Постковідний синдром у футболі: Суперліга та великі гроші

20 квітня 2021, 13:30

Не дивно, що реанімація ідеї G14 — регулярного чемпіонату серед найбагатших та іменитих футбольних клубів Європи (за аналогією з НБА та НХЛ, з європейським відтінком) — сталася через рік після початку пандемії.

Зупинення футболу відбулося на кілька місяців, далі — майже завжди порожні трибуни. Це означає масштабне стиснення надходжень від продажу квитків і атрибутики, криза у відносинах зі спонсорами, маркетологами, супутніми бізнесами.

Відео дня

Суперліга — це, по-перше, заради грошей. По-друге. І по-третє. І по-четверте теж.

Головний спонсор амбітного проєкту — банк JP Morgan. Американці готові вкласти в Суперлігу понад 4 мільярдів євро. Подейкують, що на низькому старті також 3,5 мільярда євро від спортстримінгового сервісу, готового ексклюзивно роздавати картинку і звук з матчів, і навколофутбольної тусовки.

Ідея виявилася страшно неполіткоректною, оскільки знищує УЄФА і частково ФІФА, а також загрожує багатьом повноваженням національних федерацій. Але в ній є очевидний комерційний стрижень.

Провідні клуби Європи (12 чесно зізналися, інші вичікують) мають свої очевидні корисливі інтереси. До Ліги чемпіонів вони потрапляють далеко не завжди. Я відразу вже й не згадаю, з якого року не грають у Лізі чемпіонів, скажімо, Мілан або Арсенал. Крім того, навіть найуспішніші отримують від УЄФА 100 з невеликим мільйонів євро на рік. А тут обіцяють відразу 300+ млн.

Ідея виявилася страшно неполіткоректною, оскільки знищує УЄФА і частково ФІФА, а також загрожує багатьом повноваженням національних федерацій. Але в ній є очевидний комерційний стрижень.

Дивитися Мілан-Ліверпуль і Реал-Челсі буде куди більше людей, ніж (за всієї поваги) Ференцварош-Динамо і Ред-Булл Зальцбург-Локомотив. Однак в єврокубках є спортивний принцип (успішний виступ у попередніх національних чемпіонатах, кубках та євротурнірах дозволяє отримати доступ до премій УЄФА і медіаприсутності), а ця Євроліга може виявитися законсервованою. Зокрема, щоб пробитися в неї тому ж Динамо або Шахтарю, просто добре грати явно недостатньо.

Питання аудиторії найгостріше стоїть якраз для скромніших клубів. І мало хто б відмовилися від наднаціонального проєкту під покровом якогось потужного спонсора. Якби, наприклад, скромні національні чемпіонати стиснулися до півроку, а в інші 3−4 місяці сезону розігрувалася б регіональна «кулька». Якщо все ж таки вдасться отримати «Євролігу двадцяти» (що навряд, судячи з першої реакції футбольного бомонду), то цілком вірогідною відповіддю могло б стати поява, скажімо, Кубка Східної Європи. Такі регіональні ліги є, наприклад, у хокеї та баскетболі.

Але це все мрії. УЄФА буде битися.

Футбольний бунт: хто і навіщо створив Суперлігу?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X