Отже, почалося. Обшуки в ArcelorMittal
Згідно з керівництвом ArcelorMittal, СБУ інкримінує міжнародному гіганту статтю екоцид, тобто екологічний геноцид
Сьогодні СБУ провело обшуки на заводі АрселорМіттал, найбільшого інвестора України і найбільшого в світі виробника сталі. 20 осіб провели виїмку документів.
Керівництво АрселорМіттал у відповідь робить заяви, відеозвернення і заклики до країн Великої сімки та бізнес-спільноти засудити те, що вони вважають політично мотивованими атаками, і погрожує припинити інвестиції. До вечора з цього приводу вийдуть статті в Financial Times та інших найбільших світових виданнях. Коротше, вітаю, радикальне поліпшення бізнес-клімату в наявності.
Суть справи така: згідно з керівництвом АрселорМіттал, СБУ інкримінує міжнародному гіганту статтю екоцид, тобто екологічний геноцид. За цією статтею загрожує від 8 до 15 років — кому незрозуміло, ймовірно, керівництву компанії.
Менеджмент компанії стверджує, що керівництво СБУ ухиляється від прямого контакту і обговорення питання. Те, що відомо менеджменту АрселорМіттал зараз, що у спецслужби є претензії до — увага — радіоактивності обладнання в нових цехах. Водночас, люксембурзько-індійський гігант стверджує, що використовує одних і тих же постачальників обладнання по всьому світу — як у ПАР, так і в Індії. У цьому випадку, це німецько-австрійський конгломерат, який виробляє устаткування для всіх заводів компанії.
Загалом у компанії заявляють — а я не полінувався і зателефонував керівництву в суботу — що зменшили шкідливі викиди удвічі з моменту купівлі меткомбінату Криворіжсталь. Також додають, що інвестували в підприємство $9 млрд, що робить АрселорМіттал найбільшим інвестором в історії України.
Не знаю, чи пов’язана ця історія якось з тим, що сам президент Володимир Зеленський і новий голова СБУ Іван Баканов — обидва родом з Кривого Рогу. Не знаю, може це якось обумовлює географію їхніх джерел інформації.
Днями проблеми з правоохоронцями виникли і у двох інших великих українських компаній — МХП і у виробника бетону Ковальської. Я теж не прихильник дотацій держбюджету для прибуткових компаній на кшталт МХП. Але мені здається, боротьбу з несправедливістю почали не з того місця. В Україні є багато чиновників-корупціонерів, депутатів-мародерів і бізнес не повинен бути першою ціллю атак. А якщо і бізнес, то перевірки і претензії повинні бути до всіх, зокрема до своїх вчорашніх прибічників. Інакше це виглядає як політично мотивований тиск.
Ну і вже тим паче, не можна закликати інвесторів у країну і сподіватися на прискорення економічного зростання і водночас кошмарити найбільшого іноземного інвестора країни.
Тільки-но мені почав подобатися новий президент і почало здаватися, що ми стоїмо на межі прориву — прекрасні кандидати на прем'єра, обіцянки професійного уряду, Нефьодов як голова митниці, новий якісніший парламент на підході — і на тобі — приземлення, повернімося в Україну, до якої ми звикли — з кошмарингом бізнесу, вибірковою справедливістю і пошуком радіоактивного обладнання у найбільшої сталеливарної компанії світу.
Нам тут пороблено, напевно. Взяли непогану траєкторію, тож будемо її дотримуватися. Навіщо потрібні ці дворові розбірки? Є велика мета і добрі наміри, не варто скочуватися у звичайний провінціалізм.
Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес
