Як контролюватимуть призначення ліків

0 коментувати

Ліки – специфічний продукт. Існують три основні критерії, що визначають "гарний" лікарський засіб (ЛЗ) – якість, ефективність і безпеку, вони нерозривно пов'язані.

Якість – значить, зроблене за встановленими правилами, в правильних умовах і з правильних компонентів. За якістю ЛЗ на українському ринку стежить Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Згідно із законодавством, на наш ринок допускаються тільки якісні препарати. У всякому разі, всі легальні медикаменти зроблені за європейськими стандартами GMP, які підтверджені української Державною службою. В Україні не реєструються препарати, які виробляються не в умовах євро-GMP, а сама система контролю за якістю (GMP) гарантує виробництво якісного продукту і дотримання основних принципів роботи, які дозволяють випускати відповідні стандарту ЛЗ. З якістю великих проблем немає, якщо це легально випущений препарат.

Ефективність. Пацієнт приймає препарат не від хорошого життя і очікує позитивної дії хімічної речовини на організм. Ефект від прийому ЛЗ повинен бути відомий, контрольований і не мати інших побічних дій, або вони повинні бути зрозумілі фахівцеві й прогнозовані.

Інший бік медалі – це лікарські засоби з непідтвердженою клінічною ефективністю. Це так звані "фуфломіціни".

Медики співвідносять результати лікування цими препаратами з ефектом плацебо. Якщо для препарату не було проведено порівняльних клінічних випробувань, які доводять дію ЛЗ на організм пацієнта, про яку ефективність може йти мова? Якщо таких досліджень немає, то виникає запитання – а навіщо приймати ці ліки? Препарати начебто і якісні, начебто і безпечні, але нічого не лікують. І ми повертаємося до старої приказки, що лікована застуда проходить за 7 днів, а не лікована – за тиждень.

Безпека – коли діюча речовина або їх комбінація безпечні для пацієнта. На жаль, абсолютно безпечних ліків не існує.

Система контролю безпеки ЛЗ працює на світовому рівні. ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) контролює і координує цю роботу. Щорічно публікуються списки препаратів, у яких були виявлені нові побічні ефекти, а безпека медикамента викликає сумніви. В процесі лікування тільки лікар вирішує, що буде для хворого краще, від чого буде більше шкоди, від хвороби чи від застосування ефективного, але не безпечного препарату.

На що вплине медреформа.

По-перше, це механізми контролю за призначенням препаратів пацієнтам через протоколи лікування. Для кожного захворювання виписується схема (протокол) лікування, як і якими препаратами лікується та чи інша хвороба. У цьому протоколі вказується діюча речовина, а не торгова марка ліків.

Протоколи розробляють міжнародні асоціації кардіологів, урологів, онкологів, терапевтів і т.д. Сенс потрапляння хімічної речовини в цей протокол, що її клінічна ефективність підтверджена в контрольованих порівняльних дослідженнях і доведена. Інакше немає сенсу навіть витрачати на це час і гроші.

Потім, кожна країна на локальному ринку на підставі цього стандарту формує національний формуляр, де вже вказуються конкретні торговельні назви цих хімічних молекул. І лікарі використовують формуляр, як стандарт для виписки препаратів, або виписують його з міжнародних не патентованих назв. Лікар може діяти тільки в рамках протоколу, що виключає призначення пацієнту БАДів і "фуфломіцінів".

У нашій країні МОЗ створило Національний перелік основних лікарських засобів, який заснований на рекомендаціях ВООЗ і буде постійно розширюватися за рахунок включення молекул з міжнародних протоколів лікування. Розмір цього переліку лімітований можливостями держави фінансувати закупівлі цих ЛЗ.

По-друге, це підвищення ефективності роботи системи фармакобезпеки при її інтеграції в eHealth. Система рапортування про побічні ефекти ЛЗ і неефективні препарати, яка існує зараз, працює. Просто не завжди нею хочуть користуватися. Але рапортувати треба не тільки про випадки побічної дії ЛЗ, а й про неефективність лікарської терапії. Тоді лікарі і пацієнти допоможуть всій системі охорони здоров'я швидко виявити клінічно неефективні препарати.

За допомогою електронного документообігу інформація оброблялася б значно простіше і швидше. Тому що якщо пацієнту призначено препарат, а ефекту немає, тоді повинне автоматично виникати запитання – щось не так з пацієнтом чи з препаратом?

Україні треба використовувати міжнародні протоколи лікування, розроблені та затверджені асоціаціями фахівців і створити, на базі Національного переліку основних лікарських засобів, адаптований формуляр. Насправді немає ж "українських хвороб".

Протоколи лікування, вибір препаратів з доведеною клінічною ефективністю і система електронного документообігу, яка дозволяє швидко аналізувати великі масиви інформації, жорстке виведення з ринку "фуфломіцінів" дозволить Україні значно поліпшити результати лікування пацієнтів, повернути довіру до лікарів і розумно використовувати ті невеликі кошти, які у нас є.

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця грудня дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити журнал
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: