Досягнення попередників та реформи на папері. Енергетичний сектор України у 2020 році

5 січня 2021, 12:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Що змінилося на ринках газу та електроенергії за минулий рік.

Автори: Святослав Павлюк, керівник Асоціації енергоефективних міст України та Олена Павленко, президент аналітичного центру DiXi Grouр.

Більше року тому аналітичні центри та близько сотні бізнес-асоціацій підписали з представниками правлячої партії Меморандум, в межах якого був цілий блок реформ демонополізації та реформи енергетичного сектору.

Відео дня

Тоді сторони домовилися, що буде ухвалено законодавчі зміни, потрібні для відкриття імпорту електроенергії, стимулювання експорту, забезпечення екологічності енергетичної галузі, впровадження механізмів енергозбереження та енергоефективності, забезпечення диференціації проектів ВДЕ за різними критеріями.

Наразі енергетика розвивається за стратегією, ухваленою у серпні 2017 р. на період до 2035 р. З 1 липня 2019 року розпочала роботу нова модель ринку електроенергії. Для стабілізації ситуації в енергетиці уряд сформував Антикризовий енергетичний штаб, який затвердив перелік з 20 заходів. Серед них — погашення заборгованості перед енергетичними підприємствами, мінімізація адміністративного втручання в ринок електроенергії, підписання Меморандуму про вдосконалення системи підтримки виробників «зеленої» електроенергії.

Проте залишається системна проблема — у діях в галузі енергетики і у сфері енергоефективності бракує осмислених і здійсненних стратегічних цілей. Відповідно нема і адекватного поточного управління. Негативно на всій галузі позначилося об'єднання і наступне роз'єднання Міністерства енергетики та Міністерства екології.

Новою системною проблемою, що потребує вирішення є повноваження з формуванням політики у сфері енергоефективності. З 2016 року ці повноваження знаходилися у сфері Міністерства регіонального розвитку. Упродовж трьох років тут зібралася команда фахівців, спроможна формувати пропозиції щодо політики у цій сфері. Але після призначення нового уряду у 2019-му і об'єднання Міненерго і Мінекології повноваження формування політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів було передано в це міністерство. Після чергової зміни уряду і прийнятого рішення про розділ міністерств, повноваження і далі залишаються в Міненерго, при тому, що його адміністративна спроможність їх здійснювати — вкрай обмежена.

Тобто, формально зараз за ці питання відповідає Міненерго, а людський потенціал зберігся в Мінрегіоні. І виходить дивна ситуація, що Мінрегіон не має повноважень цим займатися, а у Мінпалива немає людей, які спроможні це робити.

Ситуація ускладнюється і тим, що Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, яке безпосередньо опікується цими питаннями, вже понад рік залишається без керівника. Попередній керівник, Сергій Савчук, був звільнений у листопаді 2019 року. Попри проведення конкурсу, новий керівник так і не був призначений, і наразі працює вже другий поспіль виконуючий обов’язків.

14 вересня Міністерство енергетики та вугільної промисловості України фіналізувало законопроєкт «Про енергоефективність», який повинен замінити чинний закон від 1994 року. У документі зазначено, що впровадження його норм, які базуються на 27 Директиві ЄС, дозволять стимулювати ефективне використання енергоресурсів у різних секторах економіки та потенційно скоротити споживання енергії на 60% у житловому, бюджетному секторах та промисловості. Також у мотиваційній частині написано, що він стосується формування систем енергоаудиту, енергоменеджменту та енергомоніторингу та передбачає формування системи профтехосвіти для підготовки спеціалістів з монтування енергетичних систем.

Газовий ринок раніше почав реформуватись, ніж ринок електроенергії, і досі залишається на кілька кроків попереду

Законопроект містить ряд позитивних нововведень, зокрема в частині запровадження енергоменеджменту, доступу до даних споживання. Проте і містить відверту маніпуляцію про те, що це впровадження не потребує видатків з центрального та місцевого бюджетів. Таким чином може бути прийнятий черговий закон, на впровадження якого не буде ресурсів.

