Готівку — на карантин. Чи відійдуть купюри у минуле?

30 березня 2020, 14:30

Чи допоможе карантин активному розвитку Fintech в Україні

COVID19 змусив увесь світ перейти в онлайн. Платежі, спілкування, освіта, дозвілля, лікування. Усе це сьогодні здебільшого відбувається віртуально. Світ вчиться жити по-новому. Це величезний виклик і шанс на повній швидкості дістатися до нової повністю цифрової реальності для індустрії FinTech, нашої економіки і держави.

Відео дня

Нова цифрова реальність — це коли e-commerce не матиме бар'єрів для швидкого зростання, а бізнес-процеси, пов’язані з нею, не будуть такими ж, як за часів промислової революції майже двісті років тому. Коли бізнесу буде легко та вигідно відкривати рахунки в банках та переходити в онлайн? Коли платити за комуналку або інші послуги чи товари зможе кожен, незалежно від віку, в мобільному додатку в будь-який зручний час одним дотиком? Коли платежі стануть миттєвими та дешевими? Коли папірці стануть зайвими для усіх фінансових операцій — будь-то відкриття першого банківського рахунку чи отримання іпотеки або кредиту? І, нарешті, коли готівка стане рудиментом — і її непотрібно буде друкувати, перевозити та, як у випадку нинішньої епідемії коронавірусу, дезінфікувати.

На еволюцію немає часу

Багато експертів передрікали Україні еволюційний та незворотній шлях до стрімкого розвитку сфери інноваційних фінансів або індустрії FinTech, роблячи довгострокові прогнози на п’ять і більше років. Також багато хто сподівався на впровадження в нашій країні європейського регулювання щодо відкритого банкінгу PSD2, яке завдяки відкриттю банками доступу до клієнтських рахунків сприятиме розвитку інноваційних фінансових продуктів та сервісів.

Проте сьогодення не дає нам часу на роздуми. Трансформувати процеси маємо вже зараз. Про це говорили учасники фінансового ринку під час стратегічної сесії, організованої Національним банком у межах розробки проєкту Стратегії розвитку FinTech 2025 у перший понеділок березня ( за два тижні до карантину). Представники банків та інших фінансових установ, FinTech-компаній, профільних асоціацій, громадських організацій, компаній BigTech та технологічних провайдерів, аналізували найактуальніші перспективи галузі, опрацьовували візію документу та стратегічні цілі в форматі брейнсторму. Як результат — ми чітко побачили майбутнє галузі і воно відповідає викликам.

Майбутнє та сьогодення

«2025 рік. В Україні створена і діє FinTech екосистема, яка задовольняє потреби споживачів, учасників ринку, держави, надавачів пов’язаних послуг тощо. Вона конкурентна та цільна, інвестиційно приваблива та прибуткова, технологічно та юридично захищена, має передове і виважене регулювання, технологічно відкрита та доступна, забезпечує синергію та надає рівні права і можливості усім стейкхолдерам, потужна та інноваційна, безпечна та інтегрована у глобальну фінансову екосистему», — таким бачать майбутнє інноваційної галузі учасники фінансового та дотичних ринків.

Разом з учасниками ринку ми проаналізували «за» та «проти», що допомагають або заважають (у теперішніх умовах) побудувати в Україні успішну FinTech екосистему (саме «екосистему», а не просто розвинений ринок) на кшталт світових лідерів. Обговорювали також і те, що ж сьогодні допомагає та перешкоджає мати в Україні подібну FinTech екосистему. Перш за все, наведемо консолідоване бачення ринку, отримане під час нашого брейнсторму.

Отже, серед позитивних факторів, які мають сьогодні допомогти нам у розбудові такої екосистеми, згадувалися такі:

• обізнаність клієнтів, готовність до інновацій;

• наявність IT-спеціалістів та академічної бази;

• високий потенціал для розвитку фінансової інклюзії (майже третина населення не має банківських рахунків);

• держава крокує в бік діджиталізації та маємо передовий центральний банк, який уже запроваджує європейські регуляції (зокрема, євродирективи з відкритого банкінгу).

Серед негативних факторів, які пригальмовують розвиток FinTech екосистеми, зазначалося таке:

• низький рівень фінансової грамотності населення;

• нерозвинений ринок капіталу та брак венчурних інвестицій і цільових програм для FinTech-компаній;

• питання кібербезпеки, а саме відсутність консолідованої інформації та загалом прозорої статистики з інцидентів;

• закритість традиційної фінансової системи та небажання банків співпрацювати з FinTech-компаніями;

• слабкий юридичний захист прав інтелектуальної власності та інвесторів, а також непрозора судова система;

• відсутність передових регуляцій, таких як віддалена ідентифікація, регуляторна «пісочниця» для тестування інновацій, регулювання віртуальних активів;

• податкова нелояльність (відсутність мотивацій у малого та середнього бізнесу для переходу на безготівкові розрахунки).

Тобто багато з перелічених «за» та «проти» належать не лише до компетенцій Національного банку. Вони обумовлюють необхідність цілої низки кроссекторальних змін у межах співпраці між державними органами.

Розуміючи це, Національний банк сьогодні розробляє Стратегії розвитку FinTech 2025 як складову Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року. Вона передбачає запровадження багатьох регуляцій, на які очікує ринок. Зокрема, це: створення регуляторної «пісочниці», розвиток академічної бази з фокусом на відкриту фінансову систему і відкритий банкінг, реалізація діджитал-проєктів, необхідних для розбудови FinTech екосистеми, включно із запровадженням віддаленої ідентифікації та євродиректив PSD2, удосконалення фінансового моніторингу та KYC-регуляцій, створення умов для здійснення миттєвих платежів із рахунку на рахунок тощо.

Водночас ми розглядатимемо кроссекторальну карту змін до усіх нормативно-правових актів, що вплинуть на успішний розвиток FinTech екосистеми в Україні. На наш погляд, тільки спільні зусилля державних інституцій здатні створити в нашій країні умови для цього. І «чорний лебідь» у вигляді COVID19, який злетів над усім світом, робить очевидною потребу в максимальному прискоренні всіх процесів, які сприятимуть розбудові індустрії цифрових фінансів.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X