Як карантин допоміг українській бізнес-авіації
Українські авіакомпанії у 2020 році втратили дві третини пасажиропотоку або 9 млн осіб. Але є сегмент, в якому під час карантинного року намітилося явне зростання — це бізнес-авіація.
Переваги бізнес-авіації
У польотів на власному (або орендованому) літаку крім статусності є ряд об'єктивних переваг. Головне — це рейси поза розкладом і поза маршрутною мережею. Рейси будь-якої класичної авіакомпанії розписуються на роки вперед. А в бізнес-авіації рейс планується зазвичай за 2−3 години, і летіти можна в будь-якому напрямку.
У 2020−2021, коли більшість авіакомпаній істотно скоротили свої польотні програми, ця особливість виявилася дуже доречною. Людям іноді потрібно в певний момент бути в певній точці земної кулі, і бюджет перельоту не має особливого значення.
Ще один важливий момент — економія часу. Від моменту зупинки вашої машини в аеропорту до постановки літака на передстарт ЗПС зазвичай проходить 10−15 хвилин. До того ж, багато бізнес-джетів були створені з використанням військових напрацювань (наприклад, Dassault Falcon), у них дуже хороша енергоозброєність. Вони можуть літати на верхніх ешелонах (до 13−14 км) і розвивати більш високу крейсерську швидкість, а значить, при протяжному перельоті ви заощадите 1−2 години свого часу.
Хороша енергоозброєність також означає короткий зліт (1 тис. м майже для будь-якого бізнес-джета),
Наскільки виріс сегмент бізнес-авіації в минулому році? В силу певної закритості цього ринку і наявності різних моделей обліку, дані вельми різняться. Наприклад, за законодавством ЄС бізнес-джет — це літак до 19 пасажирських місць, але багато країн (Україна зокрема) цей показник не фіксують.
Так чи інакше, в ЄС обережно говорять про те, що в 2020-му пасажиропотік у бізнес-авіації виріс орієнтовно на 10%. Що до РФ з її величезними відстанями, то мені зустрічалися дані, що свідчать про зростання в межах 10−40%. За нашими даними, пасажиропотік в Україні в сегменті бізнес-авіації в 2020 році виріс мінімум на 15%.
Зростання в Україні відбулося багато в чому за рахунок пасажирів, що раніше літали бізнес-класом регулярних рейсів. З тих 9 млн пасажирів, яких не дорахувалися звичайні авіакомпанії в Україні, 4−6% — бізнес-клас. А це 360−540 тис. квитків за весь минулий рік. Істотний відсоток цих пасажирів не дуже чутливі до ціни і можуть дозволити собі переліт на бізнес-джеті.
Вартість перельоту, до речі, цілком виправдана для пасажирів, які звикли літати з комфортом. Наприклад, вартість квитка Київ — Ніцца в один бік у бізнес-класі Air France або Lufthansa (з пересадкою) становить 800−1 500 євро і вище. У той же час, переліт на реактивному літаку Dassault Falcon 10 (або аналогічному) для десяти пасажирів за тим же маршрутом буде коштувати близько 25 тис. євро.
Бізнес-авіація в Україні
Нині в нашій країні літають бізнес-літаки, які можна віднести до трьох груп: приватні, корпоративні та власне бізнес-джети.
Багато приватних власників в Україні мають повітряні судна і користуються ними у власних інтересах. Також є великі компанії, які мають у своєму розпорядженні власні літаки для забезпечення корпоративних потреб. І, звичайно ж, є бізнес-авіація у вузькому значенні — це система перевезень в режимі «авіатаксі».
За наявною у мене інформацією в Україні більш-менш активно експлуатуються близько 150 літаків у режимі «авіатаксі» (чартерів). Ці літаки відносяться до однієї з трьох категорій: близькомагістральні (дальність польоту 1,8−3 тис. км), середньомагістральні (дальність 3−10 тис. км), далекомагістральні (дальність понад 10 тис. км).
Майже всі ці літаки зареєстровані не в Україні — вони належать іноземним компаніям, що надають послуги «авіатаксі» для клієнтів по всьому світу, зокрема й у нас. Те ж саме стосується і приватного володіння бізнес-джетами — в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України ви навряд чи знайдете борти, на яких літають забезпечені українці і які часто потрапляють в об'єктиви споттерів.
Серед поодиноких винятків — реактивні Hawker 800XP/850XP (на 8 пасажирів) авіакомпанії «Роза вітрів», які використовуються для ділових чартерів.
Всі літаки, зареєстровані в Україні, оформлені на юрособи — таких компаній, що займаються приватними авіаперевезеннями, у нашій країні близько 50. Більшість з них були створені через неможливість зареєструвати літак на фізосіб — сертифікат льотної придатності, який повинен бути у кожного повітряного судна, видають тільки авіакомпаніям.
Для зберігання і обслуговування приватних літаків у всьому світі використовується інфраструктура FBO (Fixed Base Operator — провайдер наземної інфраструктури). FBO — це місце базування літака, інфраструктура (виділений майданчик з ангарами), як правило, в межах більшого аеропорту. Крім терміналу, для бізнес-авіації необхідні спецперон, своє обладнання і спецтехніка (наприклад, свій тип буксировщиків, заправка).
На жаль, в Україні майже немає гідних прикладів FBO. З винятків можна назвати ангар для зберігання і обслуговування літаків бізнес-авіації, побудований за рахунок інвестицій DCH на базі тимчасового терміналу аеропорту «Харків», стоянку для бізнес-джетів в аеропорту ім. Сікорського (Жуляни), оператором якої є компанія «Майстер-Авіа», та ще кілька прикладів. Багато ж українців зберігають свої літаки, що називається, де доведеться — наприклад, у маленьких польських прикордонних аеропортах. До речі, інвестиції в FBO в Україні — дуже перспективний бізнес, на мій погляд.
Для комерційного управління літаками використовується авіакомпанія бізнес-авіації (оператор). А продажем рейсів, бронюванням і спілкуванням з ВІП-пасажирами займається або сама бізнес-авіакомпанія (оператор), або компанія-брокер, або турфірма.
Повертаючись до приватних і корпоративних літаків, зазначу, що володіти літаком — справа непроста, і якщо раптом ви в числі таких щасливчиків, то вам потрібно фактично оформляти його на авіакомпанію, оскільки нормативні вимоги до будь-якого комерційного польоту будуть такі ж, як до звичайного пасажирського рейсу.
І, зрозуміло, тримати літак на землі невигідно — він повинен літати. Багато власників для зниження витрат дозволяють використовувати свої літаки для приватних польотів інших бажаючих. Літак віддають в управління оператору, і він приймає замовлення і управляє всіма замовленнями. Для власника це не заробіток, а зручне зниження витрат.
Що чекає бізнес-авіацію в 2021 році?
У червні 2021 року Україна і Європейський Союз повинні підписати договір про спільний авіаційний простір. Після набуття чинності цього документа в силу, українські літаки — і бізнес-джети зокрема — зможуть літати в будь-який аеропорт ЄС, маючи тільки угоду від аеропорту.
В результаті в українських власників з’явиться стимул для реєстрації своїх ЗС на території України, а не в ЄС і в офшорах. Нині з боку деяких клієнтів ми бачимо зацікавленість в початку реєстрації парку повітряних суден в Україні.
