Чи може Україна замістити частку російського газу в Європі?

26 серпня, 11:38

Політика кремля стала шоковою терапією для газового ринку Європи. Країни ЄС змушені терміново переглядати свої енергетичні стратегії та шукати альтернативні джерела постачання газу.

Безумовно, українцям (і не лише їм) хотілося б, щоб європейські замовники одномоментно відмовились від усіх енергетичних ресурсів з країни-агресора, щоб перекрити фінансовий потік на ведення війни. Проте чарівної пігулки від газової залежності не існує. Процес «одужання» потребуватиме часу та «комплексного лікування», яке включає в себе три компоненти: скорочення споживання, нарощення видобутку та заміщення російського газу.

Відео дня

З огляду на початкове призначення газотранспортної інфраструктури — транзит зі Сходу на Захід — після повної відмови Європи від російського газу в однаковому становищі опиняться як російська газотранспортна система, так і українська. Тому з урахуванням енергопереходу, Україна має посилити інтеграцію у європейський ринок — стати його невід'ємною частиною. Ми можемо запропонувати ЄС альтернативу російському газу в перспективі - природний газ українського походження та біометан або водень. Обсяги та строки такої перспективи, на жаль, визначає війна та наша власна спроможність зосередитися на реалізації цих планів.

План дій REPowerEU передбачає створення умов для споживання біометану в ЄС на рівні 35 млрд куб. м. Частина цих обсягів буде імпортуватися з третіх країн, де значна увага приділяється Україні. Зазначу, що на сьогодні в Європі біогаз виробляється і споживається переважно локально. Втім, як тільки будуть перші біометанові установки, не має бути формальних перешкод для його експорту до країн Європи. Причому не обов’язково експортувати безпосередньо вироблену конкретну молекулу біометану.

З моменту потрапляння до газотранспортної системи України вона автоматично «отримує квиток» до європейської. Україна має шанси посісти гідне місце серед постачальників біометану до Європи. Перетворення перспективи на реальність потребує інвестицій у самі установки, налагодження контактів із ринками збуту й усунення всіх перешкод на рівні регулювання. Але на відміну від інших великих інвестпроектів, як ніколи вдало поєдналися передумови на боці ЄС та України: Європа потребує заміщення російського газу, а ми — пожвавлення економіки за рахунок пропозиції, на яку є попит на дружніх ринках.

Поки що не зовсім зрозуміло, як ЄС планує наростити виробництво біометану до 35 млрд куб. м. Однак є розрахунки, скільки може запропонувати Україна. За різними оцінками експертів, в Україні реально досягти виробництва біометану обсягом 1 млрд куб. м найближчими роками. І тільки від нас залежать темпи розвитку галузі. З огляду на розвиток технологій ця цифра, ймовірно, буде зростати, а державна політика може або розвивати, або ж зупинити цей рух. Біометан — це екологічний газ з відходів харчової промисловості й тваринництва, осаду стічних вод та органічної фракції побутових відходів. Таким чином, передусім аграрії та міста є зацікавленими сторонами. Такі перспективи дозволяють Україні говорити не лише про прагнення досягнути власної енергонезалежності, а й про можливість стати гравцем європейського ринку.

Утім лише біометану для заміщення російської частки на газовому ринку Європи не достатньо. Розвиток біометанової галузі має відбуватись паралельно із нарощенням видобутку в Україні. Причому в обсягах, розрахованих не лише на заміщення імпорту для потреб України, а й на експорт. Для цього нам потрібно консолідувати зусилля для залучення іноземних інвесторів, європейських та американських нафтогазових компаній.

Варто звернути увагу на потенціал так званого «ренесансу видобутку природного газу» на Західній Україні. Адже з огляди на масштаби видобутку в СРСР не вважали за необхідне виробництво на тамтешніх свердловинах із «малими» дебетами. Але тепер такі обсяги теж можуть стати в нагоді. Значний ресурсний потенціал пов’язаний з глибокими горизонтами та важковидобувними запасами. Глибокі горизонті (більше 5−6 км) та щільні пісковики — так звані важковидобувні запаси — потенційно оцінюються у 200−250 млрд куб. м природного газу. Для їх освоєння потрібні значні інвестиції та сучасні технології. Крім того, важливою є синхронізація стратегічного планування всіх енергетичних галузей, щоб в майбутньому наша ГТС була завжди доступна там, де планується видобуток газу або його споживання. Сучасні технології у симбіозі із потенціалом парку родовищ України можуть замістити частку російського газу в Європі, яку не покриє імпорт СПГ та заходи з енергоефективності. Таке взаємне партнерство вигідне для обох сторін, оскільки Україна крім газу може запропонувати розгалужену газотранспортну інфраструктуру та потужні підземні газові сховища.

У цій «оздоровчій антиросійській терапії» найбільш болісним для усіх країн є процес скорочення споживання газу. Від 9 серпня почав діяти план ЄС щодо скорочення споживання газу в усьому Євросоюзі на 15%. Пом’якшити цей процес можливо за рахунок підвищення енергоефективності. Передусім про це варто подбати в Україні. Європейці, які давно живуть в умовах високих цін на енергію, давно усвідомили, що цифра у квитанції залежить не лише від ціни на газ, а й від обсягу споживання. Як кажуть у країнах ЄС: найдешевша енергія — не спожита.

Після перемоги України ми отримаємо шанс відбудувати країну «з нуля». Йдеться не лише про інфраструктуру, а й про економіку, енергетику, підходи до розвитку галузей і комерційних зв’язків із ЄС. Український газ, чи то природного походження, чи то відновлюваний може стати ефективним внеском в енергетичну безпеку Європи. Росія доклала чимало зусиль, щоб назавжди витіснити себе з європейського ринку газу. Ми ж маємо запропонувати дієві альтернативи Європі, щоб унеможливити відновлення співпраці з країною-агресором у майбутньому, як це бувало раніше.

Показати ще новини
Радіо НВ
X