Тарас Козак

Засновник і президент інвестиційної компанії Універ

«Добровільна» відставка попереднього уряду поставила цікаве запитання:

Чи повинен технократичний Кабінет міністрів боротися за впровадження реформ у несприятливих обставинах?

Олексій Гончарук обрав варіант «здатися». Причин було три, наскільки я зрозумів:

1. Лояльність до президента Зеленського. Олексій обіцяв піти зразу ж, як тільки Зе попросить. Лояльність Гончарука зберігається і після відставки.

2. Небажання показати, що екс-прем‘єр «зубами тримається за владу».

3. Потенційна загроза реформам у зв‘язку з утратою підтримки уряду парламентом і президентом.

Читайте також:

Олександр Паращій

МВФ до нас не прийде. Ось чому

Що отримала Україна з відставкою Кабміну Гончарука:

1. Сповільнення темпу (а то і зупинка) модернізації країни.

2. Затримка (а то і відмова) підписання нової Угоди з МВФ. Якщо чутки про зміну команди Нацбанку правда, на Угоді можна ставити жирний хрест. В умовах імовірної світової кризи — серйозна загроза для економіки України.

3. Незрозумілих людей з оточення Януковича в новому уряді. Новими обличчями Зеленського стали підмарафечені старі.

4. Моральна перемога антиреформаторських сил у Верховній Раді та у суспільстві в цілому.

Навіть без підтримки інших гілок влади Кабінет міністрів має достатньо можливостей провадити реформи. Приватизація, дерегуляція, подальші зміни у податковій та митниці, «чистка» олігархічних ставлеників на держпідприємствах тощо. Все це можна і треба було продовжувати.

Олексію, на мій погляд, твоя заява про відставку — слабкий крок, не на користь України.