Держава та її статистика. Як вирішити проблему даних в Україні

29 жовтня 2019, 13:10

Є поняття data-driven decision making — коли будь-яке управлінське рішення приймається на основі аналізу даних «з полів». Що, якщо такий підхід застосувати і до управління державою?

Відсутність єдиної системи

Давайте від зворотного: що буде, якщо такий підхід не застосовувати? Загалом буде те, що зараз в Україні — нічого хорошого. Зараз у нас немає єдиної системи з відкритими всебічними даними про параметри населення країни. Дані Державної служби статистики нескінченно перераховуються, потреба в переписі перезріла. Система зберігання даних у деяких державних структурах виконана в кращих традиціях закритої інформаційної системи — нарізно по всіх інстанціях, у ворді або PDF, так, щоб ніхто не знайшов, а хто знайшов — нічого не зрозумів або не зміг перевірити.

Відео дня

Бізнесова статистика впливає тільки на вектор розвитку одного підприємства або ринку. Державна статистика впливає на чотири базові групи: суспільство, органи влади, бізнес і міжнародні організації. Зараз гостро відчувається нестача якісної статистичної інформації під час ухвалення державних рішень.

Так, наприклад, за офіційними даними, які повідомив заступник голови КМДА Дмитро Давтян, у Києві в 2018 році зареєстровано 2 651 235 осіб, і тепер, ґрунтуючись на цих даних, можна буде контролювати рівень заселеності районів і прогнозувати розвиток міста. Але водночас, в українському законодавстві не передбачено механізму обліку осіб, які не зареєстровані в певній адміністративно-територіальній одиниці, але які проживають на цій території. За непрямими даними, в Києві нині проживає 4 мільйони, що відрізняється від офіційної статистики майже в півтора раза.

По суті, та сама інформація, на яку планує орієнтуватися КМДА в розвитку інфраструктури міста, вже у 2018 році відрізнялася від реальної в 1,5 раза.

Що має на увазі розвиток міста:

прокладання доріг і їх обслуговування. Наприклад, розуміння машинопотоку на певних ділянках дороги може вплинути на прийняття рішення щодо ремонту, перекриття або розширення дороги. Ці дані, найімовірніше, є у патрульної поліції або Укравтодору;

громадський транспорт, завантаженість, «популярні» маршрути, необхідні оновлення. Ця інформація могла б бути у Укравтодору або служби метрополітену;

соціальні установи (дитячі садки, школи, лікарні). Складно не помітити кількість новобудов у Києві, їх не злічити. Але ще складніше помітити нові соціальні установи — їх катастрофічно мало. Публічна інформація на сайті КМДА допомогла б відслідковувати відповідність всього необхідного соціально-інфраструктурного забезпечення населення, яке зростає. Співвідношення потенційних жителів і місць у дитячих садках — інформація, яка могла б бути в КМДА. Якщо вона і є — то закрита від сторонніх очей. Адже офіційно під час видання дозволу на забудову КМДА оцінює забезпечення інфраструктурою.

Таких прикладів можна наводити ще багато, але є дві очевидні проблеми:

1. У державних установ немає розуміння цінності даних про населення, через безлічі причин: менталітет, система, відсутність ресурсів тощо.

2. Немає єдиної системи, яка б показала чітку всебічну картину того, що відбувається.

Наявна система статистичного обліку нагадує Франкенштейна, зшитого з розрізнених реєстрів, підходів до обліку радянських часів, фрагментарних модернізацій і катастрофічно незручного формату зберігання й надання інформації.

Наявна система статистичного обліку нагадує Франкенштейна, зшитого з розрізнених реєстрів, підходів до обліку радянських часів, фрагментарних модернізацій і катастрофічно незручного формату зберігання й надання інформації.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Майбутня реформа і управління Кабміном

Є хороші новини. У 2015 році в рамках указу Президента від 12 січня 2015 р № 5 «Стратегія сталого розвитку — Україна-2020», було заявлено ініціативу з реформування статистики, за реалізацію якої відповідав Кабінет міністрів. Потім щось дуже пішло не так, ніяк не могли зрозуміти, що на чолі цієї реформи і що, власне, потрібно робити.

Восени 2019 року міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що Державна служба статистики перейде в управління секретаріату Кабміну. До цього Держстат був в управлінні Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

На мою думку, це буде однією з основоположних реформ нового Кабміну. Оскільки статистика — це прилади космічного корабля. Неможливо управляти країною, не маючи єдиного, зрозумілого, зручного і валідизованого dataset про статистичну спільність під назвою Україна. Скільки нас? Які ми? Скільки чого у нас є? Що залишилося з останнього перепису? На ці та багато інших запитань нам належить відповісти.

По суті, є два варіанти розвитку подій:

1. Американська модель статистики без централізованого статистичного органу. У США державна статистика розосереджена по семи міністерствах та інших державних органах. Статистику сільського господарства курирує Міністерство сільського господарства, Міністерство праці відповідає за сферу зайнятості, а статистику видобувної промисловості надає Гірниче бюро. Також раз на п’ять років Міністерство торгівлі проводить економічні переписи. Але водночас уся ця інформація в загальному доступі і збирається в щорічник «Statistical Abstract of the United States».

2. Європейська модель. За статистичні дані відповідає Люксембурзький Євростат, який працює безпосередньо з центральними національними статорганами, в яких зосереджено всю статистичну інформацію.

З огляду на те, що Україна прагне до Євросоюзу, саме така модель організації роботи Держстату має сенс. Але тут важливо правильно організувати процес збору, передавання та аналізу даних між державними органами. У статистиці важливий фактор збагачення інформації, на один і той самий фактор по-різному можуть впливати різні статистичні показники.

Для побудови причинно-наслідкових зв’язків важливо бачити взаємозв'язок показників і динаміку зміни, а це можливо тільки в разі наявності єдиної відкритої електронної бази даних. Необхідність оперативної реформи також обумовлена переписом населення у 2020 році, на реалізацію якої Держстат запитує 5 млрд грн.

Також у межах попередньої реформи було висунуто пропозицію закріпити за Держстатом статус центрального органу державної влади з питань статистики, який би співпрацював безпосередньо зі статорганами Євросоюзу.

Успішна реалізація запланованої реформи дасть можливість:

органам влади приймати рішення, ґрунтуючись на відкритих даних, і коригувати свій вектор діяльності в режимі реального часу;

бізнесу — використовувати коректні та єдині дані для планування та оцінювання ринків;

міжнародним організаціям — отримувати релевантну інформацію про Україну;

населенню України — краще розуміти соціальну ситуацію як на локальному, так і на національному рівнях.

Показати ще новини
Радіо NV
X