Проєкт щонайменше покладає зобов’язання сформувати Національну систему енергетичного моніторингу, проводити сертифікацію в громадських будівлях понад 200 м². Це як мінімум витрати у декілька сотень млн грн по країні.

Про ставлення держави до цієї сфери свідчить і той факт, що на Фонд енергоефективності у бюджеті на наступний рік взагалі не виділено грошей, хоча Україна взяла п’ятирічне зобов’язання у паритеті з міжнародними фінансовими донорами щороку вкладати туди 1,6 млрд грн.

Урізане фінансування програми Теплих кредитів означає, що, наприклад, програма енергоефективності житлових будинків, в яких не створено ОСББ (а це понад 75% багатоквартирних будинків по всій країні) буде заморожена. Інструментів для впровадження програм енергоефективності для таких будинків у держави немає.

Ринок електроенергії та підключення до електромереж

Запровадження ринку електричної енергії відбулося в 2019 році на фоні збереження крос-субсидування електроенергії для потреб побутових споживачів, розширення впливу фінансово-промислових груп над державними підприємствами енергетики та вимиванням їх коштів. Зараз реформа стикається з проблемою накопичення боргів виплат багатьом учасникам цього ринку, а загальний дефіцит очікується в розмірі до 30 млрд гривень до кінця 2020 року.

Озвучені плани розбудови атомної енергетики за рахунок добудови двох реакторів на Хмельницькій АЕС не підтверджені експертними висновками про можливість такої добудови та наявністю коштів для такого проекту.

Особливо наочною і пікантною стає ситуація із доплатами за зеленим тарифом, який мав би стати стимулом розвитку альтернативних джерел енергії. Уряд планував впровадити добровільне зменшення зеленого тарифу для діючих ВДЕ та аукціони для власників майбутніх вітряних та сонячних станцій, щоб знизити його розмір. Проте, більшість власників сонячних електростанцій не є учасниками професійних асоціацій і не підтримують ідею аукціону, по-друге — виплати по зеленому тарифу затримуються на довгі місяці. А це демотивує тих, хто потенційно міг би займатися будівництвом нових станцій і ставить під сумнів виконання планів розвитку ВДЕ.

Зараз діє Меморандум між державою, інтереси якої представляє Міненерго та НКРЕКП, та «зеленими» інвесторами. В ньому сторони домовилися про більш-менш прийнятний тариф, погашення 40% до кінця року боргів перед виробниками ВДЕ. Але він поки що лише на папері.

У Верховній Раді є ідея випустити облігації в якості субсидії «Укренерго», і за рахунок цих облігацій гарантований покупець зміг би виконати свої зобов’язання за зеленим тарифом. Тобто пропонується фінансувати розвиток ВДЕ фактично за позичені державою кошти.

Проблем на ринку електроенергії вистачає і без зеленого тарифу. У липні 2019 року стартувала нова модель ринку електроенергії, а його повномасштабний запуск має відбутися з 1 січня 2021 року.

Зараз ринок перебуває у вразливій стадії переходу, трансформації. В цей період потрібно працювати з оптовим сегментом у вільному режимі, відпускаючи формування ціни, запускати ринкові механізми. Натомість відбувається тиск з боку уряду через механізм покладання Спеціальних зобов’язань, що накладаються через розпорядження Кабміну на різних учасників ринку. Відповідно це дозволяє допускати різні маніпуляції на ринку та погіршувати конкуренцію на ньому.

Також лишається велика проблема з приєднанням до електромереж, на якій спекулює кожна нова владна команда. Із запуском ринку електроенергії були розроблені ставки за приєднання, що базуються на формульному підході та розраховуються за зрозумілими для споживача параметрами і критеріями. Але повністю прибрати корупційну складову з цього питання не вдалося, бо погодження проєктної документації та технічних умов залежить від купи інстанцій — Укренерго, агентство з благоустрою, залізниця і т.д. Не дивно, що з моменту надання документів до фактичної подачі напруги можуть пройти без перебільшення роки.

