Як карантин допоміг українській бізнес-авіації

16 квітня 2021, 12:30

Українські авіакомпанії у 2020 році втратили дві третини пасажиропотоку або 9 млн осіб. Але є сегмент, в якому під час карантинного року намітилося явне зростання — це бізнес-авіація.

Переваги бізнес-авіації

У польотів на власному (або орендованому) літаку крім статусності є ряд об'єктивних переваг. Головне — це рейси поза розкладом і поза маршрутною мережею. Рейси будь-якої класичної авіакомпанії розписуються на роки вперед. А в бізнес-авіації рейс планується зазвичай за 2−3 години, і летіти можна в будь-якому напрямку.

Відео дня

У 2020−2021, коли більшість авіакомпаній істотно скоротили свої польотні програми, ця особливість виявилася дуже доречною. Людям іноді потрібно в певний момент бути в певній точці земної кулі, і бюджет перельоту не має особливого значення.

Ще один важливий момент — економія часу. Від моменту зупинки вашої машини в аеропорту до постановки літака на передстарт ЗПС зазвичай проходить 10−15 хвилин. До того ж, багато бізнес-джетів були створені з використанням військових напрацювань (наприклад, Dassault Falcon), у них дуже хороша енергоозброєність. Вони можуть літати на верхніх ешелонах (до 13−14 км) і розвивати більш високу крейсерську швидкість, а значить, при протяжному перельоті ви заощадите 1−2 години свого часу.

Хороша енергоозброєність також означає короткий зліт (1 тис. м майже для будь-якого бізнес-джета), тобто мінімальні вимоги до довжини смуги і можливість використовувати невеликі аеродроми, куди не зможуть сісти більшість звичайних пасажирських літаків на зразок Boeing 737. У багатьох великих аеропортах можливість використання короткого відрізка ЗПС передбачає скорочену за часом процедуру зльоту (можна «вклинитися» в розклад без черги).

Наскільки виріс сегмент бізнес-авіації в минулому році? В силу певної закритості цього ринку і наявності різних моделей обліку, дані вельми різняться. Наприклад, за законодавством ЄС бізнес-джет — це літак до 19 пасажирських місць, але багато країн (Україна зокрема) цей показник не фіксують.

Так чи інакше, в ЄС обережно говорять про те, що в 2020-му пасажиропотік у бізнес-авіації виріс орієнтовно на 10%. Що до РФ з її величезними відстанями, то мені зустрічалися дані, що свідчать про зростання в межах 10−40%. За нашими даними, пасажиропотік в Україні в сегменті бізнес-авіації в 2020 році виріс мінімум на 15%.

Зростання в Україні відбулося багато в чому за рахунок пасажирів, що раніше літали бізнес-класом регулярних рейсів. З тих 9 млн пасажирів, яких не дорахувалися звичайні авіакомпанії в Україні, 4−6% — бізнес-клас. А це 360−540 тис. квитків за весь минулий рік. Істотний відсоток цих пасажирів не дуже чутливі до ціни і можуть дозволити собі переліт на бізнес-джеті.

Вартість перельоту, до речі, цілком виправдана для пасажирів, які звикли літати з комфортом. Наприклад, вартість квитка Київ — Ніцца в один бік у бізнес-класі Air France або Lufthansa пересадкою) становить 800−1 500 євро і вище. У той же час, переліт на реактивному літаку Dassault Falcon 10 (або аналогічному) для десяти пасажирів за тим же маршрутом буде коштувати близько 25 тис. євро. Тобто квиток для кожного пасажира обійдеться не більше ніж у 1,5−3 рази дорожче бізнес-класу — при цьому ми говоримо про прямий рейс, який можна забронювати в той же день.

Бізнес-авіація в Україні

Нині в нашій країні літають бізнес-літаки, які можна віднести до трьох груп: приватні, корпоративні та власне бізнес-джети.

Багато приватних власників в Україні мають повітряні судна і користуються ними у власних інтересах. Також є великі компанії, які мають у своєму розпорядженні власні літаки для забезпечення корпоративних потреб. І, звичайно ж, є бізнес-авіація у вузькому значенні — це система перевезень в режимі «авіатаксі».

