Окремої уваги заслуговує селище Фельдхайм (земля Бранденбург, ФРН), громада якого не лише повністю перейшла на відновлювальні джерела енергії, забезпечивши власну енергонезалежність, а й розпочала продавати електричну та теплову енергію, що генерує у надлишку – у рази перевищуючий власні потреби.

В Україні, перераховуючи енергоефективні громади, - залишаться вільні пальці на одній долоні: офіційно декларують статус енергоефективної громади місто Жовква (Львівська область), с. Северинівка (Вінницька область) та с. Веселе (Харківська область). І якщо Северинівка є енергоефективною громадою лише декларативно, то Жовква та Веселе є дійсними піонерами у енергонезалежності.

Село Веселе, що на Харківщині, стало енергонезалежним завдяки проекту «Енергоефективне село». Проект визнано Кабміном України та Радою Європи – кращим проектом у галузі енергоефективності, що реалізуються у сільських населених пунктах. Проект отримав перемогу у конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2015 році, а у 2016 – визнаний кращим соціальним проектом у галузі енергоефективності, що впроваджується в Україні. На початку 2014 року за ініціативи двох волонтерів «Інституту сталого розвитку» Евана Хьюза (Корпус Миру США) та Лукас Добрі (Університет Санки-Галена, Швейцарія) розпочалася реалізація інноваційного проекту «Енергоефективне село». Проект реалізується Регіональним центром міжнародних проектів і програм та Інститутом сталого розвитку за підтримки спільної програми “Small project assistance” (SPA) Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпусу Миру США.

В рамках першої фази проекту «Енергоефективне село» у с. Веселе проведено ліцензований енергоаудит об’єктів соціальної сфери населеного пункту, а, також організація навчального курсу з енергоаудиту для активних представників сільської громади Веселого. В рамках проекту здійснено реконструкцію системи освітлення центральних вулиць населеного пункту із заміни традиційного освітлення на енергозберігаючі LED-ліхтарі, конструкція яких розроблена вченими Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Також проведено утеплення фасадів будівель соціальної сфери із повною заміною вікон на сучасні енергозберігаючі склопакети. Також проведено реконструкцію систему опалення сільського клубу та бібліотеки із створення двохконтурної мережі та встановлено сучасний твердопаливний котел. «Технічною прикрасою» моделі енергоефективного села є сучасна модульна котельня із двома потужними пілетними котлами, яка збудована за німецькою технологією та живить тепловою енергією школу і сільську раду.

Крім того, в рамках реалізації проекту розпочато встановлення теплового насосу німецькою компанією VAILANT GROUP за участі інжинірингової компанії «Золотий переріз», для теплопостачання та гарячого водозабезпечення амбулаторії сімейного лікаря. З боку районної ради передбачається здійснення реконструкції будівлі з метою її утеплення.

Весела енергоефективна громада демонструє реалістичність та можливість мобілізації власних ресурсів та залучення міжнародної технічної допомоги для впровадження проектів у галузі забезпечення енергонезалежності громад.

Отже, Європейська Комісія, виносячи на експертне обговорення новий енергопакет «Clean Energy for All Europeans», приготувала жорсткі обмеження та нові правила гри для використання відновлювальних джерел енергії у ЄС, проте відкрила нові можливості для розвитку малого та середнього бізнесу у галузі зеленої енергетики, розвитку енергетичних кооперативів та використання моделі енергоефективних громад.
Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: