Як медреформа вплине на фармринок

0 коментувати

Зараз багато говорять про медреформу. Як наслідок цієї реформи, на фармацевтичному ринку з'явився новий гравець – держава.

Проблема в тому, що український фарм-ринок спочатку страждав від споживання населенням у великій кількості OTC препаратів (безрецептурні медикаменти), а частка рецептурних ліків занадто мала через те, що на ринку, фактично, не було держави, а частка державного фінансування всіх рівнів в 15% дуже мала. 85% вартості препаратів на ринку оплачує пацієнт. Така ситуація не характерна для європейської моделі охорони здоров'я.

Збільшення частки держави на фармацевтичному ринку відбудеться через запуск системи реімбурсації. Складовою частиною цієї реформи є саме впровадження системи реімбурсації для патологій, які важливі для охорони здоров'я населення країни.

Реімбурсація – це повне або часткове відшкодування вартості споживання ліків в амбулаторному сегменті. Система почала діяти з 2017 року як програма "Доступні ліки". Виписано понад 10 млн рецептів. На програму вже витрачено понад 500 млн грн і пацієнти отримали безкоштовні препарати.

За допомогою реімбурсації держава впливає на ринок рецептурних препаратів і збільшує кількість медикаментів, які українці споживають в рецептурному сегменті. Перш за все, це препарати, які використовуються при лікуванні тих патологій, від яких громадяни нашої країни в основному і вмирають – це серцево-судинні захворювання. Україна залишається лідером в Європі за кількістю інфарктів та інсультів, а на артеріальну гіпертензію страждає майже чверть дорослого населення країни. Кожен гіпертонік повинен регулярно щодня приймати препарати, підібрані лікарем. Ці ліки дозволяють пацієнтові контролювати артеріальний тиск.

Вартість препаратів. З одного боку, пацієнти отримують ліки безкоштовно або з невеликою доплатою, якщо це трохи дорожчі препарати. З іншого боку, фармринок отримує покупця в особі держави, який купує дуже багато медикаментів. Це призводить до зниження цін. Додатково, всередині цієї програми, закладені механізми регулювання і зниження цін.

Для фармвиробника це значне полегшення завдання. Тому що якісний, ефективний і безпечний препарат, який включений в систему реімбурсації, не потребує витратного просування на ринку. До того ж, це обсяги споживання в тих групах, де споживання раніше лімітувалося можливістю пацієнта купувати цей препарат.

Реімбурсація торкнулася препаратів для серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми і діабету другого типу. У 2018 році додано ще дві діючі речовини для лікування цих патологій, що розширює асортимент використовуваних медикаментів.

Стандартизація лікування – це більш жорсткий підхід і контроль з боку системи охорони здоров'я за тим, як лікують пацієнта. Кожне захворювання має цілком зрозумілий алгоритм лікування, стадийность призначення препаратів, яких препаратів, з яких груп. Для лікування артеріальної гіпертензії, наприклад, використовуються 5 груп препаратів. Є чітка і зрозуміла схема, коли і які препарати призначати. Якщо контроль тиску не досягається - переходимо на іншу групу або додаємо ще одну групу препаратів.

Електронний документообіг також є складовою частиною реформи і це колосальний прорив. Коли у пацієнта з'являється електронна картка, а у лікаря можливість виписувати електронний рецепт, це повністю змінить якість статистики в системі охорони здоров'я. Нарешті, МОЗ побачить, як живе ринок, скільки у нас реальних пацієнтів і виписаних ліків, скільки спожито медикаментів і які результати лікування. Є набір препаратів, які фінансуємо 2-3 роки і далі дивимося, що з цього вийшло. Спостерігаємо – чи змінився рівень захворюваності, як змінилася смертність, кількість інфарктів та інсультів.

Тут виникає інший рівень розуміння здоров'я України, як країни, якщо брати всю сукупність пацієнтів. Нарешті, ми можемо це порахувати. На сьогодні навіть не відомо, скільки людей в країні живе. Розмови про 42 млн українців – це фікція. Добре, якщо набереться 35. Перепис населення ніким не проводився вже більше 20 років. З точки зору фінансування, охорона здоров'я не може працювати з такою похибкою. Це завжди було головною проблемою – скільки грошей потрібно, а ми до ладу не знаємо, тому що немає прозорої статистики.

Молдова на початку 2000-х років створила систему реімбурсації і за 5 років отримала зниження смертності від артеріальної гіпертензії на 25%. Це колосальний результат. А вартість копійчана, тому що програма лікування артеріальної гіпертензії коштує всього кілька сот мільйонів гривень. Тобто за $10-15 млн можна знизити на чверть смертність населення від наслідків гіпертонії. Це фантастичний результат і ми сподіваємося, що в Україні він буде не гірше.


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: