Гонтарева пішла. Дякую, що пішла
Після трьох років керування центральним банком, вона вирішила піти. Усі мої джерела на банківському ринку і в стінах державних установ одностайно підтверджують, що це її особисте рішення. І я абсолютно точно хочу подякувати за це рішення. Дякую, що йдете!
Без образ, але я абсолютно переконана, що це правильний і невідкладний крок. Вигідний і стратегічний для України. На сьогодні перед українською фінансовою системою стоять чималі виклики. Звісно, якщо ми хочемо у зовсім не далекій перспективі побачити все ж таки цивілізований фінансовий сектор, який буде приносити великі дивіденди українській економіці. Але впоратися з якими нинішній голові на відмінно не вдасться.
Стоїть завдання відновлення довіри до банківської системи. А на противагу цьому – велика нелюбов українського суспільства до Гонтаревої. У мене є чимало запитань щодо об’єктивності та своєчасності рішень про виведення з ринку тих чи інших банків. Але ця зачистка була такою ж необхідною, як ампутація змертвілої кінцівки, у цьому я абсолютно переконана.
На жаль, команда Нацбанку програла цю інформаційну війну політичним діячам-популістам і екс-власникам збанкрутілих банків. Ім’я очільниці НБУ ненависне чималій кількості українських громадян. Мабуть, більшості з тих, хто дивиться телебачення. І можна, звісно, старатися у такій атмосфері піднімати з руїн банківську систему. Але краще замінити Гонтареву на кадр, до якого таких почуттів суспільство ще не має.
Стоїть завдання відновлення кредитування банками реальних секторів економіки. А на противагу – відверте нетерпіння парламентарів до Гонтаревої. Це не дивно, адже чимала кількість депутатів втратили або свої інвестиції в банки, або свої вклади, або джерела для відмивання коштів. Плюс додайте до цього політичні амбіції кожного з них. І можна, звісно, шукати точки дотику з Верховною Радою. Але тактично це буде краще робити людині, яка не має такої конфронтації з депутатами.
А співпраця важлива, без неї десятки законопроектів, так необхідних для стабільної роботи банківської системи, навмисне будуть ігноруватися депутатами. Без правильного їх лобіювання ми не здобудемо підвищення захисту прав кредиторів, не реанімуємо іпотеку і не побачимо малого та середнього бізнесу.
Стоїть завдання повного перезавантаження валютного ринку. А на противагу – категорична незгода теперішнього керівництва Нацбанку робити рішучі кроки в напрямку валютної лібералізації. Звісно, це не означає, що новообраний голова вже завтра скасує валютний декрет 1993 року. Я навіть сподіваюся, що таке рішення не прийматиметься за один день. Проте, однозначно, свіжий погляд і більш рішучий план, який прискорить скасування валютних обмежень – це те, на що можна сподіватися з новим головою НБУ, й однозначно не варто чекати з Гонтаревою.
У сьогоднішній колонці для НВ Гонтарева написала: «багатьох людей, яким я вдячна, я ніколи не бачила: можу лише здогадуватися, хто наприкінці 2014 року запустив проект Save Gontareva, під яким з'явилося понад 1000 лайків у морі загальної ненависті». Я знаю тих, хто розвивав цей проект. І серед тисячі тих лайків є й мій. За мою журналістську кар’єру я пережила чотирьох очільників НБУ. І протягом останніх трьох років справді бачила рішучі, кардинальні зміни на ринку і в самому НБУ, на які не спромігся жоден із попередників Гонтаревої. Тому я рада, що ми зберегли Гонтареву до цього моменту, тому мені не буде соромно за лайк у проекті Save Gontareva.
Дякую, пані Валеріє, що мали сміливість прийти, що мали сили лишатися! І ще раз дякую, що маєте бажання піти! Це нам потрібно зараз не менше.
