Переділ ринку. Хто займе місце китайських компаній?

24 березня 2021, 18:30

Антикитайські санкції провокують переділ на глобальному ринку телекомунікаційного обладнання. Ціла низка гравців розраховує зайняти місце китайських компаній. Чи є в них шанси і наскільки вони великі?

Два роки тому, під час відвідування традиційного Mobile World Congress у Барселоні, я мимоволі став свідком дуже цікавої сценки. Дія відбувалася на стенді Huawei, найбільшому стенді виставки. Серед безлічі людей, що заповнювали добрий десяток тисяч «квадратів» його території, різко виділялася щільна група відвідувачів азійської зовнішності.

Відео дня

Вирізнялися вони вкрай незвичайною манерою триматися, ходою та пластикою людини, котра немов підкрадається по мінному полю. Було очевидно, що джентльмени почуваються ні в сих ні в тих, а в однієї з пані на обличчі було написане натуральне потрясіння. Усе це виглядало вкрай незвично на виставці, де будь-який відвідувач, а надто ціла організована група, — шанований гість, якого готові вигулювати з ранку до вечора.

Я не великий фахівець в антропології, але сякий-такий досвід маю. Відвідувачі точно не були китайцями. Судячи із зовнішності, це були, швидше за все, корейці або японці. Мізки рипіли, прораховуючи варіанти. «Невже Samsung?», — подумав я і вирішив підійти перевірити. Це дійсно був Samsung. Усе відразу стало на свої місця. На виставці діє неписане правило — не відвідувати стенди конкурентів. Для співробітників корейського гіганта територія китайських колег була суцільною загадкою й безумовним табу. Опинившись там завдяки якимось домовленостям із господарями, корейці відчували настільки сильні емоції, що не могли їх приховати від стороннього погляду.

фото автора
Фото: фото автора

Тоді, на початку 2019 року, Samsung обіймав крихітну, у кілька відсотків, частку обладнання для мереж мобільного зв’язку, номінально будучи п’ятим за величиною учасником цього ринку. Позиції чотирьох грандів — Huawei, Ericsson, ZTE й Nokia — видавалися неприступними. Масований наступ адміністрації Трампа на китайський хай-тек створив нову несподівану ситуацію. Примусове усунення гравців, які забезпечують половину пропозиції, створює масу можливостей і для чинних, і для зовсім нових гравців. Варто зауважити, що це точно так сам стосується й ринку мобільних телефонів, на якому ще нещодавно Huawei посідав перше місце за кількістю проданих пристроїв.

Натепер Сполучені Штати й Великобританія чинять серйозні зусилля, намагаючись створити заміну китайським компаніям. Ці дві держави, пов’язані щонайтіснішими узами, очолюють «альянс п’яти очей», неформальне об'єднання колишніх британських колоній у складі США, Великобританії, Канади, Нової Зеландії й Австралії. Учасники альянсу виявляють найбільшу рішучість у технологічній війні проти Китаю. При цьому вони не контролюють безпосередньо жодного виробника устаткування для мереж мобільного зв’язку, що суттєво послаблює їхні позиції.

Ericsson і Nokia є європейськими компаніями, і їхні штаб-квартири знаходяться в країнах, що традиційно дотримуються нейтралітету в зовнішній політиці. Мало того, нещодавно Ericsson отримала вкрай вигідні підряди на китайському ринку. Складно уявити, щоб скандинавські країни забажали брати участь у торговельній війні з Китаєм. Антикитайському альянсу потрібні нові, не просто лояльні, але повністю керовані гравці на ринку телекомунікаційного обладнання. Поки що із цим усе досить складно.

На перший погляд найближчими до цього статусу є Samsung і виробники з Японії, Fujitsu й NEC, які багато років обслуговують власний ринок мобільного зв’язку. Однак японські вендори традиційно безпорадні поза межами рідного рику, через що їхня частка становить незначні 0,7% і 0,6% відповідно. Незначні продажі стримують інвестиції в дослідження й розробки. Це призводить до відставання в споживчих характеристиках пропонованої продукції. У Samsung справи просуваються дещо краще, на сьогодні компанія поставляє обладнання для 5G-мереж на ринки трьох країн — Південної Кореї, Японії та США. У двох останніх випадках має місце горезвісне «політичне рішення».

Дуже цікавий сюжет розвивається в Індії. Ті ж самі США й Великобританія обтанцьовують «найбільшу демократію світу», підштовхуючи її уряд до вирішення питання щодо створення власного виробника телекомобладнання. Ідея виглядає досить логічною — і в Китаї, і в Індії проживають приблизно півтора мільярда жителів. В обох країнах населення відносно бідне й добре освічене. Гігантське населення забезпечує такі самі можливості на ринку мобільного зв’язку. Якщо в китайців вийшло, чом би індійцям не повторити їхній успіх?

Якою мірою Китай не є Індією, наочно показують нещодавні події в Бангалорі, індійському аналозі Кремнієвої Долини. Тайванська компанія Wistron підрядила шість місцевих компаній забезпечувати виробничий процес на фабриці з виробництва смартфонів Apple, переважно недорогих моделей. Підрядники найняли майже 9 тисяч співробітників, і, незважаючи на те, що Wistron своєчасно перераховувала кошти на оплату праці, почали затримували виплати. Коли затримки досягли декількох місяців, почалися протести. Протести закінчилися грандіозним погромом, у якому взяли участь невідомі люди.

Почавши з розгрому парковки та складальних ліній, учасники заворушень взялися до складу готової продукції. За даними Wistron, у заворушеннях узяли участь понад п’ять тисяч контрактних робітників і приблизно дві тисячі невідомих. Збиток сягнув майже $60 мільйонів, з урахуванням знищеного обладнання та вкрадених iPhone. Вишенькою на торті став запит уряду штату до Wistron про погашення заборгованості протягом трьох днів. Коментарі індійців під публікаціями в місцевих виданнях не залишають сумнівів у тому, які причини цієї негарної історії.

У 2019 році закритий звіт GSM Association, провідного індустріального об'єднання 750 операторів мобільного зв’язку, передбачав втрати від виходу китайських виробників у 55 млрд євро ($62 млрд) тільки для європейських операторів. Звіт оцінював частку китайського обладнання в країнах ЄС на рівні 40%. Окрім фінансових збитків, ідеться про серйозне відставання в розгортанні 5G мереж, принаймні, на 18 місяців. Операторам доведеться спочатку замінити наявне обладнання, а потім уже займатися 5G. Для порівняння: в Україні частка Huawei і ZTE вдвічі вища, десь 80% за незрівнянно менших фінансових можливостей операторів.

Поки що ідея скинути з рахунків Huawei, ZTE й інші китайські технологічні компанії виглядає відверто передчасною. Король не тільки не помер, а навіть не позбувся корони. З іншого боку, абсолютно незрозуміло, у кого є достатньо сил посісти його місце. Схоже на те, що адміністрація президента Байдена зволікає, не маючи однозначної відповіді на питання про стратегію поведінки щодо китайських компаній. На кону не тільки гроші й час, ідеться про майбутнє нового світу, де багато чого виглядатиме зовсім інакше, ніж ми звикли.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X