За наявною у мене інформацією в Україні більш-менш активно експлуатуються близько 150 літаків у режимі «авіатаксі» (чартерів). Ці літаки відносяться до однієї з трьох категорій: близькомагістральні (дальність польоту 1,8−3 тис. км), середньомагістральні (дальність 3−10 тис. км), далекомагістральні (дальність понад 10 тис. км).

Майже всі ці літаки зареєстровані не в Україні — вони належать іноземним компаніям, що надають послуги «авіатаксі» для клієнтів по всьому світу, зокрема й у нас. Те ж саме стосується і приватного володіння бізнес-джетами — в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України ви навряд чи знайдете борти, на яких літають забезпечені українці і які часто потрапляють в об'єктиви споттерів.

Серед поодиноких винятків — реактивні Hawker 800XP/850XP (на 8 пасажирів) авіакомпанії «Роза вітрів», які використовуються для ділових чартерів.

Пасажиропотік в Україні в сегменті бізнес-авіації в 2020 році виріс мінімум на 15%

Всі літаки, зареєстровані в Україні, оформлені на юрособи — таких компаній, що займаються приватними авіаперевезеннями, у нашій країні близько 50. Більшість з них були створені через неможливість зареєструвати літак на фізосіб — сертифікат льотної придатності, який повинен бути у кожного повітряного судна, видають тільки авіакомпаніям.

Для зберігання і обслуговування приватних літаків у всьому світі використовується інфраструктура FBO (Fixed Base Operator — провайдер наземної інфраструктури). FBO — це місце базування літака, інфраструктура (виділений майданчик з ангарами), як правило, в межах більшого аеропорту. Крім терміналу, для бізнес-авіації необхідні спецперон, своє обладнання і спецтехніка (наприклад, свій тип буксировщиків, заправка).

На жаль, в Україні майже немає гідних прикладів FBO. З винятків можна назвати ангар для зберігання і обслуговування літаків бізнес-авіації, побудований за рахунок інвестицій DCH на базі тимчасового терміналу аеропорту «Харків», стоянку для бізнес-джетів в аеропорту ім. Сікорського (Жуляни), оператором якої є компанія «Майстер-Авіа», та ще кілька прикладів. Багато ж українців зберігають свої літаки, що називається, де доведеться — наприклад, у маленьких польських прикордонних аеропортах. До речі, інвестиції в FBO в Україні — дуже перспективний бізнес, на мій погляд.

Для комерційного управління літаками використовується авіакомпанія бізнес-авіації (оператор). А продажем рейсів, бронюванням і спілкуванням з ВІП-пасажирами займається або сама бізнес-авіакомпанія (оператор), або компанія-брокер, або турфірма.

Повертаючись до приватних і корпоративних літаків, зазначу, що володіти літаком — справа непроста, і якщо раптом ви в числі таких щасливчиків, то вам потрібно фактично оформляти його на авіакомпанію, оскільки нормативні вимоги до будь-якого комерційного польоту будуть такі ж, як до звичайного пасажирського рейсу.

І, зрозуміло, тримати літак на землі невигідно — він повинен літати. Багато власників для зниження витрат дозволяють використовувати свої літаки для приватних польотів інших бажаючих. Літак віддають в управління оператору, і він приймає замовлення і управляє всіма замовленнями. Для власника це не заробіток, а зручне зниження витрат.

Що чекає бізнес-авіацію в 2021 році?

У червні 2021 року Україна і Європейський Союз повинні підписати договір про спільний авіаційний простір. Після набуття чинності цього документа в силу, українські літаки — і бізнес-джети зокрема — зможуть літати в будь-який аеропорт ЄС, маючи тільки угоду від аеропорту.

В результаті в українських власників з’явиться стимул для реєстрації своїх ЗС на території України, а не в ЄС і в офшорах. Нині з боку деяких клієнтів ми бачимо зацікавленість в початку реєстрації парку повітряних суден в Україні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X