Зберігається позитивна динаміка впровадження Третього енергопакету ЄС, але питання щодо термінів підключення і додаткових платежів не вирішено. Очікується, що з’являться нові законодавчі ініціативи формування більш дієвих інструментів, що дозволять скоротити терміни приєднання. Але є ризик, що, пропонуючи ініціативи зі швидшого підключення мережі, уряд не збільшить офіційної ставки за приєднання. Оптимального рішення, на жаль, немає. Проєкт закону навіть не зареєстрований.

Що стосується демонополізації енергетичного ринку — обов’язкового пункту Меморандуму між Слугами народу та аналітичними центрами й бізнесом — то частково це вирішується завдяки впровадженню ринку електроенергії. Наприклад, Обленерго було розділене на постачальника і систему розподілу. Але природна монополія у питанні приєднання до мереж та розподілу зберіглася. Поки обленерго є природнім монополістом — вони можуть зловживати цим інструментом. Правила повинні бути удосконалені так, щоб оператор системи розподілення не міг зловживати своїм монопольним становищем

Газовий ринок

Газовий ринок раніше почав реформуватись, ніж ринок електроенергії, і досі залишається на кілька кроків попереду. Цього року було завершено багато реформ, які були в «замороженому» стані протягом кількох років. Після тривалої паузи нарешті було відкрито роздрібний ринок газу, тепер будь-який споживач може обирати свого постачальника. Великим кроком стало завершення анбандлінгу — відокремлення оператора транспортування газу від інших функцій. Активно розвивається сервіс зберігання газу, зростає довіра до послуг українського оператора з транспортування газу з боку європейських компаній. Вдосконалюється також регулювання — зокрема, правила з балансування та розподілу потужностей відповідно до кодексів мереж ЄС.

В той же час частина проблем залишаються невирішеними — наприклад, не вирішене питання обліку газу споживачів без лічильників, залишається проблема застосування так званих «температурних коефіцієнтів», які стосуються всіх споживачів, продовжується накопичення боргів перед оператором з транспортування газу за негативні небаланси. Більшість із цих проблем вимагає вироблення узгодженої позиції як регулятора, так і уряду та парламенту. Це непросто, але відкладення вирішення проблем може тільки погіршити ситуацію, тому реагувати потрібно вже зараз. Крім того, варто збільшувати прозорість ринку — багато інформації, потрібної для якісного його моніторингу, досі не є публічно доступною.

Газовий ринок все ще формується і розвивається, для стабільної роботи потрібен час і якісне реагування регулятора на порушення чи проблеми на ринку.

Реформа газового ринку показує, що Україна має достатньо спроможності зробити в себе якісні зміни відповідно до європейських правил. Ми отримали високі оцінки в європейських партнерів (як Єврокомісії, так і європейських компаній) за швидкість та якість лібералізації ринку. Тепер потрібно довести реформу до якісного завершення — вирішити згадані вище проблеми, запустити якісний моніторинг ринку, забезпечити належне регулювання.

В цілому на газовому ринку зменшився рівень зарегульованості та державного контролю, що можна вважати позитивним результатом. Учасники ринку вчаться працювати з контрактами на рік, на сезон, із щомісячним коригуванням ціни, з різним порядком оплати. Населення вчиться порівнювати ціни від різних постачальників, шукати та обирати кращі варіанти. Різні організації та інституції розробляють інструменти для такого пошуку та вибору — наприклад, мобільний додаток «Енергетика онлайн» чи «Газотека». Хоча ринок іще дуже молодий і є куди рости, але він уже стає власне ринком, де ціна формується не чиїмись побажаннями, а конкуренцією. Це хороший початок, важливо, щоб і подальший розвиток був таким же.

Тож у підсумку. З численних необхідних реформ у енергетичному секторі — ми маємо більш менш успішно реформований газовий ринок та запровадження ринку електричної енергії, завдяки якому бізнес отримав можливість на роздрібному ринку обирати собі постачальника енергії. Але це не заслуга чинної влади, бо ці ринки були запущені попередниками. Нинішні ж ініціативи та зусилля — чи то в демонополізації енергетичного ринку, чи у плані енергоефективності — або половинчасті, або не профінансовані, або залишаються лише на папері.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X